Загальна характеристика:
міжнародна назва: quifenadinе;
основні фізико-хімічні властивості: порошок від білого до білого з жовтуватим відтінком кольору з персиково-апельсиновим запахом; допускаються включення жовтого кольору;
склад: 1 пакетик містить хіфенадину гідрохлориду 10 мг;
допоміжні речовини: аспартам, манітол, кислота лимонна моногідрат, ароматизатори персиковий дюраром та апельсиновий дюраром.
Форма випуску. Порошок дозований.
Фармакотерапевтична група. Антигістамінні засоби для системного застосування.
Код АТС R06A X.
Фармакологічні властивості.
Фармакодинаміка. Фенкарол є похідним хінуклідилкарбінолу, який зменшує дію гістаміну на органи та їх системи. Фенкарол є конкурентним блокатором Н1-рецепторів. Крім того, на відміну від класичних препаратів цієї групи він активує ензим діаміноксидазу, який розщеплює до 30% ендогенного гістаміну. Цим пояснюється ефективність фенкаролу для хворих, стійких до інших протигістамінних засобів. Фенкарол погано проникає через гематоенцефалічний бар’єр та мало впливає на процеси дезамінування серотоніну у тканинах головного мозку, слабко впливає на активність моноаміноксидази. Протигістамінні властивості фенкаролу пов’язані з присутністю циклічного ядра хінуклідину в структурі та відстанню між групою дифенілкарбінолу та атомом азоту. За протигістамінними властивостями фенкарол перевищує димедрол.
Фенкарол знижує токсичну дію гістаміну, усуває або послаблює його бронхоконстрикторну дію та судомний вплив, має помірну антисеротонінову та слабку холінолітичну дію, яскраво виражені протисвербіжні та десенсибілізуючі властивості. Фенкарол послаблює гіпотензивну дію гістаміну та його вплив на проникність капілярів. Фенкарол безпосередньо не впливає на серцеву діяльність та кров’яний тиск. Фенкарол не має протективної дії при аконітових аритміях. На відміну від дифенгідраміну (димедролу) та дипразину (піпольфену) фенкарол не має пригнічуючої дії на центральну нервову систему, але при індивідуальній підвищеній чутливості можливий слабкий седативний ефект. Препарат малоліпофільний, і в порівнянні з димедролом та іншими пригнічуючими центральну нервову систему гістаміноблокуючими засобами його вміст у мозкових тканинах низький (менше 0,05%), чим пояснюється відсутність пригнічуючого впливу на центральну нервову систему.
Фармакокінетика. 45% фенкаролу швидко всмоктується з шлунково-кишкового тракту і вже через 30 хв виявляється в тканинах організму. Максимальна концентрація активної речовини в плазмі крові досягається через годину. Найвища концентрація активної речовини спостерігається у печінці, в легенях та нирках, найнижча – в тканинах головного мозку.
Фенкарол метаболізується у печінці. Метаболіти та незмінна частка препарату виводяться зазвичай з сечею, жовчю та через легені. З кишечнику виводиться не абсорбована частка препарату. Основна частка препарату та його метаболітів (приблизно 44%) виводяться з сечею протягом 48 год та ще 1% протягом наступних 48 год.
Показання для застосування. Полінози, харчова та медикаментозна алергія, інші алергічні захворювання, гостра та хронічна кропив’янка, набряк (ангіоневротичний) Квінке, сінна гарячка, алергічний риніт, дерматози (екзема, нейродерміт, шкірний свербіж), а також неінфекційно-алергічні реакції з бронхоспастичним компонентом.
Спосіб застосування та дози. Перед застосуванням препарату дітям необхідно проконсультуватися з лікарем.
Вміст пакетика розчиняють у півсклянці теплої води та вживають після їжі. Дітям до 3 років: 10 мг (1 пакетик) 1 раз на день; від 3 до 7 років: 10 мг 2 рази на день; від 7 до 12 років: 10 мг 2 - 3 рази на день; дітям старше 12 років та дорослим: 20 мг (2 пакетики) 2 - 3 рази на день. Тривалість курсу лікування становить 10 - 15 днів. За необхідності курс повторюють.
Якщо вчасно не прийнята чергова доза, прийом препарату продовжують, не збільшуючи дозу. За необхідності треба проконсультуватися з лікарем.
Побічна дія. При підвищеній чутливості до або передозуванні Фенкаролу можуть спостерігатися помірна сухість слизових оболонок порожнини рота, диспепсичні явища які зазвичай минають при зменшенні дози або відміні препарату. В осіб із захворюваннями шлунково-кишкового тракту можливість побічних дій зростає.
Протипоказання. Підвищена чутливість до фенкаролу або допоміжних речовин препарату.
Фенкарол 10 мг порошок дозований містить замінювач цукру аспартам. Його застосування протипоказано хворим на фенілкетонурію. Перші 3 місяці вагітності.
Передозування. Добова доза до 300 мг не спричиняє серйозних клінічних побічних дій. Великі дози можуть спричиняти сухість слизових оболонок, головний біль, блювання, біль в епігастрії та інші диспепсичні явища
Особливості застосування. Не можна перевищувати зазначену дозу!
З обережністю призначати при тяжких захворюваннях серцево-судинної системи, шлунково-кишкового тракту, печінки та/ або нирок.
Вплив на здатність керувати транспортними засобами.
Особам, робота яких потребує швидкої реакції (водіям транспортних засобів), до початку лікування треба перевірити, чи не спричиняє препарат сонливості. Цим особам слід бути обережними.
Взаємодія з іншими лікарськими засобами. Фенкарол не підсилює пригнічуючу дію алкоголю та снодійних засобів на центральну нервову систему. Фенкарол має слабкі холіноблокуючі властивості, але при зниженні моторики шлунково-кишкового тракту всмоктування повільно абсорбуючих медикаментів може підсилюватися (наприклад антикоагулянтів непрямої дії – кумаринів).
Умови та термін зберігання. Зберігати у недоступному для дітей, сухому місці при температурі не вище 25°С. Термін придатності – 2 роки.