Эртикан инструкция, аналоги и состав

Загальна характеристика:

міжнародна назва: іринотекан;

основні фізико-хімічні властивості: прозорий розчин від безбарвного до світло-жовтого кольору;

склад: 1 мл препарату містить 20 мг іринотекану гідрохлориду тригідрату;

допоміжні речовини: кислота молочна, сорбітол, натрію гідроксид, вода для ін’єкцій.

Форма випуску. Розчин для ін’єкцій.

Фармакотерапевтична група. Антинеопластичні засоби. Код АТС L01XX19.

Фармакологічні властивості.

Фармакодинаміка. Іринотекан – напівсинтетична похідна камптотецину, є специфічним інгібітором клітинного ферменту топоізомерази I. У тканинах препарат метаболізується з утворенням активного метаболіту SN-38, який за своєю цитотоксичною активністю перевершує іринотекан. Іринотекан і метаболіт SN-38 стабілізують комплекс топоізомерази I з ДНК, що перешкоджає її реплікації. Цитотоксична активність препарату специфічна для S-фази клітинного циклу. У дослідженнях in vivo було показано, що іринотекан також активний відноcно пухлинних клітин, які виявилися резистентними до запровадженої раніше терапії антиметаболітами. Препарат здатний блокувати ацетилхолінестеразу.

Фармакокінетика. Фармакокінетика іринотекану і його активного метаболіту SN-38 була досліджена при 30-хвилинній внутрішньовенній інфузії в дозі 100–750 мг/м². Доведено, що фармакокінетичний профіль іринотекану не залежить від дози.

Іринотекан метаболізується в основному під дією печінкового ферменту карбоксіестерази до метаболіту SN-38.

Розподіл препарату в плазмі – дво- або трифазовий. Період напіввиведення в першу фазу трифазової моделі в середньому становить 12 хвилин, у другу фазу – 2,5 години, у третю фазу – 14,2 години.

Метаболізується препарат в основному в печінці. 19,9% введеної дози виводиться із сечею протягом 24 годин. Зв’язування з білками плазми крові для іринотекану становить приблизно 65% і для SN-38 – 95%.

Фармакокінетичні дослідження підтвердили відсутність впливу 5-фторурацилу і фолінату кальцію на фармакокінетику іринотекану.

Показання для застосування. Лікування місцеворозповсюдженого або метастатичного колоректального раку:

у комбінації з 5-фторурацилом і фолінатом кальцію у пацієнтів, які раніше не одержували хіміотерапію;

як монотерапія у разі неефективності проведеного лікування 5-фторурацилом.

Ертикан у комбінації з цисплатином призначений для лікування поширеної плоскоклітинної карциноми шийки матки у пацієнток, які раніше не одержували хіміотерапію.

 Спосіб застосування та дози. Препарат призначений тільки для лікування дорослих.

Ертикан вводиться у вигляді внутрішньовенної інфузії тривалістю 30 – 90 хвилин.

При колоректальному раку Ертикан застосовується як монотерапія, так і в комбінації з 5-фторурацилом і фолінатом кальцію.

У режимі монотерапії Ертикан застосовують в дозі 350 мг/м² з інтервалом 3 тижні.

При комбінованій хіміотерапії з щотижневим циклом у комбінації з 5-фторурацилом і фолінатом кальцію доза Ертикану становить 80 мг/м². Препарат вводять шляхом внутрішньовенної інфузії протягом 30 – 90 хвилин, потім вводять фолінат кальцію в дозі 500 мг/м² (тривалість інфузії – 2 години) і фторурацил в дозі 2300 мг/м² (тривалість інфузії – 24 години). Тривалість курсу лікування – 6 тижнів. Інтервал між циклами становить 1 тиждень.

