Загальна характеристика:
мiжнародна та хiмiчна назви: інозин; 9-b-D-рибофуранозилгіпоксантин;
основні фізико-хімічні властивості: таблетки, вкриті оболонкою, жовтого кольору;
склад: 1 таблетка мiстить рибоксину (в перерахуванні на 100% речовину) - 0,2 г;
допомiжнi речовини: цукор, метилцелюлоза, магнію стеарат, крохмаль картопляний, титану діоксид, твiн-80, тропеолiн 0.
Форма випуску.
Таблетки, вкриті оболонкою.
Фармакотерапевтична група.
Кардіологічні препарати. Код АТС С01ЕВ14**.
Фармакологiчнi властивостi.
Фармакокінетика.
Препарат має антигiпоксичний, антиаритмiчний та анаболiчний ефекти.
Рибоксин є похiдним (нуклеозидом) пурину, попередником АТФ. Препарат позитивно впливає на процеси обмiну в мiокардi - пiдвищує активнiсть деяких ферментiв циклу Кребса та енергетичний баланс; збiльшує силу скорочень серця і сприяє бiльш повному розслабленню мiокарда в дiастолi (зв’язує iони кальцiю, якi потрапили до цитоплазми в момент збудження клiтини), внаслiдок чого зростає ударний об’єм; полiпшує кровопостачання тканин, у тому числі коронарний кровообiг; знижує агрегацiю тромбоцитiв, активує регенерацiю тканин (особливо мiокарда та слизової оболонки шлунково-кишкового тракту). Пiдвищує фармакологiчний захист нирок, якi зазнали iшемiї пiд час операцiї.
Фармакокiнетика.
Препарат добре абсорбується у шлунково-кишковому тракті. Руйнується у печiнцi з утворенням глюкуронової кислоти i подальшим її окисленням. У незначній кiлькостi видiляється з сечею.
Показання для застосування.
Рибоксин застосовують у комплекснiй терапiї iшемiчної хвороби серця, після перенесеного iнфаркту мiокарда, при мiокардiодистрофiї, порушеннях ритму, що є наслідком застосування серцевих глiкозидiв.
Призначають його також при захворюваннях печiнки (гепатити, цирози, жирова дистрофiя печiнки), для лiкування урокопропорфiрiї.
Спосiб застосування та дози. Рибоксин приймають внутрішньо до їжі. Добова доза для дорослих становить вiд 0,6 до 2,4 г. У перші дні лікування добова доза дорівнює 0,6 - 0,8 г на добу (по 0,2 г 3 - 4 рази на добу), потiм за вiдсутностi побiчних ефектiв протягом 2 - 3 днiв
дозу збiльшують до 1,2 г (по 0,4 г 3 рази на добу), до 1,6 г (по 0,4 г 4 рази на добу) або до 2,4 г (по 0,4 г 6 разiв на добу). Курс лiкування становить вiд одного до трьох мiсяцiв.
При урокопропорфiрiї рибоксин приймають дорослим у добовiй дозi 0,8 г (по 0,2 г 4 рази на добу) щоденно протягом 1 - 3 мiсяцiв.
Побiчна дія. Препарат добре переноситься, однак, в окремих випадках можлива поява свербежу, гіперемії шкіри; у цих випадках препарат відміняють. Рідко відмічається підвищення концентрації сечової кислоти в кровi.
Протипоказання.
Пiдвищена чутливiсть до препарату, подагра.
Передозування.
У разі передозування препарат, як правило, не чинить вираженої токсичної дiї. Можливi загострення подагри, гiперемiя, свербіж. Необхідне проведення симптоматичної терапії.
Особливості застосування. При нирковій недостатності застосування препарату можливе лише тоді, коли, на думку лікаря, очікуваний позитивний ефект перевищить можливий ризик застосування.
При тривалому прийомі препарату бажано регулярно контролювати рівень сечової кислоти в крові.
Клінічні дослідження по застосуванню препарату у лікуванні вагітних і жінок, що годують груддю, відсутні.
Немає посилань на те, що Рибоксин може негативно впливати на водіїв та інших людей, які працюють з технікою.
Взаємодiя з iншими лiкарськими засобами. Рибоксин посилює ефекти гепарину, збiльшує тривалiсть його дiї. Можливе одночасне застосування рибоксину з нiтроглiцерином, нiфедипiном, фуросемiдом, спiронолактоном, дигоксином. Препарат несумісний з алкалоїдами. При взаємодії з ними відбувається виділення основи алкалоїду та утворення нерозчинних сполук. З таніном утворює осад. Несумісний з кислотами та спиртами, солями важких металів. Несумісний також з вітаміном В6 (піридоксину гідрохлоридом), виникає інактивація обох сполук.
Умови та термiн зберігання. Зберігати у сухому, захищеному вiд свiтла та недоступному для дітей місці, при температурi від 15 до 25°С. Термін придатності - 3 роки.