Скандонест 3% простой инструкция, аналоги и состав

Загальна характеристика:

міжнародна та хімічна назви: mepivacaine; N-(2,6-диметилфеніл)1-метил-2 піперидинкарбоксамід (у вигляді гідрохлориду);

основні фізико-хімічні властивості: прозорий, безбарвний розчин;

склад: 1,8 мл розчину (1 картридж) містить мепівакаїну гідрохлориду 54 мг;

допоміжні речовини: натрію хлориду, натрію гідроксиду, вода для ін’єкцій.

Форма випуску. Розчин для ін’єкцій.

Фармакотерапевтична група. Препарати для місцевої анестезії. Код АТС N01В В03.

Фармакологічні властивості.

Фармакодинаміка. Мепівакаїну гідрохлорид – місцевий анестетик амідного типу блокує проходження нервових імпульсів по нервових волокнах в місці ін’єкції.

Має слабку судинозвужувальну дію, що дозволяє зменшити кількість вазоконстриктора.

Анестезія настає через 1 - 2 хв. Анестезія пульпи діє протягом 20 - 40 хвилин. Анестезія м’яких тканин діє потягом 2 - 3 години.

Фармакокінетика. Мепівакаїн при введенні в слизову оболонку рота досягає піку концентрації в крові приблизно через 30 хвилин після ін’єкції.

Період напіврозпаду – приблизно 90 хвилин.

Метаболізується головним чином у печінці, від 5 до 10% препарату виводиться нирками в незміненому вигляді.

Показання для застосування. Інфільтраційна та провідникова анестезія тканин щелепно-лицьової ділянки:

- класичні операції;

- одиничні видалення без ускладнень;

- множинні видалення;

- видалення ретенованих зубів, трепанація;

- апікальна резекція, видалення кісти, альвеолектомія;

- препарування порожнини, біопульпектомія;

- щелепно-лицьова хірургія;

Спосіб застосування та дози. Призначений для дорослих і дітей старше 4 років, оскільки анестезія цього типу непридатна для дітей молодшого віку.

Внутрішньосудинні ін’єкції протипоказані: слід зробити аспіраційну пробу, аби переконатись, що голка не потрапила в судину, особливо під час блокування нерва.

Тривалість застосування

Швидкість введення не повинна перевищувати 1 мл за хвилину.

Дозування

Дорослим: 1 - 3 картриджі за сеанс, не можна перевищувати дозу 300 мг мепівакаїну гідрохлориду на 1 прийом.

Дітям: величина ін’єкції залежить від віку дитини, маси тіла і типу лікування, яке буде виконуватись. Середня доза мепівакаїну гідрохлориду - 0,5 мг/кг маси тіла.

Максимальна доза мепівакаїну гідрохлориду (в мг) для дітей має бути визначена за формулою: маси тіла дитини (в кг) ´ 1,33.

Вказівки щодо маніпуляцій

Як в усіх інших випадках, у разі застосування картриджів діафрагму слід дезінфікувати безпосередньо перед маніпуляцією. Її слід ретельно протерти 70% етиловим спиртом або чистим ізопропіловим (90%) спиртом для фармацевтичного використання.

Картриджі не можна занурювати в будь-які розчини в жодному випадку.

Розчин для ін’єкцій не можна змішувати з будь-яким іншим препаратом в одному шприці.

Розкритий картридж не можна використовувати повторно.

Побічна дія. Ейфорія, депресія; порушення мови, ковтання, зору; судоми, пригнічення дихального центру, кома; брадикардія, зниження артеріального тиску; кропив’янка, набряк Квінке.

Протипоказання. Цей препарат протипоказаний у таких випадках:

- підвищена чутливість до місцевих анестетиків або будь-яких їх складників;

- злоякісна гіпертермія в анамнезі;

- неконтрольована атріовентрикулярна блокада другого або третього ступеня (тяжкі порушення атріовентрикулярної провідності, що не підтримується кардіостимулятором);

- прояви епілепсії, не контрольованої будь-яким лікуванням;

- тяжка печінкова недостатність; порфірія;

- діти до 4 років.

Передозування. Токсичні реакції, ознаки передозування місцевого анестетика можуть виникнути за двох умов: або негайно, через передозування внаслідок ненавмисної внутрішньосудинної ін’єкції, або пізніше, внаслідок дійсного передозування від надмірної дози місцевого анестетика.

Клінічні ознаки передозування. Центральна нервова система: нервозність, неспокій, позіхання, тремтіння, тривожність, головний біль, нудота, шум у вухах.