При комбінованій хіміотерапії з інтервалом 2 тижні у комбінації з 5-фторурацилом і фолінатом кальцію рекомендована доза Ертикану становить 180 мг/м². Препарат вводять шляхом внутрішньовенної інфузії протягом 30 – 90 хвилин з наступним введенням фолінату кальцію в дозі 200 мг/м² (тривалість інфузії – 2 години) і фторурацилу в дозі 400 мг/м² внутрішньовенно болюсно, після чого в дозі 600 мг/м² шляхом інфузії протягом 22 годин. Наступного дня фолінат кальцію і 5-фторурацил вводять за тою ж схемою, як і у перший день.

При комбінованій хіміотерапії у комбінації з цисплатином рекомендована доза Ертикану становить 160 мг/м². Препарат вводять шляхом внутрішньовенної інфузії протягом 30 хвилин з подальшою інфузією цисплатину тривалістю 1 – 3 години. Доза і частота введення залежать від результатів аналізу крові і ступеня вираженості побічних ефектів.

При лікуванні поширеної плоскоклітинної карциноми шийки матки рекомендована доза Ертикану становить 160 мг/м² з наступним введенням цисплатину у дозі 80 мг/м². Інтервал між циклами – 3 тижні.

Введення Ертикану не слід проводити доти, доки кількість нейтрофілів у периферичній крові не перевищить 1 500 клітин в 1 мм³ і доки не будуть цілком купіровані такі ускладнення, як нудота, блювання і, особливо, діарея. Введення препарату до припинення всіх побічних явищ можна відкласти на 1–2 тижні.

У випадку, якщо на фоні лікування розвивається виражене пригнічення кістково-мозкового кровотворення (кількість нейтрофілів менше 500 клітин в 1 мм³ і/або кількість лейкоцитів менше 1 000 клітин в 1 мм³, і/або кількість тромбоцитів менше 100 000 клітин в 1 мм³) або фебрильна нейтропенія (кількість нейтрофілів ≤ 1 000 клітин в 1 мм³ у комбінації з підвищенням температури тіла вище 38 °С), або інфекційні ускладнення, або важка діарея, або інша негематологічна токсичність 3–4 ступеня, наступні дози Ертикану і, у разі необхідності, 5-фторурацилу слід знизити на 15–20%.

Тривалість лікування.

Лікування Ертиканом слід продовжувати до появи об’єктивних ознак прогресування захворювання або до моменту розвитку симптомів підвищеної токсичності.

Пацієнти з порушенням функції печінки.

При рівні білірубіну в сироватці крові, що перевищує верхню межу норми не більше, ніж у 1,5 рази, у зв’язку з підвищеним ризиком розвитку вираженої нейтропенії слід ретельно контролювати показники крові пацієнта. При підвищенні рівня білірубіну більше, ніж у 1,5 рази, лікування Ертиканом слід припинити.

Пацієнти із порушенням функції нирок.

Немає достатнього клінічного досвіду щодо застосування препарату для цієї категорії хворих.

Пацієнти літнього віку.

Будь-які спеціальні інструкції щодо застосування Ертикану у пацієнтів похилого віку відсутні. Дозу препарату в кожному конкретному випадку слід підбирати з обережністю.

Діти.

Безпека та ефективність Ертикану у дітей не досліджувалася.

Правила приготування розчину для інфузій.

Вміст флакона розводять у 250 мл 5% розчину глюкози або 0,9% розчину натрію хлориду для ін’єкцій. Перед введенням потрібен візуальний контроль приготовленого розчину на наявність механічних домішок і зміни кольору.

Розчин Ертикану повинен бути використаний відразу ж після розведення. Якщо розчин для внутрішньовенних інфузій був приготовлений з дотриманням суворих асептичних умов (наприклад, в установці ламінарного повітряного потоку), він може бути використаний, в разі зберігання при кімнатній температурі, протягом 12 годин (включаючи час інфузії) або, в разі зберігання при температурі 2–8 °С, протягом 24 годин після відкриття флакона.

Запобіжні заходи під час роботи з препаратом “Ертикан”.

