Ко-тримоксазол инструкция, аналоги и состав
Загальна характеристика:
міжнародна назва: Сo-trimoxazolе;
основні фізико-хімічні властивості: таблетки білого або майже білого кольору, плоскоциліндрични з фаскою і рискою;
склад: одна таблетка містить сульфаметоксазолу - 0,4 г, триметоприму - 0,08 г;
допоміжні речовини: крохмаль картопляний, натрію кроскармелоза, магнію стеарат.
Форма випуску. Таблетки.
Фармакотерапевтична група. Антибактеріальні засоби для системного застосування. Cульфаметоксазол і триметоприм. Код АТС: J01E E01.
Фармакологічні властивості.
Фармакодинаміка. Комбінований антибактеріальний засіб широкого спектру дії, протипротозойний засіб. Механізм дії обумовлений подвійним блокуючим впливом на метаболізм мікробних клітин. Сульфаметоксазол, східний по будові з параамінобензойною кислотою, захоплюється мікробною клітиною і перешкоджує включенню параамінобензойної кислоти до молекули дігідрофолієвої кислоти. Триметоприм пригнічує фермент, який перетворює дігідрофолієву кислоту у тетрагідрофолієву кислоту. Таким чином блокуються дві послідовні стадії утворення пуринових і пірімідинових основ та синтезу нуклеїнових кислот з пригніченням росту і розмноження мікроорганизмів. Препарат діє бактеріцидно.
Активний щодо грампозитивних (Staphylococcus spp., Streptococcus spp., Listeria monocytogenes, Nocardia asteroides) і грамонегативних (Shigella spp., Klebsiella spp., Proteus spp., Yersinia spp.; Haemophilus ducreyi, деяких штамів H. influenzae, Legionella pneumophila, Bordetella pertussis, Brucella spp., Salmonella spp., Enterobacter spp., деяких штамів Escherichia coli, Vibrio cholerae, Citrobacter spp., Neisseria spp.) мікроорганизмів, а також Moraxella catarrhalis, Pneumocystis carinii, Toxoplasma gondii, в тому числі стійких до сульфаніламідів. До ко-тримоксазолу стійкі Pseudomonas aeruginosa, Treponema spp., Mycoplasma spp., Mycobacterium tuberculosis, а також віруси і гриби. У зв’язку з пригніченням життєвої діяльності кишкової палички зменшується синтез тіаміну, рібофлавіну, нікотинової кислоти та інших вітамінів В-комплексу у кишечнику.
Фармакокінетика. При прийомі усередину обидва компоненти швидко і практично повністю всмоктуються в кишково-шлунковому тракті. Максимальна концентрація в крові досягається через 1-4 години, антибактеріальна концентрація зберігається протягом 7 годин; через 24 години після одноразового прийому у плазмі виявляються невеликі кількості. 44% триметоприму і 70% сульфаметоксазолу зв’язується з білками плазми. Обидві речовини біотрансформуються в печінці (ацетилювання) з утворенням неактивних метаболитів. У рівній мірі розподілюються в организмі, проходять крізь гістогематичні бар’єри, утворюють у легенях і сечі концентрації, перевищуючі вміст у плазмі; у інших органах і тканинах накоплюються в меншій мірі. Мають однакову швидкість елимінації, час напіввиведення у дорослих – 10-11 годин. У дітей час напіввиведення значно коротше і залежить від віку: до 1-го року – 7-8 годин, 1-10 років – 5-6 годин. У осіб похилого віку і пацієнтів з порушенням функції нирок час напіввиведення зростає. Виводяться нирками у вигляді метаболитів і у незмінному вигляді (50-70% триметоприму і 10-30% сульфаметоксазолу) шляхом гломерулярної фільтрації і канальцевої секреції.
Показання до застосування. Інфекції:
- ЛОР-органів: середній отит, синусит, ларингіт;
- дихальних шляхів: бронхіт (гострий і хронічний, профілактика рецидивів), бронхоектатична хвороба, емпієма плеври, абсцес легенів, пневмонія (лікування і профілактика), в тому числі викликана Pneumocystis carinii у хворих на СНІД;
- шкіри і м’яких тканин: акне, фурункульоз, піодермія, бешиха, раневі інфекції, абсцеси м’яких тканин;
- хірургічні інфекції; септицемія, менінгіт, остеомієліт (гострий і хронічний), абсцес головного мозоку, гострий бруцельоз, південно-американський бластомікоз, малярія, токсоплазмоз, коклюш (у складі комплексної терапії).
- шлунково-кишкового тракту: бактеріальна діарея, шигельоз, холера (у складі комбінованої терапії), черевний тиф і паратиф (в тому числі бактеріоносійство), холецистит, холангіт, гастроентерити, викликані ентеротоксичними штамами E.coli;
- сечовивідних шляхів: уретрит, цистит, пієліт, пієлонефрит, простатит, епідидиміт;
- урогенітальні: гонорея, м’який шанкр, венерична лімфогранулема, пахова гранулема;
Спосіб застосування та дози. Усередину, 2 рази на добу (через 12 годин). Режим дозування препарата встановлюють індивідуально у залежності від віду збудника, тяжкості перебігу захворювання, динаміки стану хворого. Як правило разова доза дорослим і дітям старше 12 років складає 960 мг (2 таблетки); дітям віком 6-12 років – 480 мг (1 таблетка); дітям від 6 місяців до 5 років – 240 мг (1/2 таблетки); дітям від 2 місяців до 5 місяців – 120 мг (1/4 таблетки). Курс лікування – 5-7 днів. При тривалої терапії (до 14 і більше днів) після 7-го дня разову дозу зменшують до 480 мг (1 таблетка).