При появі цих ознак необхідно попросити пацієнта зробити гіпервентиляцію і розпочати постійне спостереження, щоб запобігти можливому погіршенню, такому як конвульсії з подальшою депресією ЦНС.

Дихальна система: тахіпное, потім брадипное, яке може закінчитись апное.

Серцево-судинна система: тахікардія, брадикардія, серцево-судинна депресія з артеріальною гіпотензією, що може призвести до колапсу, серцева аритмія (вентрикулярні екстрасистоли і вентрикулярна фібриляція), розлади провідності (атріовентрикулярна блокада).

Ці прояви можуть спричинити зупинку серця.

Заходи першої допомоги. При появі цих ознак слід попросити пацієнта зробити гіпервентиляцію і, за необхідності лягти; при появі міоклонусу слід провести оксигенацію та ін’єкцію бензодіазепіну.

Заходи можуть вимагати ендотрахеальної інтубації з підтримкою вентиляції.

Особливості застосування.

Застереження

Ризик ненавмисної травми прикусу: різні прикушування (губи, щоки, слизової оболонки, язика); пацієнта слід попередити що не можна щось жувати під час анестезії.

Дітям до 4 років цей препарат не рекомендується через невідповідність даного методу анестезії цьому віку.

Запобіжні заходи при застосуванні.

Спортсменів слід попереджати, що цей препарат містить активний складник, який може дати позитивний результат при допінг-контролі.

Застосування мепівакаїну вимагає:

- наявність історії хвороби пацієнта із зазначенням лікування, яке він проходить у даний час;

- за необхідності, провести премедикацію поміркованою дозою бензодіазепіну;

- проводити ін’єкцію повільно і уникати внутрішньосудинної ін’єкції, виконуючи часто аспірацію;

- при можливому ризику алергії зробити пробну ін’єкцію 10% дози;

- підтримування словесного контакту з пацієнтом.

Застосовувати обережно пацієнтам з підвищеним тиском або хворим на діабет (ризик місцевого некрозу).

Уникати ін’єкцій в інфіковані або запалені тканини (зменшується ефективність мепівакаїну в зв’язку зі зміною рН в місці ін’єкції, що призводить до зменшення або втрати знеболювального ефекту).

Пацієнтам з печінковою недостатністю слід призначати зменшену дозу мепівакаїну, оскільки цей тип місцевого анестетика метаболізується печінкою.

Мепівакаїн слід застосовувати з обережністю (мінімальні дози) у разі гіпоксії, гіперкаліємії або ацидозу.

Оскільки мепівакаїн має кардіотоксичні властивості, його слід застосовувати з обережністю пацієнтам з порушенням реполяризації (синдром довгого QT): призначення і дозування слід підбирати так, щоб уникнути будь-якого ризику занадто високої концентрації в плазмі, яка може стати причиною тяжкої вентрикулярної аритмії.

Лише для професійного використання в стоматологічній практиці.

Вагітність.

Дослідження на тваринах не виявили ознак тератогенності, крім кількох випадків фетотоксичності у декількох видів. За відсутності тератогенності у тварин не очікуються дефекти розвитку і у людини. У клінічному аспекті на сьогодні не існує жодних достатньо відповідних клінічних даних, щоб оцінити можливий вплив дефектів розвитку або фетотоксичний вплив мепівакаїну при його застосування під час вагітності.

Таким чином, призначення мепівакаїну вагітним слід допускати лише у разі крайньої потреби.

Годування груддю.

Як і будь-який інший місцевий анестетик, мепівакаїн потрапляє в материнське молоко в дуже малих кількостях, отже, годування можна продовжувати після того, як дія препарату мине.

Вплив на здатність керувати автомобілем і користуватися механізмами

Не виявлено жодного впливу на рівень уваги, час реакції на звичайні подразники або на координацію рухів.

Взаємодія з іншими лікарськими засобами. Якщо для зменшення страху пацієнта використовуються седативні засоби, слід застосовувати зменшені дози анестетичного розчину, оскільки анестетики, як і седативні засоби, пригнічують ЦНС, що в поєднанні може дати сумарний ефект.

Умови та термін зберігання. Зберігати в недоступному для дітей, сухому місці при температурі 15 – 25 С, захищати від дії світла. Не допускати заморожування розчину. Не використовувати після закінчення терміну придатності, зазначеного на картриджі.

Термін придатності – 3 роки.