Симвастатин инструкция, аналоги и состав

Загальна характеристика:

міжнародна та хімічна назви: simvastatin; (1S, 3R, 7S, 8S, 8αR)-8-{2-[(2R, 4R)-4-гідрокси-6-оксотетрагідро-2Н-піран-2-іл]етил}-3,7диметил-1,2,3,7,8,8α-гексагідронафтален-1-іл-2,2-диметилбутаноат;

основні фізико-хімічні властивості:

таблетки по 10 мг – овальні таблетки, вкриті оболонкою світло-рожевого кольору, з гравіруванням «10» на одному боці;

таблетки по 20 мг – овальні таблетки, вкриті оболонкою бежевого кольору, з гравіруванням «20» на одному боці;

склад: 1 таблетка містить 10 мг або 20 мг симвастатину;

допоміжні речовини: лактози моногідрат, крохмаль кукурудзяний прежелатинізований, целюлоза мікрокристалічна, кислота аскорбінова, кислоти лимонної моногідрат, бутилгідроксианізол (E320), магнію стеарат, гіпромелоза, титану діоксид, макрогол 3000, тріацетин, заліза оксид червоний (E172), заліза оксид жовтий (E172), заліза оксид чорний (Е172).

Форма випуску. Таблетки, вкриті оболонкою.

Фармакотерапевтична група. Гіполіпідемічні засоби. Інгібітори ГМГ-КоА-редуктази.

Код ATC C10AА01.

Фармакологічні властивості.

Фармакодинаміка. Препарат корегує ліпідний обмін. Симвастатин у висхідному стані є проліками (неактивний лактон), який в процесі метаболізму гідролізується у відповідну b-оксикислоту. Активний метаболіт інгібує 3-гідрокси-3-метилглутарил-коензим A ГМГ-KoA-редуктази (фермент, який каталізує початкову стадію синтезу холестерину). Знижує вміст загального холестерину в плазмі крові, ліпопротеїдів низької щільності (ЛПНЩ) і ліпопротеїдів дуже низької щільності (ЛПДНЩ). Підвищує вміст ліпопротеїдів високої щільності (ЛПВЩ) і зменшує співвідношення ЛПНЩ / ЛПВЩ та Загальний холестерин / ЛПВЩ; знижує вміст тригліцеридів у плазмі.

Фармакокінетика. Симвастатин піддається інтенсивному метаболізму при первинному проходженні через печінку, що є також первинною мішенню дії препарату. Визначаються активні метаболіти і ряд неактивних метаболітів.

Після приймання концентрація симвастатину і його метаболітів досягає максимуму через 4 год і знижується на 90% через 12 год.Менше 5% пероральної дози потрапляє в загальний кровоток у вигляді активних метаболітів.

Як симвастатин, так і його b-гідроксиацидні метаболіти на 95% зв'язуються з білками плазми крові. Екскретуються вони, головним чином, через кишечник з жовчю у вигляді метаболітів. Близько 10–15% виділяється нирками з сечею, в основному в неактивній формі (у середньому 10–15%). Період напіввиведення (Т½) активних метаболітів становить 2–3 год.

Показання.

- Гіперхолестеринемія за відсутності ефекту від дієтотерапії;

- комбінована гіперхолестеринемія і тригліцеридемія (ІІа та ІІb типу);

- гіперліпопротеінемія, що не піддається корекції спеціальною дієтою та іншими медикаментозними методами;

- профілактика інфаркту міокарда (для уповільнення прогресування коронарного атеросклерозу), інсульту та порушень мозкового кровообігу;

- ішемічна хвороба серця (ІХС).

Препарат показаний у поєднанні з дієтою та іншими немедикаментозними методами для зниження підвищеного рівня холестерину.

Спосіб застосування та дози. Таблетки приймають 1 раз на добу ввечері, безпосередньо перед їдою або під час їди, запиваючи рідиною.

Доза Симвастатину повинна бути ретельно скорегована залежно від індивідуальної потреби і реактивності організму пацієнта. Терапевтична дія препарату починається приблизно через 2 тижні, а максимальний ефект досягається через 4–6 тижнів від початку лікування.

Гіперхолестеринемія. Терапію починають з дози 10 мг 1 раз на добу. При необхідності дозування можна збільшити не раніше ніж через 4 тижні. Максимальна добова доза становить 80 мг на добу.

При ІХС звичайна початкова доза становить 20 мг 1 раз на добу. При необхідності дозування поетапно збільшують через кожні 4 тижні.

Якщо вміст ЛПНЩ у плазмі менше 75 мг/дл (1,94 ммоль/л), а вміст загального холестерину менше 140 мг/дл (3,6 ммоль/л), дозування препарату необхідно зменшити.

Гіперліпідемія. Звичайна доза – 10 мг на добу, можливо підвищення дози до 80 мг на добу.

При тяжкому ступені ниркової недостатності (кліренс креатиніну менше 30 мл/хв) лікування починають з дози не більше 10 мг на добу.

Досвіду застосування препарату для лікування дітей немає.

Побічна дія.

З боку кістково-м’язової системи: міалгія, м’язова слабкість; рідко – міопатія, рабдоміоліз.

З боку шлунково-кишкового тракту: нудота, блювання, епігастральні болі, запор або діарея, метеоризм, втрата апетиту, панкреатит, гепатит, жовтуха. У деяких випадках можливе тимчасове підвищення рівня трансаміназ.

