Винорельбин Эбеве инструкция, аналоги и состав

Загальна характеристика:

міжнародна назва: vinorelbine;

основні фізико-хімічні властивості: прозорий, безбарвний або світло-жовтий розчин;

склад: 1 мл розчину містить 13,85 мг вінорельбіну тартрату (що еквівалентно 10 мг вінорельбіну);

допоміжні речовини: вода для ін’єкцій.

Форма випуску. Концентрат для приготування розчину для інфузій.

Фармакотерапевтична група. Антинеопластичні засоби. Алкалоїди барвінку та їх аналоги. Код АТС L01C A04.

Фармакологічні властивості.

Фармакодинаміка. Вінорельбін належить до антинеопластичних засобів групи вінкаалкалоїдів. Він впливає на молекулярному рівні на динамічний баланс тубуліну/мікротрубочок і запобігає полімерізації тубуліну. Вінорельбін діє переважно на мітотичні мікротрубочки. Вплив на аксональні мікротрубочки спостерігається при високих концентраціях препарату.

Ефект спіралізації тубуліну при дії вінорельбіну менш виражений, ніж при дії вінкристину. Вінорельбін інгібує мітоз у G2/M-фазах клітинного циклу і спричинює загибель клітин в період інтерфази і під час мітозу.

Фармакокінетика. Після внутрішньовенного введення спостерігається трифазне зниження концентрації вінорельбіну в плазмі. Тривалість термінального періоду напіввиведення з плазми більше 40 годин.

Загальний кліренс вінорельбіну високий (1,3 л/год·кг). Екскретується вінорельбін переважно з жовчю, ниркова екскреція незначна (18,5%). Об’єм розподілу вінорельбіну перевищує 40 л/кг.

Вінорельбін помірно зв’язується з білками плазми (13,5%) і значною мірою зв’язується з тромбоцитами (78%). Вінорельбін дуже добре проникає в легеневу тканину (співвідношення концентрацій вінорельбіну в легеневій тканині і плазмі крові перевищує 300).

У сечі людини виявляється переважно вінорельбін у незміненому вигляді, а також метаболіт деацетилвінорельбін у незначній концентрації.

Показання для застосування.

Недрібноклітинний рак легенів.

Поширений рак молочної залози.

Спосіб застосування та дози.

Лише для внутрішньовенного застосування. Категорично забороняється вводити препарат інтратекально.

Перед введенням розчину для інфузій необхідно впевнитися, що голка знаходиться у вені. При потраплянні препарату в оточуючі тканини можливе значне подразнення. У разі екстравазації слід негайно припинити введення і продовжити його в іншу вену.

Дози для дорослих

При монотерапії Вінорельбін “Ебеве” звичайно вводять у дозах 25-30 мг/м² поверхні тіла щотижнево.

У разі комбінованої терапії препарат можна вводити у таких самих дозах, але через більші проміжки часу, наприклад у перший і п’ятий день або перший і восьмий день курсу тривалістю три тижні.

Вінорельбін “Ебеве” можна вводити шляхом повільних ін’єкцій (тривалістю 5-10 хвилин) після розведення 20-50 мл 0,9% розчину натрію хлориду або шляхам коротких інфузій (тривалістю 20-30 хвилин) після розведення 125 мл 0,9% розчину натрію хлориду. Після закінчення введення препарату завжди вводять 0,9% розчин натрію хлориду для промивання вени.

Корекція доз

У разі тяжких порушень функції печінки дози Вінорельбіну “Ебеве” слід знижувати (звичайно дози зменшують на третину і більше).

У разі тяжких порушень функції нирок знижувати дози немає потреби, оскільки вінорельбін екскретується переважно з жовчю.

Під час лікування вінорельбіном слід постійно контролювати картину крові.

Максимальна разова доза – 35 мг/м² поверхні тіла.

Максимальна курсова доза – 60 мг.

Інструкції персоналу

Концентрат для приготування розчину для інфузій можна розводити 0,9% розчином натрію хлориду або 5% розчином глюкози. Кількість розчинника визначається способом введення (повільна ін’єкція чи швидка інфузія).

З мікробіологічної точки зору, розведений розчин слід використовувати негайно. Якщо розчин для інфузій не використовується відразу ж, за терміном і умовами його зберігання повинна стежити відповідальна особа. З мікробіологічної точки зору, період зберігання розчину звичайно не повинен перевищувати 24 години при температурі 2-8°C, якщо тільки він не розводився в контрольованих асептичних умовах.

Інфузійні розчини, приготовані шляхом розведення Вінорельбіну “Ебеве” 0,9% розчином натрію хлориду або 5% розчином глюкози, є фізично й хімічно стабільними протягом 28 діб у разі зберігання в холодильнику або при кімнатній температурі в захищеному від світла місці. У разі зберігання при кімнатній температурі в незахищеному від світла місці інфузійні розчини є стабільними протягом 4 діб.

Можна використовувати лише прозорі, безбарвні або світло-жовті розчини.

При роботі з Вінорельбіном “Ебеве", як і з іншими цитотоксичними препаратами, треба бути обережним і обов’язково користуватися рукавичками, масками та захисним одягом. Приготуванням розчинів для інфузій повинен займатися підготований персонал у спеціально відведеній зоні. Робоче місце повинно бути закрите одноразовими аркушами абсорбуючого паперу з плівковим покриттям зі зворотного боку. Вагітним не рекомендується працювати з препаратом.

Слід запобігати потраплянню вінорельбіну в очі, оскільки це може спричинити тяжке подразнення очей і навіть утворення виразок на рогівці. Якщо це все ж сталося, слід негайно промити очі великою кількістю 0,9% розчину натрію хлориду (промивати протягом 15 хвилин) і звернутися за медичною допомогою.

