Загальна характеристика:
міжнародна та хімічна назви: sildenafil; 1-[(3-(6,7-дигідро-1-метил-7-оксо-3-пропіл-1Н-піразоло[4,3-d]піримідин-5-іл)-4-етоксифеніл]сульфоніл]-4-метилпіперазину цитрат;
основні фізико-хімічні властивості: таблетки, вкриті оболонкою, блакитного кольору з перламутровим відтінком круглої або ромбовидної форми з двовипуклою поверхнею. Допускається мармуровість. На поверхню таблеток ромбовидної форми допускається наносити товарний знак підприємства “ЗТ” з одного боку та дозування “50”або “100”- з іншого;
склад: 1 таблетка містить силденафілу цитрату у перерахуванні на силденафіл 50 мг або 100 мг;
допоміжні речовини: целюлоза мікрокристалічна, кальцію гідрофосфат безводний, алюмінію гідроксид, натрію кроскармелоза, повідон (полівінілпіролідон низько-молекулярний медичний), магнію стеарат, кремнію діоксид колоїдний (аеросил), титану діоксид, кандурин (срібний блиск), гіпромелоза (гідроксипропілметилцелюлоза), барвник „Сепісперс сухий блакитний І”.
Форма випуску. Таблетки, вкриті оболонкою.
Фармакотерапевтична група. Засоби, що застосовуються при порушеннях ерекції.
Код АТС G04BE03.
Фармакологічні властивості. Фармакодинаміка. Силденафіл відновлює порушену здатність до ерекції та забезпечує природну відповідь на сексуальне збудження. Фізіологічний механізм ерекції статевого члена обумовлений вивільненням оксиду азоту (NO) у кавернозному тілі при сексуальній стимуляції. NO активує фермент гуанілатциклазу, що спричиняє підвищення рівня цГМФ, розслаблення гладких м'язів кавернозного тіла і посилення кровотоку в статевому члені.
Препарат селективно інгібує цГМФ-залежну фосфодіестеразу типу 5 (ФДЕ 5), що міститься переважно в гладких м'язах кавернозного тіла і перешкоджає руйнуванню цГМФ. Підвищення рівня останнього призводить до зниження внутрішньоклітинної концентрації кальцію і розслаблення гладком’язових клітин кавернозного тіла з наступним підвищеним заповненням синусів кров'ю на фоні збільшення артеріального кровотоку в кавернозному тілі. Активність силденафілу in vitro відносно ФДЕ V у 10 – 10 000 разів перебільшує його активність відносно інших ізоформ фосфодіестерази (ФДЕ типів I, II, III, IV і VI). Активність силденафілу відноcно ФДЕ V у 4000 разів перебільшує його активність у відношенні ФДЕ III – цАМФ-специфічної фосфодіестерази, що регулює скорочувальну активність міокарда. Підсилює і збільшує тривалість ерекції, що виникла в результаті сексуальної стимуляції. Не впливає на морфологію, рухливість і життєздатність сперматозоїдів, об’єм і в'язкість еякуляту. Інгібує ФДЕ VI сітківки (хоча і слабше, ніж
ФДЕ V, селективність дії 10:1). Ефект силденафілу на ФДЕ VI у 10 разів поступається його активності відносно ФДЕ V і не впливає на гостроту зору і контрастність сприйняття. Підвищує антиагрегантний і дезагрегаційний ефекти оксиду азоту (II) і його донорів, блокує утворення тромбів у судинах. Одноразовий прийом внутрішньо в дозах вище 30 мг супроводжується підвищенням рівня цГМФ у плазмі. Розширює як артеріальні, так і венозні судини, спричиняє зниження систолічного і діастолічного артеріального тиску, збільшення частоти серцевих скорочень. Виявляє антидіуретичну дію. Не впливає на репродуктивну функцію, не має тератогенних, мутагенних, кластогенних (вивчення хромосомних аберацій) і канцерогенних властивостей.
