Бронхофилин инструкция, аналоги и состав

Загальна характеристика:

основні фізико-хімічні властивості: таблетки білі або майже білі, плоскі, круглої форми, з фаскою та рискою;

склад: 1 таблетка містить сальбутамолу сульфату еквівалентно 2 мг сальбутамолу; теофіліну 100 мг;

допоміжні речовини: повідон, крохмаль кукурудзяний, кремнію діоксид колоїдний, магнію стеарат, тальк, натрію крохмаль гліколят.

Форма випуску. Таблетки.

Фармакотерапевтична група. Засоби для системного застосування при обструктивних захворюваннях дихальних шляхів. Ксантини в комбінації з адренергічними засобами.

Код АТС R03D В04.

Фармакологічні властивості. Фармакодинаміка. Комбінований, протиастматичний засіб. Сальбутамол – β₂-адреноміметик. Стимулює переважно β_2-адренорецептори, які локалізуються у бронхах, кровоносних судинах. Надає виражену бронхолітичну дію. Попереджує і перериває бронхоспазм, знижує опір дихальних шляхів, збільшує життєву ємність легень. Викликає зменшення виділення гістаміну та інших біологічно активних речовин з лаброцитів. Викликає розширення коронарних артерій, практично не знижує артеріальний тиск.

Теофілін – зв’язує аденозинові рецептори, блокує фосфодіестеразу, стабілізує цАМФ, знижує концентрацію внутрішньоклітинного кальцію. Має виражену бронхолітичну, спазмолітичну, протиастматичну, судинорозширювальну, кардіотонічну дію. Розслабляє гладку мускулатуру бронхів; знижує рівень медіаторів алергії в крові; підвищує тонус дихальної мускулатури міжреберних м’язів та діафрагми; розширює судини легень та поліпшує оксигенацію крові; зменшує тромбоутворення та нормалізує мікроциркуляцію.

Показання для застосування. Бронхіальна астма, хронічний обструктивний бронхіт, емфізема легень.

Спосіб застосування та дози. Приймати внутрішньо після їди. Доза для дорослих та дітей старше 12 років становить по 1 – 2 таблетки 3 – 4 рази на добу. Дітям від 6 до 12 років – по 1 таблетці 3 – 4 рази на добу, дітям у віці від 2 до 6 років – по 1/2 таблетки 2 рази на добу.

Побічна дія. Нудота, блювання, головний біль, запаморочення, роздратованість, перехідні розширення периферичних судин, помірна тахікардія, гіпокаліємія, можливо виникнення алергічних реакцій – ангіоневротичний набряк, шкірний висип, кропив’янка, артеріальна гіпотензія, колапс; дуже рідко – тремор, судоми.

Протипоказання. Гіперчутливість до будь-якого інгредієнта препарату, епілепсія, гострий інфаркт міокарда, тахіаритмія, виражена артеріальна гіпертензія, гіпертрофічна обструктивна кардіоміопатія, гіпертиреоз, виразкова хвороба шлунка і дванадцятипалої кишки, важкі порушення функції печінки, дитячий вік до 2 років, вагітність та період лактації.

Передозування. Симптоми: тахікардія, слабкість, зниження артеріального тиску, тремор м’язів, блювання, збудження, можливі тяжкі ускладнення – судоми, кома, раптова смерть.

Лікування: лікувальні заходи залежать від вираженості симптомів і включають корекцію показників гемодинаміки, оксигенотерапію, штучну вентиляцію легень. При передозуванні використовують β₁-адреноблокатори, але потрібно запобігати введенню високих доз (у пацієнтів з підвищеною чутливістю це може викликати бронхоспазм). При судомах – вводять внутрішньовенно або внутрішньом’язово діазепам (не призначати барбітурати). Якщо концентрація теофіліну перевищує 50 мг/л і виникають підозри його сповільненого виведення, необхідно провести гемодіаліз.

Особливості застосування. З обережністю призначають пацієнтам із захворюваннями серцево-судинної системи, артеріальною гіпертензією, цукровим діабетом. Елімінація активних речовин сповільнюється у хворих з вираженою дихальною недостатністю, при печінковій і серцевій недостатності, вірусних інфекціях, гіпертермії. Куріння значно впливає на метаболізм і виведення теофіліну, у хворих, які викурюють по 1 – 2 пачки сигарет на день, період напіввиведення скорочується. Теофілін проникає через плацентарний бар’єр.

З обережністю слід застосовувати Бронхофілін під час роботи з механізмами та при керуванні автотранспортом.

Взаємодія з лікарськими засобами. З обережністю призначають пацієнтам, хворим на цукровий діабет, закритокутову глаукому, а також в анамнезі яких вказано на пептичну виразку.

Теофілін потенціює ефект β₂-адреноміметиків і може посилювати тремор, викликаний симпатоміметичними препаратами. Гальмує всмоктування фенітоїну. Еритроміцин і фенобарбітал можуть гальмувати елімінацію теофіліну. Теофілін може збільшувати ниркову екстракцію літію, порушуючи терапевтичний баланс у пацієнтів, які приймають солі літію. Циметидин підвищує концентрацію в сироватці крові і час виведення теофіліну.

Сальбутамол підвищує кардіотропність гормонів щитовидної залози, знижує ефективність бета-блокаторів, антигіпертензивних засобів, антиангінальний ефект нітратів. Підвищує ймовірність глікозидної інтоксикації.

Умови та термін зберігання. Зберігати в недоступному для дітей, сухому, захищеному від світла місці при температурі від 8 до 25ºС.

Термін придатності – 3 роки.