Невикористані розчини, інструменти та матеріали, що контактували з розчинами вінорельбіну, повинні знищуватися.

Побічна дія.

Побічні ефекти з боку системи кровотворення і лімфатичної системи.

Дозолімітуючим фактором при терапії вінорельбіном є нейтропенія. Вона є оборотною (показники швидко, через 5-7 днів повертаються до норми) і некумулятивною. Наступні курси лікування можна призначати лише після відновлення кількості гранулоцитів.

Також відмічаються анемія і тромбоцитопенія, але вони рідко бувають тяжкими.

Побічні ефекти з боку імунної системи.

Як і інші вінкаалкалоїди, вінорельбін у поодиноких випадках може спричинювати задишку і бронхоспазм, а також надзвичайно рідко – місцеві і генералізовані шкірні реакції.

Побічні ефекти з боку нервової системи.

Периферична нейропатія. Ураження звичайно обмежуються зниженням або втратою глибоких рефлексів сухожиль. Можлива парестезія. Ці ефекти є дозозалежними і минають після припинення лікування.

Автономна нейропатія. Головним симптомом є парез кишечнику, що спричинює запори. В окремих випадках може розвинутися паралітична непрохідність кишечнику. Лікування вінорельбіном можна продовжувати після відновлення нормальної перистальтики.

Побічні ефекти з боку судинної системи.

При багаторазовому введенні вінорельбіну можливий пекучий біль у місцях ін’єкцій і локальний флебіт. При введенні вінорельбіну шляхом болюсних ін’єкцій з подальшим промиванням вени великою кількістю 0,9% розчину натрію хлориду цей ефект менш виражений. В деяких випадках вінорельбін доводиться вводити через центральний венозний катетер.

Побічні ефекти з боку шлунково-кишкового тракту.

Запори (див. побічні ефекти з боку нервової системи).

Діарея.

Нудота/блювання. Для послаблення цих ефектів застосовуються антиеметики.

Побічні ефекти з боку шкіри та підшкірної тканини.

Алопеція. Тяжкість уражень може прогресивно зростати при повторенні курсів лікування.

Побічні ефекти загального характеру і місцеві реакції.

Інколи відмічається біль у щелепах.

Паравенозне введення може спричинювати місцеві реакції і, в поодиноких випадках, некроз тканин.

Ймовірно, вінорельбін є мутагенним, враховуючи його дію на мітотичний апарат.

При тривалому введенні вінорельбіну лабораторним тваринам кожні 2 тижні (для запобігання токсичним ефектам) канцерогенні ефекти не були відмічені.

Досліди на тваринах виявили ембріо- і фетолетальну і тератогенну дію вінорельбіну.

Протипоказання.

Гіперчутливість до активної субстанції препарату.

Тяжкі порушення функції печінки, не пов’язані з пухлинним процесом.

Вагітність.

Лактація.

Передозування. При передозуванні вінорельбіну можуть спостерігатися такі симптоми, як пропасниця, аплазія кісткового мозку, інфекції і паралітична непрохідність кишечнику. Для лікування інфекційних ускладнень можуть застосовуватися антибіотики широкого спектра дії. При лікуванні паралітичної непрохідності кишечнику застосовується назогастральна аспірація.

Особливості застосування.

Під час лікування вінорельбіном слід постійно контролювати гематологічні показники (перед кожним введенням препарату слід визначати рівень гемоглобіну, кількість лейкоцитів, гранулоцитів і тромбоцитів). Якщо кількість нейтрофілів знижується до рівня < 2000/мм³, введення Вінорельбіну “Ебеве” треба відкласти до відновлення функції кісткового мозку, а пацієнт повинен перебувати під пильним наглядом.

У разі появи симптомів інфекційних процесів пацієнта треба негайно обстежити і призначити відповідне лікування.

У разі значних порушень функції печінки дози Вінорельбіну “Ебеве” необхідно знижувати.

У разі порушень функції нирок знижувати дози немає потреби, оскільки ниркова екскреція вінорельбіну незначна.

Вінорельбін не слід призначати в комбінації з променевою терапією на ділянку печінки.

Відомості про ефективність і безпеку лікування вінорельбіном дітей дотепер відсутні.

Вагітність і лактація

Вінорельбін “Ебеве” на слід призначати в період вагітності. Пацієнтки повинні запобігати вагітності в період лікування препаратом. Якщо пацієнтка все ж вагітніє під час терапії вінорельбіном, щодо подальших дій слід проконсультуватися з фахівцем-генетиком.

Невідомо, чи виводиться Вінорельбін"Ебеве” з материнським молоком, тому годування груддю слід припинити до початку лікування препаратом.

Вплив на здатність керувати транспортними засобами та механізмами

Невідомо, чи впливає Вінорельбін"Ебеве” на здатність керувати транспортними засобами та механізмами.

Взаємодія з іншими лікарськими засобами.

При застосуванні в поєднанні з цисплатином фармакокінетика вінорельбіну не змінюється.

Несумісність

Концентрат для приготування розчину для інфузій Вінорельбін “Ебеве” не можна розводити лужними розчинами через ризик випадіння осаду. У разі комбінованої хіміотерапії Вінорельбін “Ебеве” не можна змішувати з іншими препаратами.

Концентрат для приготування розчину для інфузій Вінорельбін “Ебеве” можна розводити лише розчинами, зазначеними у розділі “Спосіб застосування та дози".

Вінорельбін"Ебеве” не абсорбується і не взаємодіє з інфузійними системами з полівінілхлориду, поліетилену або нейтрального безбарвного скла.

Умови та термін зберігання. Зберігати в упаковці виробника, у захищеному від світла і недоступному для дітей місці при температурі 2-8°C. Не заморожувати.

Термін придатності – 3 роки.