Цеподем инструкция, аналоги и состав

Загальна характеристика:

міжнародна та хімічна назви: cefpodoxime; RS-1-(ізопропоксикарбонілокси)етил(+)-6R,7R-7-(2-аміно-4-тіазоліл)-2-((Z)-метоксиіміно)ацетамідо)-3-метоксиметил-8-оксо-5-тіа-1-азабіцикло(4.2.0)окт-2-ен-2 карбоксилат;

основні фізико-хімічні властивості: таблетки по 100 мг: білі або майже білі капсулоподібні таблетки, з плівковим покриттям з маркуванням “С100” чорним чорнилом на одному боці;

таблетки по 200 мг: білі або майже білі капсулоподібні таблетки, з плівковим покриттям з маркуванням “С200” чорним чорнилом на одному боці;

склад: 1 таблетка, вкрита оболонкою, містить цефподоксиму проксетил, еквівалентно цефподоксиму 100 мг або 200 мг;

допоміжні речовини: кальцієва сіль кармелози, лактоза безводна, гідроксипропіл-L-целюлоза, натрію лаурил сульфат, магнію стеарат;

оболонка: опадрай білий 03Н58987, пропіленгліколь.

Форма випуску. Таблетки, вкриті плівковою оболонкою.

Фармакотерапевтична група. Протимікробні засоби для системного застосування. Бета-лактамні антибіотики. Цефалоспорини та споріднені речовини. Код АТС J01D A33.

Фармакологічні властивості.

Фармакодинаміка. Цефподоксим – це цефалоспорин третього покоління широкого спектра дії. Бактерицидна дія препарату зумовлена пригніченням синтезу бактеріальної стінки мікроорганізмів. Препарат активний відносно багатьох грампозитивних, грамнегативних, аеробних та анаеробних мікроорганізмів. Не руйнується більшістю бета-лактамаз. Спектр дії цефподоксиму охоплює такі мікроорганізми:

- аеробні грампозитивні бактерії: стрептококи (за винятком стрептококів групи D), стафілококи (за винятком штамів, резистентних до метициліну), Corynebacterium spp.;

- аеробні грамнегативні бактерії: Escherichia coli, Klebsiella pneumoniae, Proteus vulgaris, Moraxella (Branhamella) catarrhalis, Neisseria spp., Providencia rettgeri та Citrobacter diversus;

- анаеробні мікроорганізми: Peptostreptococcus spp.

Фармакокінетика. Після перорального прийому цефподоксиму проксетил всмоктується і швидко гідролізується до цефподоксиму. В епітеліальних клітинах кишечнику ефірна група відщеплюється і, таким чином, цефподоксим потрапляє в кров. Після введення 100 мг дози середня пікова концентрація в плазмі 1,4 мкг/мл досягається приблизно через 2 год. Ступінь всмоктування та середня пікова концентрація в плазмі підвищуються, якщо цефподоксим застосовується з їжею. Зв’язування з білками плазми становить приблизно 29%. Препарат добре проникає в тканину легень, слизову оболонку бронхів, плевральну рідину, піднебінні мигдалики та інтерстиціальну рідину. Тканинні концентрації цефподоксиму після введення різних доз цефподоксиму проксетилу наведені нижче:

Концентрація цефподоксиму в тканинах

Доза Тканина Концентрація, мкг/мл

100 мг Мигдалики 0,24

200 мг Легені 0,63

200 мг Рідина шкірного пухирця 1,60

In vivo відбувається мінімальний метаболізм цефподоксиму. Виводиться переважно з сечею у незміненому вигляді. Період напіввиведення з плазми становить близько 2,8 год.

Показання для застосування. Лікування інфекцій, спричинених чутливими до препарату мікроорганізмами:

 – інфекції ЛОР-органів, включаючи гостре запалення середнього вуха, синусит, тонзиліт, фарингіт;

– інфекції нижніх дихальних шляхів, включаючи гостру негоспітальну пневмонію;

– гостра неускладнена гонорея;

– неускладнені інфекції сечовивідних шляхів;

– інфекції шкіри, включаючи інфіковані виразки, рани, імпетиго, абсцеси, целюліти, флегмони, піодеpмію;

– інші інфекції, спричинені чутливими до препарату мікроорганізмами (інфекції шлунково-кишкового тракту, інфекції порожнини рота).

Спосіб застосування та дози. Цеподем призначається дорослим та дітям старше 6 років після прийому їжі в такому дозуванні.

Дорослі:

Діти старше 6 років:

У пацієнтів з нирковою дисфункцією (кліренс креатиніну < 40 мл/хв) інтервал між дозами слід збільшити до 24 год. Коригування доз для пацієнтів з печінковою недостатністю не потрібно.

Побічна дія. Цефподоксим звичайно добре переноситься. Побічні симптоми можуть включати алергічні реакції, такі як шкірні висипання, свербіж, почервоніння, прояви анафілаксії; шлунково-кишкові розлади: нудота, блювання, пронос, абдомінальний біль, симптоми коліту. Рідко можуть спостерігатись транзиторне підвищення рівня печінкових трансaміназ, лейкопенія, нейтропенія, тромбоцитопенія, еозинофілія, тромбоцитоз, агранулоцитоз. Цефалоспорини індукують позитивну пробу Кумбса.

Протипоказання. Підвищена чутливість до цефалоспоринів, вагітність, лактація; дитячий вік до 6 років.

Передозування.

Симптоми: нудота, блювання, абдомінальний біль, діарея.

Лікування: гемодіаліз, перитонеальний діаліз. Терапія симптоматична.

Особливості застосування. Призначається з обережністю при наявності в анамнезі алергічних реакцій на будь-які антибіотики бета-лактамного ряду.

Вплив на здатність керувати транспортними засобами та працювати зі складними механізмми. Препарат не має впливу на здатність керувати транспортними засобами та працювати зі складними механізмами.

Взаємодія з іншими лікарськими засобами. Препарати, що блокують гістамінові Н₂-рецептори і антацидні засоби знижують біодоступність Цеподему. Одночасне застосування препарату з петльовими діуретиками може підвищити нефротоксичність. Рекомендується проводити ретельний моніторинг ниркової функції, якщо Цеподем призначається одночасно з препаратами, що мають нефротоксичний ефект. Рівні цефподоксиму в плазмі підвищуються, якщо Цеподем призначається з пробенецидом.

Умови та термін зберігання. Зберігати в недоступному для дітей місці, при температурі не вище 25°С. Термін придатності – 2 роки.