Фармакокінетика. При прийомі внутрішньо натщесерце швидко і практично повністю усмоктується. Максимальна концентрація в плазмі крові досягається через 0,5-2 год, абсолютна біодоступність – 41 % (піддається пресистемному метаболізму), прийом жирної їжі знижує ступінь усмоктування на 11 %, максимальну концентрацію на 29 %, збільшує Tmax на 1 год. Фармакокінетика препарату при прийомі внутрішньо в дозах, що рекомендуються (50 - 100 мг) є лінійною. Значною мірою (96 %) зв'язується з білками плазми, час напіввиведення - 4 год (2-8 год). Об’єм розподілу силденафілу в рівноважному стані - 105 л, середній кліренс виведення з плазми - 41 л/год. В еякуляті через 1,5 год після прийому концентрація силденафілу й основного метаболіту UK-103,320 складає, відповідно, 18 % і 5 % від вмісту у плазмі. Накопичується в організмі: при застосуванні 3 рази на добу протягом 9 днів кумуляція складає 36 %. У літньому віці знижується кліренс, підвищується концентрація в плазмі приблизно на 40 %. При нирковій недостатності значення максимальної концентрації в плазмі крові у 2 рази вище, ніж у пацієнтів з нормальною функцією нирок. У хворих зі стабільним цирозом печінки кліренс силденафілу знижений на 46 %, максимальна концентрація в плазмі крові вище на 47 %. Зазнає інтенсивної біотрансформації за п'ятьма первинними (деметилювання в ділянці N-метилпіперазину і/або N-метилпіразолу, окиснення піперазинового кільця, втрата двох вуглецевих фрагментів піперазинового кільця й аліфатичне гідроксилювання) і вторинними шляхами, що включають комбінації первинних шляхів і додаткове окиснення і деалкілювання піперазинового кільця. До 80 % метаболітів силденафілу виводиться з фекаліями і 14 % - із сечею.
Силденафіл метаболізується, головним чином, CYP3A4 (основний шлях) і CYP2С9 (неосновний шлях) мікросомальними ізоферментами печінки.
Показання для застосування. Порушення ерекції, яке визначають як нездатність досягти та підтримати ерекцію статевого члена, яка необхідна для статевого акту.
Спосіб застосування та дози. Приймають внутрішньо. Дорослим призначають у дозі 50 мг. Приймають при необхідності приблизно за одну годину до статевого акту. З урахуванням ефективності і переносимості доза може бути збільшена до 100 мг. Максимальна доза, що рекомендується складає 100 мг. Максимальна частота застосування, що рекомендується - один раз на добу.
Побічна дія. Препарат добре переноситься. Побічні ефекти зазвичай легкого ступеня або помірно виражені і минущі; частота їхнього виникнення зростає при підвищенні дози. Найбільш ймовірні головний біль, припливи крові, запаморочення, диспепсичні реакції, закладеність носа, минуще порушення зору (в основному зміна кольору об'єктів (синій/зелений), посилене сприйняття кольору і затуманення зору). Рідше – міалгія і пріапізм.
Протипоказання. Супервіга протипоказана хворим з гіперчутливістю до будь-якого компонента препарату. Завдяки відомому впливу на обмін оксиду азоту/цГМФ, Супервіга підсилює гіпотензивну дію нітратів, тому її прийом протипоказаний хворим, що отримують донатори оксиду азоту або нітрати в будь-яких формах.
Препарат не призначають жінкам і дітям.
Передозування. У ході дослідженнь у здорових добровольців при одноразовому прийманні препарату в дозах до 800 мг небажані явища були подібні до таких при прийомі Супервіги в більш низьких дозах, але зустрічалися частіше. У разі передозування необхідно вжити стандартних симптоматичних мір. Діаліз не прискорює виведення силденафілу, оскільки останній активно зв'язується з білками плазми і не виводиться із сечею.
Особливості застосування. Для діагностики порушень ерекції, визначення їхніх можливих причин і вибору адекватного лікування необхідно зібрати повний медичний анамнез і провести ретельне фізикальне обстеження. Сексуальна активність представляє певний ризик розвитку негативних ефектів з боку серцево-судинної системи. У зв'язку з цим перед призначенням препарату слід провести обстеження хворого. При наявності факторів ризику з боку серцево-судинної системи застосування силденафілу може призвести до серйозних порушень з боку серцево-судинної системи (стенокардія, інфаркт міокарда, раптова коронарна смерть, шлуночкові аритмії, геморагічний інсульт, минуща ішемія, артеріальною гіпер- і гіпотензія).