При роботі із зазначеним препаратом, як і при роботі з іншими протипухлинними препаратами, слід бути обережними. Готувати розчини для інфузій треба у спеціально призначеному для цього приміщенні з дотриманням асептичних умов. Необхідно користуватися маскою, захисними рукавичками і окулярами, щоб уникати контакту препарату зі шкірою та слизовими оболонками. У разі потрапляння препарату на слизові оболонки, їх необхідно ретельно промити водою, при потраплянні на шкіру – промити водою з милом.

Побічна дія.

З боку системи кровотворення: оборотна нейтропенія, фебрильна нейтропенія, анемія, тромбоцитопенія.

З боку шлунково-кишкового тракту: нудота, блювання, біль у животі, діарея, анорексія, дегідратація, кишкова непрохідність, шлунково-кишкові кровотечі, коліт (ішемічний або виразковий), перфорація кишечнику, мукозити, транзиторне підвищення рівня печінкових ферментів і білірубіну у сироватці крові.

З боку сечовидільної системи: у поодиноких випадках – збільшення показників креатиніну, сечовини у сироватці крові; дуже рідко – транзиторне підвищення рівня амілази, ліпази, гіпокаліємія.

Дерматологічні реакції: шкірні висипання, що супроводжуються свербежем, оборотна алопеція.

З боку дихальної системи: задишка; інтерстиціальна пневмонія і пневмоніт.

З боку серцево-судинної системи: периферичні набряки; в поодиноких випадках – артеріальна гіпотензія.

З боку центральної нервової системи: парестезії, астенія, рідко – судоми.

Гострий холінергічний синдром виникає протягом перших 24 годин після введення препарату і проявляється такими симптомами, як рання діарея, біль у животі, кон’юнктивіт, риніт, посилене потовиділення, озноб, недомагання, запаморочення, розлади зору, міоз, сльозотеча, гіперсалівація. Всі ці симптоми зникали після введення атропіну.

Алергічні реакції: рідко – висипання на шкірі, дуже рідко – розвиток анафілактичного шоку.

Інші: грипоподібні симптоми, такі як: пропасниця, головний біль, озноб, міалгія, астенія; можливі кашель, риніт, нездужання, підвищене потовиділення.

Протипоказання.

Підвищена чутливість до іринотекану або інших складових препарату.

Хронічні запальні захворювання кишечнику і/або порушення кишкової прохідності.

Виражене пригнічення кістково-мозкового кровотворення.

Рівень білірубіну в сироватці крові, що перевищує більше, ніж у 1,5 рази верхню межу норми.

Загальний стан пацієнтів, що оцінюється за шкалою ВОЗ більше 2.

Вагітність та період годування груддю.

Передозування. Передозування проявляється посиленням токсичної дії. Основні прояви передозування – нейтропенія і діарея. В разі підозри на передозування пацієнту необхідно забезпечити постійний лікарський контроль, включаючи контроль формули крові. При необхідності показане проведення симптоматичної терапії, яка спрямована на корекцію дегідратації внаслідок діареї і лікування можливих інфекційних ускладнень. Антидот іринотекану невідомий.

Особливості застосування. Лікування Ертиканом проводять в спеціалізованих стаціонарах, які мають обладнання для інтенсивної терапії, під наглядом досвідченого лікаря-онколога з точним дотриманням вказаної схеми лікування.

У пацієнтів, які одержують Ертикан, потрібен щотижневий контроль за показниками периферичної крові і біохімічними показниками.

Слід попередити пацієнта про необхідність тривалої протидіарейної терапії і вживання великої кількості рідини. Для виявлення негематологічної токсичності необхідно проводити регулярне обстеження пацієнта і контролювати функції печінки і нирок. Залежно від ступеня токсичності дозу можна зменшувати в ході кожного циклу або з початком нового циклу поступово. Рішення про відстрочку чергового введення препарату має базуватися на клінічній оцінці лікарем динаміки токсичних проявів.

Ризик виникнення діареї підвищується у пацієнтів, які одержували раніше променеву терапію на ділянку черевної порожнини і/або таза, пацієнтам із загальним станом за шкалою ВОЗ >2, а також пацієнтам, у яких раніше відзначався гіперлейкоцитоз – у цих випадках підвищується ризик виникнення діареї.

