Диклосан инструкция, аналоги и состав

Загальна характеристика:

основні фізико-хімічні властивості: гель білого або білого з жовтуватим відтінком кольору, однорідної консистенції, зі слабким специфічним запахом;

склад: 1 г гелю містить натрію диклофенаку 10 мг (0,01 г), кислоти нікотинової 10 мг (0,01 г);

допоміжні речовини: карбомер (карбопол 934 Р або 974 NF), гліцерин, спирт ізопропіловий, 15 % розчин аміаку, розчин формальдегіду, вода очищена.

Форма випуску. Гель.

Фармакотерапевтична група. Нестероїдні протизапальні препарати для місцевого застосування. Диклофенак, комбінації. Код АТС М02АА65.

Фармакологічні властивості. Препарат має протизапальну, аналгетичну, ангіопротекторну, антитромботичну дії.

Фармакодинаміка.Механізм дії диклофенаку обумовлений пригніченням біосинтезу простагландинів, кінінів, та інших медіаторів запалення та болю, зменшенням проникності капілярів і стабілізуючим впливом на лізосомальні мембрани. Нікотинова кислота поліпшує мікроциркуляцію, виявляє антитромботичну дію, сприяє активації окислювально-відновлювальних процесів у тканинах.

Фармакокінетика. Фармакокінетика препарату обумовлена комплексною дією компонентів. При застосуванні у вигляді гелю диклофенак дуже повільно і у малій кількості (3-6 % від дози, нанесеної на шкіру) всмоктується в шкіру. При тривалому лікуванні або більших ділянках ураження, поступово проникає у підшкірні тканини, синовіальну рідину, плазму. Концентрації у синовіальній рідині досить стабільні, у плазмі швидко знижуються. Метаболізується диклофенак у печінці шляхом кон'югації з глюкуроновою кислотою. Виводиться з сечею приблизно 70 %, з калом – 35 %. Нікотинова кислота виявляє місцеві фармакотерапевтичні ефекти, її фармакокінетика при нашкірному застосуванні препарату не досліджена.

Показання для застосування. Гостра та хронічна недостатність вен нижніх кінцівок, посттромбофлебітичний синдром, а також ревматоїдний артрит, анкілозуючий спондилоартрит, гострі подагричні, інфекційні, псоріатичні та травматичні артрити, остеоартрози, бурсити, тендовагініти, радикуліти, набряково-больовий синдром травматичної етіології (забій, розтягнення).

Спосіб застосування та дози. Препарат наносять по 1-2 г (4 - 8 см) 2 - 4 рази на добу рівномірним тонким шаром на уражену ділянку, злегка втираючи у шкіру.

Курс лікування – 7 - 14 діб.

Побічна дія. В окремих хворих можуть спостерігатися явища місцевого подразнення шкіри: висип, свербіж, почервоніння.

Протипоказання. Підвищена чутливість до компонентів препарату. Виразкова хвороба шлунка та дванадцятипалої кишки, бронхіальна астма, епілепсія, паркінсонізм, психічні захворювання. Не слід застосовувати препарат у період вагітності та лактації, немовлятам та дітям до 6 років.

Передозування. При перевищенні рекомендованих доз можливі загальнорезорбтивні побічні явища, характерні для препаратів диклофенаку: блювання, відрижка, неприємні відчуття в епігастральній ділянці, діарея, головний біль, запаморочення. Рекомендується симптоматична терапія, специфічного антидоту нема.

Особливості застосування. З обережністю призначають пацієнтам із захворюваннями печінки, нирок, шлунково-кишкового тракту в анамнезі. Слід запобігати потраплянню гелю на відкриті рани, а також в очі та на слизові оболонки. З метою підвищення ефективності лікування можливе застосування оклюзивних пов'язок.

Взаємодія з іншими лікарськими засобами. Взаємодії Диклосану з іншими лікарськими засобами не встановлено. Необхідно враховувати, що диклофенак може потенціювати ефект антикоагулянтів, глюкокортикоїдів, препаратів літію, а також послаблювати дію сечогінних засобів групи тіазиду і фуросеміду, підвищувати концентрацію дигоксину в крові, знижувати ефективність інших препаратів групи нестероїдних протизапальних засобів, посилюючи їх ульцерогенну дію на слизову оболонку шлунково-кишкового тракту.

Умови та термін зберігання. Зберігати в захищеному від світла місці при температурі від 10 ^оС до 20 ^оС.