Вазокардин инструкция, аналоги и состав

Загальна характеристика:

міжнародна та хімічна назви: metoprolol; ди(RS)-3[4-(2-метоксіетил)фенокси]-[1-(ізопропіламіно)пропан-2-ол] тартрат;

основні фізико-хімічні властивості: таблетки білого із кремовим відтінком кольору, з плоскою поверхнею і рискою. На поверхні таблеток допускається мармуровість;

склад: 1 таблетка містить метопрололу тартрату 50 або 100 мг;

допоміжні речовини: лактоза, кремнію діоксид метильований, крохмаль кукурудзяний, целюлоза мікрокристалічна, кремнію діоксид колоїдний, полівідон К-25, натрію карбоксиметиламілопектин, кальцію стеарат.

Форма випуску. Таблетки.

Фармакотерапевтична група. Селективні блокатори бета-адренорецепторів. Код АТС С07AВ02

Фармакологічні властивості. Фармакодинаміка. Метопролол є селективним блокатором бета адренергічних рецепторів без внутрішньої симпатоміметичної активності. Діє переважно на бета-1-адренорецептори. Він стабілізує мембрани таким чином, що послабляє їх електричну збудливість. Уповільнює швидкість потенціалу дії без впливу на деполяризацію і потенціал спокою. Кардіоселективність метопрололу – відносна і зменшується за збільшення дози понад 200 мг. При дозах понад 200 мг блокує також бета-2-адренорецептори. Зменшує потребу міокарда в кисні при навантаженні, що має позитивну дію при тривалому лікуванні стенокардії (зменшення частоти больових нападів). Знижує систолічний тиск крові, особливо після напруження, і запобігає розвитку рефлекторної ортостатичної тахікардії. Зниження діастолічного тиску крові настає через кілька тижнів регулярного застосування. Метопролол знижує плазматичну активність реніну.

Фармакокінетика. Після прийому внутрішньо швидко і майже повністю всмоктується з кишково-шлункового тракту. Системна біологічна доступність однієї дози становить приблизно 50 % (при повторному прийомі – 70 %), що зумовлено інтенсивним метаболізмом метопрололу в печінці до біологічно неактивних метаболітів. Максимальна концентрація в плазмі спостерігається через 1-2 години після перорального прийому. Період напівжиття в плазмі - 3-4 години. Понад 95 % метопрололу виділяється нирками, в тому числі 3 % - у незміненому вигляді. Метопролол може проникати крізь плаценту і потрапляти в молоко матері. Не виділяється при гемодіалізі.

Показання для застосування. Препарат призначають при помірній або середньої тяжкості артеріальній гіпертензії, стенокардії, після перенесеного інфаркту міокарда, при деяких типах шлуночкових і надшлуночкових аритмій (суправентрикулярна тахікардія, фібриляція передсердя, вентрикулярні ранні екстрасистоли), гіпертиреозі, для профілактики мігрені.

Спосіб застосування та дози. Дозування для дорослих. Дозування препарату індивідуальне і визначається лікарем. Лікування гіпертензії починають з дози 100 мг на день, яку розподіляють на два прийоми. Протягом лікування доза може підвищуватися на 100 мг на день, до досягнення бажаного ефекту. Більшість хворих позитивно реагують вже після прийому 100 – 200 мг. За необхідності дозу можна збільшити до 400 мг на день, розділивши її на два прийоми. Але підвищення дози до максимальної добової 400 мг на день призводить до втрати кардіоселективності.

При лікуванні серцевих аритмій починають з дози 50 мг на добу. У більшості випадків немає необхідності перевищувати добову дозу 200 мг.

Для профілактики стенокардії препарат приймають у дозі 50 - 100 мг два рази на добу. При призначенні препарату особам похилого віку слід враховувати можливість брадикардії чи різкого зниження тиску крові.

При вторинній профілактиці інфаркту міокарда звичайно призначають дозу 50 – 100 мг, двічі на добу.

При суправентрикулярній тахікардії і гіпертиреозі звичайна доза - 50 мг, 2 – 3 рази на добу. За необхідності дозу можна поступово збільшувати до максимальної добової.

Для профілактики мігрені призначають 100 – 200 мг препарату на добу.

Дозування для дітей. При ювенільній гіпертензії (підвищена активність симпатичної нервової системи і активність реніну в плазмі) лікування починають з дози 50 мг на добу (для дітей до 12 років – з 25 мг). При недостатній ефективності метопролол застосовують одночасно з діуретиками. Дітям до 12 років не рекомендується перевищувати добову дозу 200 мг.

Вища добова доза для дорослих – 400 мг.