Діарея, що виникає як наслідок цитотоксичної дії препарату (відстрочена діарея), зазвичай відзначається не раніше ніж через 24 години після введення Ертикану (у більшості хворих у середньому через 5 днів). З появою першого епізоду рідкого випорожнення необхідне призначення великої кількості пиття, що містить електроліти, і негайне проведення протидіарейної терапії, що включає прийом лопераміду у високих дозах (4 мг на перший прийом з наступним зниженням дози до 2 мг кожні 2 години). Протидіарейну терапію продовжують ще протягом не менше 12 годин після останнього епізоду рідкого випорожнення, але не більше 48 годин, через можливість розвитку парезу тонкого кишечнику. Якщо діарея розцінюється як важка (більше 6 епізодів рідкого випорожнення протягом доби або виражені тенезми), а також, якщо вона супроводжується блюванням і/або пропасницею, пацієнт потребує термінової госпіталізії в палату інтенсивної терапії для проведення комплексного лікування з застосуванням антибіотиків широкого спектра дії. При помірній чи слабковираженій діареї (менше 6 епізодів рідкого випорожнення протягом доби і помірні тенезми, що не купіруються протягом перших 48 годин), необхідно почати лікування антибіотиками широкого спектра дії в умовах стаціонару. При одночасному виникненні діареї і вираженої нейтропенії (кількість нейтрофільних гранулоцитів менше 500 клітин в 1 мм³) крім антидіарейної терапії з профілактичною метою призначають антибіотики широкого спектра дії. Лоперамід не слід призначати з профілактичною метою, у тому числі пацієнтам, у яких діарея відзначалася під час попередніх введень Ертикану.

Пацієнта необхідно заздалегідь попередити про можливість розвитку відстроченої діареї. Пацієнти повинні негайно інформувати лікаря про виникнення діареї.

При неадекватному лікуванні діареї може розвитися стан, що загрожує життю хворого, особливо, якщо діарея розвилася на фоні нейтропенії.

Пацієнтам з фебрильною нейтропенією (температура тіла вище 38 ºС і кількість нейтрофілів не перевищує 1 000 клітин в 1мм³) повинно бути невідкладно почате введення антибіотиків широкого спектра дії в умовах стаціонару.

При розвитку гострого холінергічного синдрому, ознаками якого є рання діарея і сукупність таких симптомів, як пітливість, спастичний біль в животі, сльозотеча, міоз і підвищене слиновиділення, при відсутності протипоказань показане призначення 0,25 мг атропіну сульфату підшкірно.

Слід бути обережними при застосуванні препарату у пацієнтів із бронхіальною астмою та у пацієнтів похилого віку. У пацієнтів із вказівками в анамнезі на розвиток гострого холінергічного синдрому, у тому числі і у важкій формі, перед призначенням Ертикану рекомендовано профілактичне призначення протиблювотних препаратів.

Оскільки препарат як допоміжну речовину містить сорбітол, Ертикан не застосовують у пацієнтів зі спадковою непереносимістю фруктози.

Під час лікування Ертиканом і принаймні протягом перших 3 місяців після припинення терапії пацієнти репродуктивного віку повинні застосовувати надійні заходи контрацепції.

Пацієнтів необхідно попередити про можливість появи під час лікування Ертиканом запаморочення і зорових розладів, що розвиваються протягом 24 годин після введення препарату. В період лікування Ертиканом пацієнтам рекомендується утриматися від керування автомобілем та іншими механізмами.

Взаємодія з іншими лікарськими засобами. Оскільки Ертикан має антихолінестеразну активність, можливе збільшення тривалості нейром’язової блокади при одночасному застосуванні з суксаметонієм і антагоністична взаємодія з недеполяризуючими міорелаксантами.

Ертикан не слід змішувати з іншими препаратами в одному флаконі.

Умови та термін зберігання. Зберігати в картонній упаковці при температурі не вище

30 ºС в захищеному від світла і недоступному для дітей місці. Запобігати заморожуванню.

Термін придатності – 2 роки.