Азтор инструкция, аналоги и состав

Загальна характеристика:

міжнародна та хімічна назви: atorvastatin; [R-(R*,R*)]-2-(4-фторфеніл)-β,δ-дигідрокси-5-(1-метилетил)-3-феніл-4-[(феніламіно)-карбоніл]-1H-пірол-1-гептанова кислота;

основні фізико-хімічні властивості: таблетки, вкриті оболонкою рожевого кольору з лінією розламу на одному боці;

склад: 1 таблетка, вкрита оболонкою, містить кальцієву сіль аторвастатину, еквівалентно аторвастатину 10 мг або 20 мг;

допоміжні речовини: кальцію карбонат, целюлоза мікрокристалічна, лактоза, натрієва кроскармелоза, полівінілпіролідон К30, тальк, магнію стеарат, колоїдний діоксид кремнію, гіпромелоза 2910, титану діоксид, поліетиленгліколь 6000, заліза оксид червоний.

Форма випуску. Таблетки, вкриті оболонкою.

Фармакотерапевтична група. Препарати, що знижують рівень холестерину і тригліцеридів у сироватці крові. Інгібітори ГМГ-КоА-редуктази. Код АТС C10А А05.

Фармакологічні властивості.

Фармакодинаміка. Аторвастатин кальцію - синтетичний гіполіпідемічний засіб. Це селективний, конкурентний інгібітор 3-гідрокси-3-метилглютарил-коензим А-редуктази (ГМГ КоА-редуктази) - фермент, який пригнічує синтез холестерину в печінці. Перетворення ГМГ-КоА на мевалонову кислоту є одним із ранніх етапів синтезу ендогенного холестерину. Пригнічення синтезу холестерину аторвастатином (інгібітором ГМГ-КоА-редуктази) сприяє зниженню кількості внутрішньоклітинного холестерину. Це зумовлює підвищення кількості ЛПНЩ-рецепторів, які збільшують захоплення холестерину ЛПНЩ з крові і, у такий спосіб, відновлють внутрішньоклітинний гомеостаз холестерину. Збільшення кількості ЛПНЩ-рецепторів сприяє зниженню їх попередників у крові - ліпопротеїдів дуже низької щільності (ЛПДНЩ), що також сприяє зниженню як ЛПНЩ, так і загального холестерину. Аторвастатин знижує рівні загального холестерину, холестерину-ЛПНЩ та аполіпротеїну В у пацієнтів з гомозиготною та гетерозиготною сімейною гіперхолестеринемією (СГ), несімейними формами гіперхолестеринемії та змішаними дисліпідеміями. Аторвастатин знижує також рівень холестерину ЛПДНЩ, рівень тригліцеридів і підвищує рівні холестерину ЛПВЩ і аполіпротеїну А.

Фармакокінетика. Аторвастатин швидко всмоктується після перорального прийому; максимальні концентрації у плазмі крові досягаються протягом 1 - 2 год. Абсолютна біодоступність аторвастатину становить 14%, системна біодоступність інгібуючої активності щодо ГМГ-КоА-редуктази - 30%, відносна – 95 - 99%, абсолютна – 12%. Їжа знижує рівень і ступінь всмоктування препарату на 25% і 9% - відповідно. Концентрації аторвастатину в плазмі крові після прийому на ніч нижчі порівняно з прийомом препарату вранці натщесерце, проте рівні зниження холестерину протягом дня однакові і не залежать від часу прийому препарату. Аторвастатин на 98% зв’язується з білками плазми крові. Аторвастатин метаболізується в печінці з утворенням орто- і парагідроксильованих похідних та інших продуктів b-окислення (70%). Метаболіти виводяться з організму головним чином з жовчю. Середній період напіввиведення препарату становить приблизно 14 год. Інгібуюча активність препарату щодо ГМГ-КоА-редуктази зберігається протягом 20 - 30 год завдяки наявності активних метаболітів. 2% прийнятої дози аторвастатину виводиться з організму з сечею. Максимальна ефективність розвивається через 4 тижні.

Терапевтичний ефект відзначається після 2 тижнів безперервного приймання препарату; максимальний терапевтичний ефект відмічається через 4 тижні.

Показання для застосування.

Гіперліпідемія. Азтор показаний для зниження підвищеного рівня загального холестерину, ЛПНЩ-холестерину, аполіпопротеїну В і тригліцеридів у хворих з первинною гіперхолестеринемією, гетерозиготною сімейною і несімейною гіперхолестеринемією та змішаною (комбінованою) гіперліпідемією (тип IIa і IIb) при неефективності немедикаментозних заходів; для зниження рівня загального холестерину і ЛПНЩ-холестерину у пацієнтів з гомозиготною сімейною гіперхолестеринемією як доповнення до інших засобів корекції рівня ліпідів у випадку неефективності таких засобів; як доповнення до дієти для лікування пацієнтів з підвищеним рівнем тригліцеридів (тип IV) і пацієнтів з первинною дисбеталіпопротеїнемією (тип III) при неефективності немедикаментозних заходів.