З обережністю варто застосовувати у хворих з анатомічною деформацією статевого члена, наприклад, при ангуляції, кавернозному фіброзі (хвороба Пейроні), і в осіб із захворюваннями, що призводять до розвитку пріапізму (серпоподібно-клітинна анемія, множинна мієлома або лейкоз).
З обережністю призначають при пептичній виразці, геморагічному діатезі, спадкоємному пігментному ретиніті.
Особам літнього віку і хворим із тяжким ступенем ниркової недостатності (кліренс креатиніну менше 30 мл/хв) або з порушеною функцією печінки препарат призначають з обережністю.
Не слід призначати чоловікам, для яких сексуальна активність не бажана.
При прийомі силденафілу не слід керувати транспортом і працювати з потенційно небезпечними механізмами до з'ясування індивідуальної реакції на препарат.
Взаємодія з іншими лікарськими засобами. Супервігу не слід застосовувати з іншими засобами, призначеними для лікування порушень ерекції.
Інгібітори ізоформ 3А4 і 2С9 цитохрому Р450 можуть зменшувати кліренс силденафілу.
Одночасне застосування силденафілу і ритиновіру, високоспецифічного інгібітора Р450. не рекомендується. Прийом інгібітора протеаз ВІЧ ритиновіру на стадії рівноважної концентрації із силденафілом спричиняє 300 % підвищення (у 4 рази) максимальної концентрації силденафілу в плазмі крові і 1000 % (в 11 разів) збільшення AUC (площа під кривою концентрація/час) силденафілу.
Циметидин, що є неспецифічним інгібітором CYP3A4, при одночасному прийомі із Супервігою спричиняє підвищення концентрації силденафілу плазми на 56 %. Кліренс силденафілу знижується при одночасному застосуванні інгібіторів CYP3A4 (таких як кетоконазол, еритроміцин, циметидин).
Одноразовий прийом антациду (магнію гідроокису/алюмінію гідроокису) не впливає на біодоступність Супервіги.
Інгібітори CYP2С9 (толбутамід, варфарин), CYP2D6 (селективні інгібітори зворотного нейронального захоплення серотоніну, трициклічні антидепресанти), тіазиди і тіазидоподібні діуретики, петлеві і калійзберігаючі діуретики, інгібітори АПФ, антагоністи кальцію, блокатори b-адренорецепторів і індуктори метаболізму CYP450 (рифампіцин, барбітурати) не впливають на фармакокінетику силденафілу.
Силденафіл є слабким інгібітором ізоферментів цитохрому Р450 - 1А2, 2С9, 2С19, 206, 2Е1 і 3А4 (ІК50>150 мкмоль). При застосуванні силденафілу в дозах, що рекомендуються максимальна концентрація його в плазмі становить приблизно 1 мкмоль, тому малоймовірно, що Супервіга здатна вплинути на кліренс субстратів цих ізоферментів.
Ознак істотної взаємодії з толбутамідом або варфарином, що метаболізуються CYP2C9, не виявлено.
Супервіга не подовжує тривалість кровотечі при прийомі ацетилсаліцилової кислоти.
Супервіга не підсилює гіпотензивну дію алкоголю у здорових добровольців при максимальному рівні алкоголю в крові в середньому 80 мг/дл.
У хворих з артеріальною гіпертонією ознак взаємодії Супервіги з амлодипіном не виявлено.
Супервіга підсилює гіпотензивну дію нітратів у гострій пробі і при тривалому застосуванні останніх. У зв'язку з цим застосування у поєднанні з нітратами або донаторами оксиду азоту протипоказано.
Умови та термін зберігання. Зберігати в сухому, захищеному від світла місці при температурі від 15 °С до 25 °С. Зберігати у недоступному для дітей місці.
Термін придатності – 3 роки.