Побічна дія. Можуть виникнути такі побічні явища:

-                     з боку нервової системи: стомлюваність, запаморочення, парестезії, менш виражені – тремор, безсоння, кошмарні сновидіння;

-                     з боку серцево-судинної системи: брадикардія, синдром Рейно і ортостазії, менш виражені – тахікардія, набряки, серцева недостатність, у поодиноких випадках – аритмія;

-                     рідко можливі розлади діяльності шлунково-кишкового тракту: нудота, блювання, сухість у роті, проноси, диспепсія;

-                     алергічні реакції шкіри трапляються вкрай рідко, найчастіше у вигляді кропив’янки, висипань типу псоріазу. У поодиноких випадках – алопеція, надмірна пітливість;

-                     з боку дихальної системи: задишка при фізичних навантаженнях, бронхоспазм (украй рідко);

-                     до інших побічних реакцій належать такі: порушення статевої функції у чоловіків (трапляється вкрай рідко), порушення акомодації, незначне підвищення тригліцеридів і холестерину, маскування симптомів гіпоглікемії.

Протипоказання. Вазокардин не можна призначати

-                     при підвищеній чутливості до діючої речовини;

-                     при атріовентрикулярній блокаді II і III ступеня;

-                     при некомпенсованій серцевій недостатності;

-                     при вираженій брадикардії (чсс ≤ 50 ударів за хв.);

-                     при тяжких порушеннях периферичного кровообігу;

-                     при гіпотензії;

-                     при бронхіальній астмі.

Передозування. Виявляється кардіодепресивною дією метопрололу (брадикардія, атріовентрикулярна блокада від I до III ступеня, зниження тиску крові, периферійний ціаноз, олігоурія), у виняткових випадках можуть виникнути тяжка задишка, бронхоспазм, судоми.

При передозуванні слід негайно викликати блювання, промити шлунок; при брадикардії ввести у вену 1 – 2 мг атропіну сульфату; за необхідності внутрішньовенно повільно – дофамін.

Особливості застосування. При збільшенні добової дози понад 200 мг втрачається кардіоселективність препарату. Лікування метопрололом відміняють поступово, зменшуючи дозу протягом одного або двох тижнів, для попередження різкого погіршання основного захворювання (так званого феномена рикошету).

Перед операцією слід сповістити анестезіолога про лікування метопрололом з метою вибору знеболювання, що справлятиме мінімально негативну ізотропну дію.

При феохромоцитозі призначають лікування після попереднього застосування альфа-блокаторів.

При тяжких захворюваннях печінки дозу підбирають індивідуально, залежно від міри метаболічних порушень.

Метопролол проникає крізь плацентарний бар’єр, виявляється у пупковій венозній крові, але немає відомостей про підвищення частоти аномалій розвитку плоду внаслідок застосування препарату. Препарат можна призначати вагітним тільки у разі крайньої потреби, спів-ставивши очікувану користь для матері з можливим ризиком для плоду.

З обережністю, під пильним наглядом застосовують

-                     при хронічних обструктивних захворюваннях, коли метопролол (у дозах вище 200 мг) може додатково підвищувати опір дихальних шляхів;

-                     при посиленні задишки або бронхоспазмі вводять бета2-стимулятор і лікування метопрололом припиняють. У таких випадках призначають невеликі дози (не більше 200 мг) метопрололу;

-                     при інсулінозалежному діабеті підбирають оптимальний режим протидіабетичного медикаментозного лікування і попереджують хворого про маскування симптомів гіпоглікемії, що виражаються підсиленням потовиділення.

Взаємодія з іншими лікарськими засобами. Одночасне застосування Вазокардину з іншими антигіпертензивними засобами може спричинити різке зниження тиску крові (така можливість особливо стосується празозину). Комбіноване застосування з антиаритмічними засобами або анестетиками погіршує скорочувальну здатність і провідність збудження у міокарді. Протипоказано спільне призначення з верапамілом (ризик асистолії). Рифампіцин, барбітурати і ліки, що спричиняють індукцію ферментів, знижують концентрацію метопрололу. Одночасне вживання алкоголю з Вазокардином супроводжується підвищенням концентрації алкоголю в крові та подовженням його дії. Циметидин підсилює дію метопрололу. Нестероїдні протизапальні засоби знижують антигіпертензивну дію метопрололу. Взаємодія метопрололу з іншими лікарськими препаратами та продуктами харчування не відома.

Умови та термін зберігання. Зберігати у недоступному для дітей, сухому, захищеному від світла місці при температурі 15-25°С. Термін придатності - 3 роки.