Загальна характеристика:
міжнародна та хімічна назви: Gliclazide; N – {[(Гексагідроциклопента [c]піррол-2(1Н)-іл)аміно]карбоніл]}-4-метилбензосульфонамід;
основні фізико-хімічні властивості: таблетки плоскоциліндричної форми з рискою та фаскою, білого або майже білого кольору.
склад: одна таблетка містить 80 мг гліклазиду;
допоміжні речовини: лактози моногідрат, крохмаль кукурудзяний, повідон, кросповідон, натрію лаурилсульфат, магнію стеарат.
Форма випуску. Таблетки.
Фармакотерапевтична група. Пероральні гіпоглікемічні засоби. Похідні сульфанілсечовини.
Код АТС А10ВВ09.
Фармакологічні властивості. Фармакодинаміка. Гліклазид у складі ГЛІКЛАДАРУ є пероральним гіпоглікемічним засобом ІІ генерації сульфанілсечовини. Стимулює секрецію синтезованого інсуліну β-клітинами підшлункової залози, підвищує чутливість периферичних тканин до інсуліну, знижує глюконеогенез у печінці. Має також антиоксидантні властивості, що сприяє попередженню розвитку мікроциркуляторних порушень при інсуліннезалежному цукровому діабеті.
Фармакокінетика. ГЛІКЛАДАР швидко поглинається після перорального застосування. Максимальна концентрація в крові досягається через 2–3 години. Метаболізується печінкою, утворюючи неактивні метаболіти, виводиться нирками. Період напіввиведення гліклазиду становить 8–11 годин.
Показання для застосування. Інсуліннезалежний цукровий діабет.
Спосіб застосування та дози. Терапевтичні дози гліклазиду становлять від 40 до 320 мг (від 1/2 до 4 таблеток на день) залежно від рівня глікемії. На початку лікування ГЛІКЛАДАР призназначають по 1/2 – 1 таблетці на добу, вранці до прийому їди. Дози потім збільшують залежно від глікемії до 4 таблеток на добу. Добову дозу, вищу 160 мг, потрібно приймати в два прийоми. Максимальна добова доза становить 320 мг. У поєднанні з інсуліном протягом доби рекомендована доза становить 60–180 мг.
Побічна дія. Застосування цього препарату може супроводжуватись побічними явищами з боку шлунково-кишкового тракту (нудота, блювання, біль у животі), а також алергічними реакціями, відчуттям слабкості або гіпоглікемією. Явища гіпоглікемії виникають зрідка при нерегулярних прийомах їжі, а також при вживанні алкоголю.
Протипоказання. Підвищена чутливість до гліклазиду або інших компонентів препарату. Інсулінзалежний діабет. Вагітність та період лактації. Виражені порушення функції нирок та печінки.
Передозування. Проявляється ознаками гіпоглікемії. Якщо хворий, який страждає на діабет, помічає в себе ознаки гіпоглікемії, він може самостійно уникнути цього стану шляхом прийому глюкози або цукру (краще у вигляді розчину), або їжі, яка містить велику кількість цукру чи вуглеводів. Для цього слід постійно мати при собі не менше 20 г глюкози (виноградного цукру). Якщо зниження рівня цукру не може бути негайно усунуте потрібне внутрішньовенне введення глюкози, яке здійснюється лікарем, або внутрішньом’язова ін’єкція глюкагону.
Особливості застосування. ГЛІКЛАДАР потрібно приймати на фоні дієтотерапії. Під час лікування ГЛІКЛАДАРОМ не можна вживати алкоголь через можливу загрозу виникнення вираженої гіпоглікемії. Ризик розвитку гіпоглікемії посилюється також при нерегулярному прийомі їди.
При клінічній неефективності ГЛІКЛАДАРУ або декомпенсації цукрового діабету необхідне призначення інсулінотерапії. Під час вагітності, а також при необхідності хірургічного втручання необхідно перейти на лікування інсуліном. Лікування потрібно починати обережно, поступово підвищуючи дозу з урахуванням віку, дієти, ступеня тяжкості захворювання, фізичних навантажень, під обов’язковим контролем вмісту глюкози в крові та сечі.
Не застосовувати в період лактації.
Ефективність та безпечність застосування для лікування дітей не визначені.
Взаємодія з іншими лікарськими засобами. Додаткове призначення інших лікарських засобів може посилити або послабити дію гліклазиду на рівень цукру в крові. Тому їх застосування можливе лише у разі узгодження з лікарем.
Аспірин та саліцилати, фенелзин та фенібутазон не посилюють гіпоглікемічний ефект гліклазиду, але можуть подовжити його дію.
Сульфаніламідні препарати можуть посилити дію гліклазиду.
Особливої обережності вимагає дозування інгібіторів МАО, що посилюють секрецію інсуліну.
Одночасне призначення b-адреноблокаторів може замаскувати ознаки гіпоглікемії.
ГЛІКЛАДАР можна комбінувати з інсуліном при інсуліннезалежному цукровому діабеті або з метформіном, або іншими похідними бігуаніду (фенформін). З іншими похідними сульфанілсечовини його не комбінують.
Умови та термін зберігання. зберігати при температурі від + 15оС до + 30оС у сухому та захищеному від світла місці.
Термін придатності препарату – 3 роки.
Зберігати в недоступних для дітей місцях!