При гострих інфекціях тривалість лікування складає 5-7 днів, при гострому бруцельозі – 3-4 тижні, при брюшному тифі і паратифі – 1-3 місяці.
Для профілактики рецидивів хроничної інфекції сечовивідної системи дорослим і дітям старше 12 років призначають 480 мг (1 таблетка) 1 раз на добу на нічь, дітям віком до 12 років – 12 мг/кг на добу по сульфометоксазолу та 2 мг/кг по триметоприму. Тривалість лікування – 3-12 місяців. При циститі дітям і підліткам віком 7-16 років призначають 480 мг 2 рази на добу протягом 3 днів.
При гонореї препарат призначають в дозі 1,92-2,88 г (4-6 таблеток), поділеної на 3 прийоми з інтервалами 12 годин.
При пневмонії, викликаної Pneumocystis carinii, призначають в дозі з розрахунку 15-20 мг/кг по триметоприму та 120 мг/кг по сульфаметоксазолу на добу; препарат приймають кожні 6 годин протягом 14 днів.
Побічна дія.
· З боку системи травлення: діспепсія, нудота, блювання, анорексія, рідко – холестатичний і некротичний гепатити, псевдомембранозний ентероколіт, панкреатит, стоматит, глосит.
· З боку органів кровотворення: тромбоцитопенія, лейкопенія; в поодиноких випадках – гемолітична анемія, еозинофілія, агранулоцитоз, апластична анемія.
· З боку сечовивідної системи: кристалурія (при застосуванні у високих дозах), токсична нефропатія, інтерстиціальний нефрит, ниркова недостатність.
· Алергічні реакції: кропивниця, шкіряний висип, поліморфна еритема, сверблячка, ексфоліативний дерматит; в окремих випадках – синдром Стівенса-Джонсона, синдром Лайела, алергічний міокардит.
· Інші: підвищення температури тіла, слабкість; периферійні неврити, головний біль, артралгії, міалгії; легеневі інфільтрати; гіперкаліємія, гіпонатріємія; фотосенсибілізація.
Протипоказання. Виражені порушення функції печінки і нирок. Порушення з боку системи кровотворення (В12-дефіцитна анемія, агранулоцитоз, лейкопенія). Дефіцит глюкозо-6-фосфатдегідрогенази. Вагітність, годування груддю, дитячий вік до 2 місяців. Підвищена чутливість до компонентів препарата.
Передозування. Симптоми: анорексія, нудота, блювання, біль у животі, слабкість, сонливість , головний біль, гематурія і кристалурія. Лікування: промивання шлунку, введення рідини, корекція електролітних порушень, при необхідності – гемодіаліз.
При хронічному передозуванні характерно пригнічення функції кісткового мозоку (панцитопенія). Лікування і профілактика: призначення фолієвої кислоти (5-15 мг щодня).
Особливості застосування. Пацієнтам з порушенням функції нирок при кліренсі креатинину 15-30 мл/хв призначають у середніх дозах протягом 3 днів, потім - 50% від середньої терапевтичної дози. При кліренсі менш 15 мл/хв препарат не призначають.
З обережністю застосовують при можливому дефіциті фолієвої кислоти, обтяженому алергологічному анамнезі, бронхіальній астмі, порушеннях функції печінки і щітовидної залози. Особам похилого віку рекомендується додаткове призначення фолієвої кислоти.
При тривалому застосуванні (понад 14 днів) необхідно контролювати картину періферичної крові, показники функціонального стану печінки і нирок. Для попередження кристалурії рекомендується достатне лужне пиття (2-3 л рідини на добу).
При появі сипу, кашлю, артралгії і інших симптомів прийом препарату слід негайно зупинити.
Не рекомендується застосовувати при тонзилітах і фарингітах, викликаних бета-гемолітичним стрептококом групи А через широко росповсюдженої резистентності штамів.
Піріметамін (більш ніж 25 мг на тиждень) збільшує ризик мегалобластної анемії.
Слід уникати УФ опромінення.
Взаємодія з іншими лікарськими засобами. Нестероїдні протизапальні засоби, протидіабетичні препарати (похідні сульфонілсечовини), діфенін, непрямі антикоагулянти, тіазидні діуретики, барбітурати посилюють терапевтичні і побічні ефекти (витискують із зв’язку з білками плазми і підвищують концентрацію у крові), анестезін і новокаїн – знижують (тому що у результаті їх гідролізу утворюється параамінобензойна кислота). Гексаметилентетрамін (уротропін), аскорбінова кислота збільшують кристалурію (викликають закислення сечі).
Підвищує активність фенітоїну, діфеніну, варфаріну. Знижує надійність пероральної контрацепції (пригнічує кишкову мікрофлору і зменшує кишково-печінкову циркуляцію гормональних сполук).
Умови та термін зберігання. У сухому захищеному від світла місці при температурі від 5 до 30 0С. Зберігати у недоступному для дітей місці.
Термін придатності – 2 роки.