Липоферон инструкция, аналоги и состав

Загальна характеристика:

міжнародна назва: інтерферон альфа-2b (Interferon alfa-2b);

основні фізико- хімічні властивості: ліофілізований порошок білого кольору;

склад: 1 флакон містить інтерферону альфа-2b рекомбінантного ліпосомального – 500 000 МО;

допоміжні речовини: натрію хлорид, натрій фосфорнокислий двозаміщений 12-водний, натрій фосфорнокислий однозаміщений 2-водний, лецитин-стандарт, холестерин,вітамін Е, лактоза.

Форма випуску. Ліофілізований порошок для приготування суспензії для внутрішнього застосування.

Фармакотерапевтична група. Імуностимулятори. Інтерферони. Код АТС L03АВ05.

Фармакологічні властивості.

Фармакодинаміка. Ліпоферон має противірусну, імуномодулюючу, антипроліферативну та протипухлинну дії.

Інтерферон альфа-2b людський рекомбінантний виділяють з клітин Escherichia coli, в генетичний апарат яких вбудований ген людського лейкоцитарного інтерферону альфа-2b. Поліпептидна структура молекули, біологічна активність та фармакологічні властивості рекомбінантного білка та людського лейкоцитарного інтерферону альфа-2 ідентичні.

Інтерферон альфа при взаємодії із спорідненими рецепторами на поверхні клітини ініціює складний ланцюг змін всередині клітини. Вважається, що ці процеси запобігають реплікації вірусів у клітині, гальмують проліферацію клітин та сприяють імуномодулюючій дії інтерферону. Інтерферон альфа-2 має властивість стимулювати фагоцитарну активність макрофагів, а також цитотоксичну активність Т-клітин та “природних кілерів”. Цими властивостями інтерферону альфа обумовлена лікувальна дія Ліпоферону.

Фармакокінетика. Досягнення піку концентрації у сироватці крові (С_max) залежить від способу введення.

Показання для застосування. Комплексна терапія гострого гепатиту В.

Лікування хворих атопічними захворюваннями, алергічним ринокон’юктивітом, бронхіальною астмою під час проведення специфічної імунотерапії.

Профілактика та лікування грипу, гострих респіраторних вірусних захворювань.

Спосіб застосування та дози. Ліпоферон застосовують внутрішньо. Безпосередньо перед застосуванням до вмісту флакона з ліофілізованим порошком додають 1 - 2 мл дистильованої або кип’яченої води. Струшують впродовж 1 - 5 хвилин до утворення однорідної суспензії.

Приймати препарат за 30 хвилин до їжі.

При гострому гепатиті В (легких, середньо-тяжких та тяжких формах) Ліпоферон приймають за наступною схемою:

– дорослі і діти віком від 7 років по 1 000 000 МО (2 флакони) двічі на добу протягом 10 днів

– діти віком від 3 до 7 років по 500 000 МО (1флакон) один раз на добу протягом 10 днів

 У разі необхідності (після контрольних біохімічних тестів крові з метою оцінки функціонального стану печінки) лікування можна продовжити.

При алергічному ринокон’юктивіті призначають Ліпоферон по 500 000 МО (1 флакон) один раз на добу протягом10 днів. Курсова доза – 5 000 000 МО.

При атиповій бронхіальній астмі призначають по 500 000 МО (1 флакон) 1 раз на добу протягом 10 днів, а потім впродовж 20 днів (через день) – по 500 000 МО (1 флакон) один раз на добу. Курс лікування – 30 днів.

Для профілактики грипу та гострих респіраторних вірусних захворювань слід приймати дорослим по 500 000 МО (1 флакон) один раз на добу двічі на тиждень впродовж одного місяця.

При терапії грипу та гострих респіраторних вірусних захворювань приймають по 500 000 МО (1 флакон) 2 рази на добу. Курс лікування – 3 дні

Увага! Термін придатності суспензії Ліпоферону з моменту приготування- не більше 12 годин при температурі від +4°С до +10° С.

Побічна дія. Індивідуальна непереносимість препаратів інтерферону.

Протипоказання. Протипоказаний особам, що страждають на тяжкі форми алергічних захворювань та жінкам під час вагітності та годування груддю. Гіперчутливість до інтерферонів та інших компонентів препарату. Діти віком до 3 років.

Передозування. Не виявлено.

Особливості застосування. Для пацієнтів, які отримують лікування з приводу вірусного гепатиту, рекомендується перед початком терапії провести клінічний аналіз і біохімічне дослідження крові (кількість еритроцитів, тромбоцитів, лейкоцитів з лейкоцитарною формулою, трансамінази). Якщо на фоні прийому препарату Ліпоферон відмічається підйом рівню АЛТ, то лікування слід продовжувати, якщо немає ознак печінкової недостатності. Необхідно періодично повторювати дані аналізи протягом лікування.

Рівень тиреотропного гормону не повинен перевищувати норму на момент початку терапії.

Взаємодія з іншими лікарськими засобами. Слід з обережністю призначати препарат одночасно з лікарськими засобами, кліренс яких в значній мірі залежить від цитохромної Р₄₅₀ системи печінки, наприклад, з протиепілептичними засобами та деякими антидепресантами: амітриптилін, амізол, амірол, анафраніл, кломінал, клофраніл, феварин, метилпрамін, іміпрамін, апоіміпрамін. Альфа-інтерферони, знижуючи активність Р₄₅₀ цитохромів, впливають на метаболізм циметидина, фенітоіна, курантила, теофилліну, діазепаму, пропранололу, деяких цитостатиків. При хронічному гепатиті В розвиток гострого гепатитоподібного стану викликає ризик аддитивної взаємодії з гепатотоксичними препаратами і ще більшого порушення метаболізму лікарських засобів в печінці. Описані випадки раптових порушень психічного статусу при одночасному призначенні альфа-інтерферонів та препаратів, що впливають на центральну нервову систему. У хворих на хронічний гепатит В необхідно запобігати одночасного призначення альфа-інтерферонів та імуносупресивних препаратів (включаючи кортикостероїди), які можуть сприяти прискоренню реплікації вірусу.

Систематичного вивчення взаємодії препарату з кортикостероїдами або АКТГ не проводилось. Дані клінічних досліджень вказують на можливість призначення кортикостероїдів і АКТГ сумісно з інтерферонами хворим розсіяним склерозом під час рецидивів захворювання.

Умови та термін зберігання. Зберігати у недоступному для дітей місці при температурі від +2°С до +8° С. Не заморожувати! Термін придатності – 1 рік.