Йодекс инструкция, аналоги и состав

Загальна характеристика:

міжнародна та хімічна назва: Potassium iodide , калію йодид;

основні фізико-хімічні властивості: таблетки білого чи майже білого кольору, з плоскою поверхнею, з фаскою та рискою;

склад: одна таблетка містить 0,1308 мг калію йодиду, що відповідає 100 мкг йоду або 0,2616 мг калію йодиду, що відповідає 200 мкг йоду;

допоміжні  речовини:  натрію  тіосульфат,  целюлоза  мікрокристалічна  (тип РН 102), лактози моногідрат, аеросил А 300, магнію стеарат.

Форма випуску: Таблетки.

Фармакотерапевтична група: Препарати йоду, які застосовують при захворюваннях щитовидної залози. Код АТС Н03С А.

Фармакологічні   властивості.  

Фармакодинаміка. Препарат   неорганічного йоду, що містить добову кількість йоду, яка забезпечує нормальну тиреоїдную функцію щитовидної залози. При надходженні йодиду калію в клітини епітелію фолікула залози під впливом ферменту йодид-пероксидази відбувається утворення елементарної форми йоду, що включається в молекулу тирозину. Йодований тирозин конденсується з тиреоглобуліном і утворює йодтироніни, важливими з яких є тироксин (Т₄) і трийодтиронін (Т₃). Комплекс йодованих тиронінів і тиреоглобуліна депонується в щитовидній залозі. У випадку дефіциту йоду депонований комплекс використовується для попередження утворення зобу, що  розвивається  внаслідок аліментарної йодної недостатності, сприяє відновленню порушеного синтезу тиреоїдних гормонів у щитовидній залозі, впливає на показники співвідношення Т₃/Т₄ і рівень ТТГ, сприяє нормалізації розмірів щитовидної залози у новонароджених, дітей і підлітків.

Термін до початку дії препарату від 2 до 10 діб в залежності від функціонального стану щитовидної залози. При застосуванні препарату ендемічний чи дифузійний еутиреоїдний зоб зменшується чи зникає протягом 3-6 міс, при вузлових змінах у щитовидній залозі значна редукція вузлових утворень відзначається в 30 % випадків, але майже у всіх пацієнтів попереджується їхній подальший ріст.

Фармакокінетика. Йод повністю всмоктується в тонкому кишечнику. Після прийому усередину йоду в дозі 200 мкг, його концентрація в плазмі складає 1-5 мкг/л. Крім щитовидної залози, йод активно накопичується в слинних і молочних залозах, у тканинах шлунка. Концентрація в слині, грудному молоці та шлунковому соку в 30 разів перевищує вміст його в плазмі крові. Виводиться йод через нирки з сечею, з молоком матері при лактації, зі слиною. При досягненні рівноважної концентрації кількість виведеного йоду пропорційна його добовому надходженню з їжею.

Показання для застосування. Профілактика йододефіцитних станів. Профілактика ендемічного зобу при дефіциті йоду в продуктах харчування і воді. Профілактика рецидиву зобу після проведення комплексного лікування препаратами гормонів щитовидної залози.

Спосіб застосування та дози. Йодекс варто приймати усередину, після їжі чи на ніч, запиваючи молоком, фруктовим соком чи водою Якщо не прописано іншого, необхідно дотримуватись наступних рекомендацій у дозуванні: для профілактики ендемічного зобу в тих випадках, коли аліментарне надходження йоду в організм складає менш 150-300 мкг/доб. призначають усередину підліткам і дорослим – по 100-200 мкг йоду на добу, і дітям до 12 років – по 50-100  мкг/доб., при вагітності і годувнні груддью – 150-200 мкг/доб. Тривалість курсу лікування ендемічного зобу в дітей і підлітків складає в середньому 6-12 місяців. Якщо на тлі терапії невдається відзначити зменшення розмірів залози  варто припускати іншу етіологію захворювання. Для лікування еутиреоїдного дифузного зобу призначають дорослим пацієнтам молодого віку по 300-500 мкг йоду на добу, дітям і підліткам - 100-200 мкг/доб. При профілактиці рецидивного росту зобу після закінчення його медикаментозного лікування і після операції з приводу зобу, обумовленого дефіцитом йоду, призначають по 100-200 мкг йоду на добу.

Препарат необхідно приймати регулярно. Профілактичний прийом калію йодиду можливий протягом тривалого часу - протягом декількох місяців і років, а при необхідності - протягом усього життя.

Побічна дія. Алергічні реакції: реакції підвищеної чутливості в полєднанні з «йодним» ринітом, йододерма, ексфоліативний дерматит, набряк Квінке, йодна пропасниця, набряк слинних залоз, еозінофілія.

Протипоказання: Гіпертиреоз, токсична аденома, токсичні пухлини щитовозібної залози, вузловий чи дифузійний токсичний зоб, герпетиформный дерматит Дюринга, підвищена чутливість до йоду, туберкульоз, геморагічний діатез.

Передозування: При передозуванні (застосування препарату в дозі більш 1 мг/доб.) можуть спостерігатися гальмування інтратиреоїдального йодного обміну і колоїдного протеолізу. При персистенції цього надлишку гальмування змінюється зниженням засвоєння йоду, і, за рахунок цього, знижується вивільнення тиреоїдних гормонів з тиреоїдної паренхіми, що приведе до гіпотиреозу та утворення зобу. При передозуванні  рекомендується перервати прийом, провести контрольне обстеження і відкоригувати призначену дозу препарату.

Особливості застосування. Тривале застосування у дозах віще зазначенних може призвести до іодізму, гіпертіреозу.

Взаємодія з іншими лікарськими засобами: Перед, чи під час терапії гіпертиреозу тиреостатиками варто уникати призначення препаратів йоду, оскільки його надлишок знижує відповідну реакцію щитовидної залози на проведене лікування гіпертиреозу тиреостатичними препаратами. Перхлорат і тіоционат конкурентно гальмують, а введення тиротропіну - стимулює поглинання йоду щитовидною залозою. Одночасне призначення високодозової терапії йодом із препаратами літію може потенціювати розвиток зобу і гіпотиреозу, а при прийомі калійзберігаючих діуретиків на цьому тлі можливий розвиток гіперкаліємії.

Умови та термін зберігання. Зберігати у захищеному від світла та недоступному для дітей місці, при температурі не вище 25 ^ос.

Термін придатності – 2 роки.