Ішемічна хвороба серця. Азтор призначається для зниження ризику інфаркту міокарда, інсульту і минущих порушень мозкового кровообігу. Показаний для уповільнення прогресування коронарного атеросклерозу.

Спосіб застосування та дози. Перед початком лікування і під час терапії хворі повинні знаходитися на гіпохолестеринемічній дієті.

Звичайна початкова доза Азтору для дорослих становить 10 мг 1 раз на добу, терапевтична доза становить 10 - 80 мг на добу. Препарат можна приймати один раз на день у будь-який час незалежно від прийому їжі. Доза препарату встановлюється індивідуально залежно від рівня ЛПНЩ-холестерину, мети лікування і відповіді пацієнта на терапію. Рівні ліпопротеїдів у крові необхідно контролювати протягом 2 - 4 тижнів після початку лікування, а також у разі корекції дози препарату.

При первинній гіперхолестеринемії та змішаній (комбінованій) гіперліпідемії звичайна доза Азтору для дорослих становить 10 мг на добу. При гомозиготній сімейній гіперхолестеринемії доза препарату для дорослих становить 80 мг на добу. Максимальна добова доза – 80 мг.

Побічна дія. Як правило, препарат переноситься добре. Можливі побічні ефекти слабко виражені, мають минущий характер і включають: запор, метеоризм, диспепсію, біль у животі, нудоту, діарею, головний біль, астенію, міалгію, безсоння. Дуже рідко можуть відмічатися запаморочення, міопатії, парестезії, панкреатит, гепатит, холестатична жовтуха, свербіж, висипання, блювання, гіперглікемія, гіпоглікемія.

Протипоказання. Гіперчутливість до будь-якого інгредієнта препарату, захворювання печінки в активній фазі, підвищення рівнів трансаміназ у сироватці крові в 3 рази і вище нез’ясованої етіології, вагітність, годування груддю.

Передозування. Симптоми: міопатія (рабдоміоліз), порушення функції печінки, нудота, блювання, діарея. У разі передозування необхідно промити шлунок, здійснити симптоматичну та підтримуючу терапію. Гемодіаліз неефективний.

Особливості застосування. Азтор, як і інші інгібітори ГМГ-КоА-редуктази, може спричинити міопатію, яка проявляється у вигляді м’язової слабкості або м’язового болю і зумовлена різким підвищенням рівня креатинфосфокінази (КФК) більше, як у 10 разів у плазмі крові. Під час терапії препаратом пацієнти повинні негайно повідомляти лікарю про всі випадки нез’ясованого болю в м’язах, слабкості. Лікування Азтором необхідно припинити при виникненні будь-яких симптомів міопатії. Лікування препаратом потребує гіпохолестеринемічної дієти. Препарат необхідно відмінити у пацієнтів з ризиком розвитку рабдоміолізу (тяжка гостра інфекція, гіпотонія, хірургічні втручання, тяжкі метаболічні, ендокринні та електролітні розлади, неконтрольовані судоми). При тривалому лікуванні Азтором можливе помірне підвищення рівня трансаміназ у сироватці крові. До початку терапії та під час лікування препаратом необхідно ретельно контролювати показники функції печінки, нирок, проводити аналізи крові та сечі. При підвищенні активності АСТ і АЛТ більше, ніж у 3 рази порівняно з нормою, необхідне зниження дози препарату або його повна відміна. Азтор слід з обережністю призначати пацієнтам, які зловживають алкоголем та/або мають в анамнезі захворювання печінки. Препарат може бути призначений жінкам репродуктивного віку при надійній контрацепції. У разі виявлення вагітності під час терапії препаратом прийом Азтору необхідно негайно припинити.

Безпечність та ефективність препарату у дітей не досліджувалась.

Взаємодія з іншими лікарськими засобами. Одночасне застосування Азтору з циклоспорином, фібратами, еритроміцином, протигрибковими засобами з групи азолів і ніацином може збільшувати ризик розвитку міопатії. Одночасне застосування з антацидними засобами, які містять гідроксид магнію і гідроксид алюмінію, призводить до зниження концентрації аторвастатину в плазмі крові. Одночасне застосування Азтору з еритроміцином може призвести до підвищення концентрації аторвастатину в плазмі крові. Одночасне застосування з препаратами дигоксину призводить до підвищення концентрації дигоксину в плазмі крові на 20%. Одночасне застосування препарату з варфарином та іншими непрямими антикоагулянтами може призвести до зниження протромбінового часу. Одночасне застосування з пероральними контрацептивами, які містять норетиндрон і етинілестрадіол призводить до підвищення концентрацій норетиндрону і етинілестрадіолу в плазмі крові. Одночасне застосування Азтору з холестиполом призводить до зниження концентрації аторвастатину в плазмі крові.

Умови та термін зберігання. Зберігати у в недоступному для дітей місці, при температурі не вище 25°С. Термін придатності – 2 роки.