Азитром инструкция, аналоги и состав

Загальна характеристика:

міжнародна та хімічна назви: азитроміцин (azithromycin), 9-деоксо-9а-аза-9а-метил-9а- гомоеритроміцин А;

основні фізико-хімічні властивості: білі таблетки, вкриті плівковою оболонкою;

склад: 1 таблетка містить азитроміцину дигідрату еквівалентно азитроміцину 250 мг;

допоміжні речовини: кальцію фосфат двозаміщений, повідон-30, лактоза, крохмаль кукурудзяний, натрію кроскармелоза, магнію стеарат, натрію лаурилсульфат; гідроксипрпілметилцелюлоза, титану діоксид, тальк очищений.

Форма випуску. Таблетки, вкриті плівковою оболонкою.

Фармакотерапевтична група. Антибіотики групи макролідів. Антибактеріальні засоби для системного застосування. Код АТС J01FA10.

Фармакологічні властивості. Фармакодинаміка. Азитроміцин – антибіотик широкого спектра дії, представник нової підгрупи антибіотиків-азалідів. Активний відносно більшості грампозитивних і грамнегативних бактерій, в тому числі: Staphylococcus aureus, S. pneumoniae, S. pyogenes (грапу А) та інших видів стрептокока, Haemophilus influenzae, H. Parainfluenzae, H. Ducreyi, Moraxella catarrhalis; Bacteroides fragilis, E. Coli, Bordetella pertussis, B. Parapertussis, Borrelia burgdorferi, Neisseria gonorrhoeae, Chamydia trachomatis; а також відносно Legionella pneumophila, Mycoplasma pneumoniae, M. Hominis, Campylobacter spp., Treponema pallidum. Активний також відносно збудника токсоплазмозу.

Фармакокінетика. Азитроміцин при прийомі внутрішньо швидко всмоктується і розподіляється по всьому організму, досягаючи в тканинах високих концентрацій. Препарат повільно виводиться з тканин. Це дає можливість одноразового застосування азитроміцину на добу протягом 3 днів. Азитроміцин добре проникає в дихальні шляхи, органи і тканини урогенітального тракту (в простату), в шкіру і м’які тканини. Здатність препарату зберігатись у бактерицидних концентраціях в осередку запалення протягом 5-7 днів після прийому останньої дози дозволила розробити короткі (3 і 5-денні) курси прийому препарату.

Виділяється препарат переважно з жовчю в незміненому вигляді, невелика частина виводиться нирками.

Показання для застосування.

-                      Інфекції верхніх дихальних шляхів і ЛОР-органів (бактеріальний фарингіт, тонзиліт, синусит, середній отит);

-                      інфекції нижніх дихальних шляхів (бактеріальний бронхіт, інтерстиціальна і альвеолярна пневмонія);

-                      інфекції шкіри і м’яких тканин: хронічна мігруюча еритема (початкова стадія хвороби Лайма), бешиха, імпетиго, повторні піодерматози,

-                      інфекції, які передаються статевим шляхом: неускладнений уретрит, цервіцит;

-                      захворювання шлунка і дванадцятипалої кишки, що пов’язані з Helicobacter pylori.

Спосіб застосування та дози. Азитром слід приймати за 1 годину до або через 2 години після їди. Препарат приймають 1 раз на добу.

Дорослим: при інфекціях верхніх і нижніх дихальних шляхів, шкіри і м’яких тканин (за винятком хронічної мігруючої еритеми) призначають по 500 мг (2 таблетки одночасно) на добу протягом 3 днів.

При хронічній мігруючій еритемі: 1 раз на добу протягом 5 днів, 1-й день - 1г (4 таблетки по 250 мг), потім по 500 мг (по 2 таблетки) з 2-го по 5-й день.

При інфекції, яка передається статевим шляхом (неускладнений уретрит/цервіцит): 1 г одноразово (4 таблетки по 250 мг).

При захворюваннях шлунка і дванадцятипалої кишки, що пов’язані з Helicobacter pylori, – 1 г (4 таблетки по 250 мг) на добу протягом 3 днів з антисекреторним засобом та іншими лікарськими засобами за рішенням лікаря.

У випадку пропуску прийому 1 дози препарату слід пропущену дозу прийняти якомога раніше, а наступні – з перервами у 24 години.

Для літніх людей з порушенням функції нирок дозування не змінюють.

Дітям з масою тіла більше 25 кг: призначають препарат, враховуючи масу тіла: 10 мг/кг 1 раз на добу протягом 3 днів. Доза на курс – 30 мг/кг маси тіла. При лікуванні Erythema migras дітям призначають 20 мг/кг маси тіла - в перший день і по 10 мг/кг – з другого по п’ятий день 1 раз на добу.

Побічна дія. При прийомі азитроміцину побічні реакції зустрічаються рідко. Можуть спостерігатися запаморочення, біль у грудях, серцебиття, слабкість, головний біль, сонливість; метеоризм, нудота, блювання, біль у животі, пронос і шкірні висипання. Можливо помірне підвищення активності печінкових ферментів, нейтропенія, нефрит, вагініт, холестатична жовтуха, в окремих випадках – нейтрофілія і еозинофілія. Змінені показники повертаються до меж норми через 2-3 тижні після припинення лікування. У дітей – нервозність, безсоння, збудження.

Протипоказання. Підвищена чутливість до макролідних антибіотиків, тяжкі порушення функції печінки та нирок, вагітність, період лактації.

Передозування. Симптоми: тимчасова втрата слуху, сильна нудота, блювання, діарея.

Лікування – симптоматичне.

Особливості застосування. З обережністю призначають у хворим з тяжкими порушеннями функції печінки, нирок, при серцевих аритміях, при збільшенні інтервалу Q-T. У дослідженнях репродукції у тварин шкідливого впливу азитроміцину на плід не відмічалося. Внаслідок нечисленності клінічних даних не рекомендується призначати препарат вагітним і матерям-годувальницям (виключення – необхідність за життєвими показаннями).

Взаємодія з іншими лікарськими засобами. Абсорбція Азитрому суттєво не змінюється при застосуванні антацидних засобів або блокаторів Н₂-гістамінових рецепторів, але рекомендується, щоб інтервал прийому цих засобів становив не менше 2 годин.

Не відмічена взаємодія препарату з теофіліном, карбамазепіном, фенітоїном, дигоксином, циклоспорином, ерготаміном.

Умови та термін зберігання. Зберігати в сухому, захищеному від світла та недоступному для дітей місці, при температурі не вище 25 ⁰С.

Термін придатності - 3 роки.