Фурагин инструкция, аналоги и состав
Загальна характеристика:
хімічна назви: 1-[3-(5-нітро-2-фурил)-аліліденаміно]-гідантоїн;
основні фізико-хімічні властивості: таблетки від жовтого до жовтого з помаранчевим відтінком кольору злегка нерівномірним забарвленням поверхні;
склад: 1 таблетка містить фурагіну 50 мг;
допоміжні речовини: лактоза, цукор, крохмаль картопляний, кислота стеаринова, полісорбат-80 (твін 80).
Форма випуску. Таблетки.
Фармакотерапевтична група. Протимікробні засоби для системного застосування. Похідні нітрофурану. Код АТС J01X E03.
Фармакологічні властивості.
Фармакодинаміка. Фурагін – нітрофурановий антибактеріальний засіб широкого спектра дії. Діє бактеріостатично. Механізм дії Фурагіну пов’язаний з впливом на ферменти, що беруть участь в переносі водню в клітинах чутливих мікроорганизмів. Висока бактеріостатична активність Фурагіну пов’язана з наявністю ароматичної нітрогрупи.
Препарат активний щодо грампозитивних бактерій: Staphylococcus epidermidis, Staphylococcus aureus, Staphylococcus faecalis; грамнегативних бактерій: Enterobacteriaceae, Escherichia coli, Klebsiella pneumoniae.
Резистентність до Фурагіну розвивається повільно.
Фармакокінетика. Абсорбція препарату в основному відбувається з дистального сегмента кишечника та перевищує абсорбцію з проксимального та медіального сегмента відповідно у 4 та 2 рази. Це слід враховувати при одночасному лікуванні урогенітальних інфекцій та захворювань шлунково-кишкового тракту (хронічні ентерити). Фурагін є ліпофільною сполукою і всмоктування його через слизову оболонку кишечника відбувається шляхом пасивної дифузії.
Метаболізується у печінці. З організму приблизно 6% введеної дози Фурагіну виводиться з сечею. Середній рівень концентрації у сечі багаторазово перевищує рівень його бактеріостатичной концентрації. Максимальна концентрація Фурагіну у сечі – 5,7 мкг/мл.
Показання для застосування. Інфекції урогенітального тракту (простатити, гострі та хронічні пієлонефрити, уретрити, цистити), інфекції після оперативного втручання на органах сечостатевої системи.
Спосіб застосування та дози. Фурагін приймають внутрішньо після їди по 100 - 200 мг (2 - 4 таблетки) 2 - 3 рази на день. Курс лікування – 7 - 10 днів залежно від тяжкості захворювання, ефективності лікування, а також від функціонального стану нирок. У разі необхідності курс лікування повторюють через 10 - 15 днів. Максимальна добова доза – 600 мг.
Побічна дія.
З боку шлунково-кишкового тракту: зменшення апетиту, нудота, інколи блювання.
З боку центральної нервової системи: запаморочення.
Алергічні реакції: свербіж, висипання.
Інші: поліневрити, порушення функції печінки.
Протипоказання. Підвищена чутливість до препаратів нітрофуранового ряду та інших складових препарату. Гостра ниркова недостатність, хронічна ниркова недостатність; тяжка печінкова недостатність; пацієнти, які лікуються гемодіалізом або перитоніальним гемодіалізом; вагітність і лактація; дитячий вік.
Передозування. Токсична дія зазвичай можлива у хворих зі зниженою видільною функцією нирок. У разі передозування спостерігають симптоми нейротоксичного характеру.
Лікування: промивання шлунка, ввнутрішньовенне введення інфузійних розчинів, застосування ентеросорбентів.
Особливості застосування. При тривалому прийманні Фурагіну внутрішньо можуть розвинутися неврити. Фурагін слід з обережністю призначати хворим з дефіцитом глюкозо-6-фосфатогідрогенази через можливість розвитку гемолізу, із захворюваннями нервової системи та з порушеннями функції нирок.
Лактація.
Під час лікування Фурагіном годування груддю припиняють.
Вплив на здатність керувати транспортними засобами не відзначений.
Взаємодія з іншими лікарськими засобами. Можна поєднувати з антибіотиками (одним), але через антагонізм не можна застосовувати разом з сульфаніламідами та налідиксовою кислотою (відмічається зменшення бактеріостатичної дії Фурагіну).
Одночасне застосування вітаміну В6 або надмірне приймання хлористого натрію сприяють абсорбції нітрофуранів.
Не рекомендується одночасне призначення кислот (наприклад аскорбінової кислоти) або інших речовин, що підкислюють сечу, оскільки підвищується ризик токсичних явищ; засобів, що сприяють лужній реакції (прискорюють виділення з сечею).
Застосування одночасно з хлорамфеніколом і ристоміцином посилює пригнічення кровотворення.
Умови та термін зберігання. Зберігати в недоступному для дітей, сухому, захищеному від світла місці при температурі від 15оС до 25оС.
Термін придатності – 5 років.
Препарат не можна застосовувати після закінчення терміну придатності.