Гептавир 150 инструкция, аналоги и состав

Загальна характеристика:

міжнародна та хімічна назви: lamivudine; (2R-цис)-4аміно-1-(2-гідроксиметил-1,3-оксатіолан-5- ил)-( 1Н)-піримідин-2-он;

основні фізико-хімічні властивості: таблетки довгастої форми, вкриті оболонкою червоно-коричневого кольору, з позначенням: на одному боці – «H/V» і з розділовою рискою, на іншому боці – «150»;

склад: 1 таблетка містить ламівудину 150 мг;

допоміжні речовини: целюлоза мікрокристалічна, магнію стеарат, натрію крохмалю гліколят, Ораdry 04В56704 коричневий.

Форма випуску. Таблетки, вкриті оболонкою.

Фармакотерапевтична група. Противірусні препарати прямої дії. Нуклеозидні інгібітори зворотної транскриптази. Код АТС J05АF05.

Фармакологічні властивості.

Фармакодинаміка. Усередині клітини ламівудин фосфорилується до активного 5- трифосфатного метаболіту - ламівудинтрифосфату, який діє як субстрат для вірусної полімерази вірусу гепатиту В, інгібує зворотну транскриптазу ВІЛ. Нормальний метаболізм ДНК-клітини ламівудину трифосфат не порушує.

Фармакокінетика. Ламівудин добре всмоктується з травного тракту, і його біодоступність при пероральному прийомі у дорослих становить 80 - 85%. Зв'язування з білками плазми становить 36%. Максимум концентрації у сироватці крові досягається за годину. При терапевтичному рівні доз це становить приблизно 1,1 - 1,5 мкг/мл і мінімальний рівень — 0,015 -0,02 мкг/мл. Уявний об'єм розподілу - 1,3 ± 0,4 л/кг.

Прийом ламівудину під час їди сповільнює час досягнення піку концентрації і його рівень (до 47%), однак це не впливає на загальний рівень абсорбованого ламівудину, тому препарат можна приймати під час їди. Середній рівень системного кліренсу ламівудину дорівнює в середньому 0,3 л/год/кг. Період напіввиведення - від 5 до 7 год. Більша частина ламівудину виводиться в незміненому вигляді із сечею шляхом гломерулярної фільтрації та активної секреції. Нирковий кліренс становить приблизно 70% від виведеного ламівудину.

Показання для застосування. Лікування ВІЛ-інфекції у комбінації з іншими антиретровірусними препаратами.

Спосіб застосування та дози. Пероральна доза Гептавір 150, що рекомендується для дорослих пацієнтів, по 150 мг двічі на день при терапії в комбінації з іншими антиретровірусними засобами. При лікуванні препаратом Гептавір 150 пацієнтів, інфікованих одночасно двома вірусами - ВІЛ і НВV, доза, зазначена для ВІЛ-терапії, повинна бути використана як частина відповідного режиму комбінованої терапії.

Дітям з масою тіла менше 40 кг призначають інші лікарські форми даного препарату.

Побічна дія.

3 боку системи травлення. Біль і дискомфорт в епігастральній ділянці, нудота,

блювання, діарея, втрата та/або зниження апетиту, панкреатит, підвищення активності печінкових трансаміназ, рівня амілази в плазмі крові.

З боку системи кровотворення. Нейтропенія, тромбоцитопенія, анемія.

З боку ЦНС. Втомлюваність, головний біль, парестезії, периферична нейропатія.

Інші. Випадання волосся, пропасниця, інфекції дихальних шляхів.

Протипоказання. Таблетки Гептавір 150 не можна застосовувати пацієнтам з установленою клінічною гіперчутливістю до будь-якого компонента препарату; період годування груддю. ВІЛ-інфікованим жінкам не рекомендується годувати груддю через загрозу інфікувати дитину. Дану лікарську форму препарату не застосовують дітям з масою тіла до 40 кг.

Передозування.

Симптоми: посилення побічної дії.

Лікування: промивання шлунка, призначення активованого вугілля, форсований діурез, симптоматична терапія.

Особливості застосування. Пацієнтам з порушеною функцією нирок рекомендується зменшена доза ламівудину.

Безпека і ефективність препарату Гептавір 150 при лікуванні хронічного гепатиту В у хворих, інфікованих вірусом гепатиту В і ВІЛ, не встановлені.

Дана лікарська форма рекомендована дітям з масою тіла більше 40 кг. Дані про безпеку застосування при лікуванні дітей раннього віку відсутні.

Обережно призначають препарат пацієнтам, які займаються потенційно небезпечними видами діяльності, що вимагають підвищеної уваги, швидкості рухових та психічних реакцій.

Взаємодія з іншими лікарськими засобами. При одночасному застосуванні ламівудину і інтерферону спостерігається невелике зниження (10%) АUС ламівудину і відсутність змін фармакокінетичних параметрів інтерферону. Взаємодія між ламівудином і інтерфероном не спостерігається.

При одночасному застосуванні ламівудину і диданозину, сульфаніламідів, зальцитабіну збільшується ризик розвитку панкреатиту.

Мієлосупресивні агенти. Є ризик одночасної гематологічної токсичності з препаратами ганцикловір, сульфанаміди, піриметамін, амфотерицин, дапсон, флуцитоцино триметрексат і з цитотоксичними агентами.

Препарати, які мають нефротоксичну дію: в умовах нефротоксичної дії спостерігається збільшення концентрацій ламівудину (препарати амфотерицин, аміноглікозиди, цидофовір, фоскарнет і пентамідин).

При застосуванні з дапсоном, диданозином, ізоніазидом, ставудином, зальцитабіном збільшується ризик виникнення периферичних нейропатій.

Умови та термін зберігання. Зберігати у недоступному для дітей, сухому місці при температурі 15 - 30°С.

Термін придатності - 2 роки.