З боку центральної нервової системи: головний біль, запаморочення, порушення сну, астенія, порушення смакових відчуттів, розпливчастість зору, м’язові судоми, периферичні нейропатії.

Алергічні та імунопатологічні реакції: рідко – ангіоневротичний набряк, вовчак, кропив’янка, еозинофілія, фотосенсибілізація, ревматична поліміалгія, васкуліт, артрит.

Інші: анемія, рідко – відчуття серцебиття, гостра ниркова недостатність (внаслідок рабдоміолізу).

Таблетки містять незначну кількість Е320 (бутилгідроксіанізол), який може виявляти подразнювальну дію на очі, шкіру і слизові оболонки.

Протипоказання. Захворювання печінки у фазі загострення, стійке підвищення рівня

сироваткових трансаміназ (більше ніж у 3 рази), вагітність, період лактації, підвищена чутливість до інших препаратів статинового ряду (інгібіторам ГМГ КоА-редуктази) в анамнезі.

Дитячий та підлітковий вік до 18 років.

Передозування. При прийманні великих доз (450 мг симвастатину) не відзначалося яких-небудь значних симптомів.

Симптоми: специфічних симптомів передозування не виявлено. Можливе підсилення проявів зазначених побічних дій.

Лікування: слід викликати блювання, призначити активоване вугілля, промити шлунок, симптоматична терапія; контроль функції печінки та нирок, рівня КФК у сироватці крові.

Особливості застосування. З особливою обережністю слід призначати Симвастатин:

- пацієнтам, які зловживають алкоголем та /або мають в анамнезі захворювання печінки (слід постійно контролювати її функції);

- пацієнтам після трансплантації органів, що отримують терапію імунодепресантами (у зв’язку з підвищеним ризиком виникнення рабдоміолізу та ниркової недостатності);

- при станах, які можуть призвести до розвитку вираженої недостатності функції нирок, таких як артеріальна гіпертензія, гострі інфекційні захворювання з тяжким перебігом, виражені метаболічні та ендокринні порушення, порушення водно-електролітного балансу, хірургічні втручання (у тому числі стоматологічні) або травми;

- пацієнтам з пониженим або підвищеним тонусом скелетних м’язів неясної етіології;

- при епілепсії.

Прийом препарату у всіх пацієнтів вимагає проведення дослідження функції печінки (контролювати активність печінкових трансаміназ кожні 6 тижнів протягом перших 3-х місяців, потім кожні 8 тижнів протягом року, що залишився, після чого – 1 раз на півріччя). При стійкому підвищенні активності трансаміназ (у 3 рази порівнянно з вихідним рівнем) прийом препарату необхідно припинити.

Пацієнтам з тяжкою нирковою недостатністю терапію проводять під контролем функції нирок. При застосуванні Симвастатину у пацієнтів з нирковою недостатністю легкого або середнього ступеня тяжкості корекції режиму дозування не потребується, оскільки симвастатин виводиться нирками у незначній кількості.

Перед початком і весь період лікування необхідно дотримуватись стандартної гіпохолестеринемічної дієти.

При появі у пацієнтів міалгій, м’язової слабкості та/або вираженого підвищення активності КФК (більше ніж у 10 разів порівнянно з нормою) прийом симвастатину рекомендовано припинити.

Пацієнтам рекомендовано негайно повідомляти про непояснимі болі у м’язах, в’ялість або слабкість, особливо, якщо це супроводжується лихоманкою.

Під час приймання Симвастатину жінки дітородного віку повинні запобігати можливості зачаття – необхідно використовувати надійні негормональні засоби контрацепції.

Якщо під час лікування виникає вагітність, прийом препарату повинен бути припинений, а жінка попереджена про можливу небезпеку для плода (інгібітори ГМГ-КоА-редуктази загальмовують синтез холестерину, який відіграє важливу роль у розвитку плода, включаючи синтез стероїдів та кліткових мембран).

При необхідності приймання препарату в період лактації необхідно припинити грудне вигодування.

У випадку пропущення приймання поточної дози, препарат необхідно прийняти якомога швидше. Якщо настав час прийому наступної дози, не варто подвоювати дозу.

Під час лікування слід уникати великих доз грейпфрутового соку (більше 200 мл на день),

можливий вплив на ефективність препарату.

Взаємодія з іншими лікарськими засобами.

При одночасному прийманні Симвастатину з непрямими коагулянтами (варфарин) може підвищуватись дія останніх та збільшуватися ризик виникнення кровотеч.

Симвастатин сприяє підвищенню рівноважної концентрації дигоксину в плазмі крові, на фоні пероральної контрацепції – рівні норетиндрону та етинілестрадіолу.

Колестирамін та колестипол знижують біодоступність симвастатину (приймання препарату рекомендовано через 4 год після прийому зазначених препаратів, при цьому спостерігається адитивний ефект).

При одночасному прийманні Симвастатину з імунодепресантами (циклоспорином), еритроміцином, кларитроміцином, протигрибковими засобами (кетоконазол, ітраконазол), фібратами, препаратами нікотинової кислоти, інгібіторами протеаз підвищується ризик розвитку рабдоміолізу, міопатії та гострої ниркової недостатності.

Умови та термін зберігання. Зберігати при кімнатній температурі (нижче 25 °С). Зберігати в недоступному для дітей місці.

Термін придатності - 2 роки.