Загальна характеристика:
міжнародна та хімічна назви: trіmеtаzіdіnе; 1-(2,3,4-триметоксибензил) піперазин;
основні фізико-хімічні властивості: жовті, круглі, двоопуклі таблетки, вкриті плівковою
оболонкою;
склад: 1 таблетка, вкрита плівковою оболонкою, містить триметазидину дигідрохлориду – 20 мг;
допоміжні речовини: ядро: лактоза, целюлоза мікрокристалічна, повідон (полівінілпіролідон К-30), магнію стеарат, тальк, натрію крохмальгліколят; плівкова оболонка: гідроксипропілметилцелюлоза, тальк, титану діоксид, ПЕГ 6000, пропіленгліколь, Yellow Iron Oxide Lake.
Форма випуску. Таблетки, вкриті плівковою оболонкою.
Фармакотерапевтична група. Кардіологічні засоби. Триметазидин. Код АТС С01ЕВ15.
Фармакологічні властивості.
Фармакодинаміка. Триметазидин – антигіпоксичний, антиангінальний засіб. Триметазидин нормалізує енергетичний баланс у клітинах при гіпоксії, попереджуючи зниження внутрішньоклітинного вмісту АТФ. Підтримує клітинний гомеостаз, забезпечуючи нормальне функціонування іонних каналів мембрани і трансмембранний транспорт іонів калію. Впливаючи на метаболічні процеси, оптимізуючи використання кисню при ішемії міокарда, сприяє збереженню його енергетичного потенціалу, перешкоджає зниженню енергетичних резервів АТФ в кардіоміоцитах. Триметазидин уповільнює окиснення жирних кислот за рахунок ефективного інгібування довголанцюгової 3-кетоацетил-КоА тіолази, що призводить до збільшення окиснення глюкози і відновлення спряження між гліколізом і окиснювальним декарбоксилюванням, що обумовлює захист міокарда від ішемії. Переключення окиснення жирних кислот на окиснення глюкози є основою антиангінальної дії триметазидину.
Триметазидин підтримує енергетичний метаболізм міокарда і нейросенсорних органів в періоди епізодів ішемії, зменшує величину внутрішньоклітинного ацидозу і ступінь змін в трансмембранному іонному потоці, що виникає при ішемії, зменшує рівень міграції і інфільтрації полінуклеарних нейтрофілів в ішемічних і реперфузійних тканинах серця, зменшує розмір ушкодження міокарда.
Триметазидин сприяє збереженню рівня АТФ і АМФ в клітинах мозку, підтримує функціональну активність мітохондрій гепатоцитів, а також перешкоджає негативному впливу вільних радикалів за рахунок зниження інтенсивності перекисного окиснення ліпідів і підвищення потенціалу системи антиоксидантного захисту.
У хворих на стенокардію триметазидин підвищує толерантність до фізичних навантажень, не впливаючи на частоту серцевих скорочень, знижує частоту нападів стенокардії, сприяє зменшенню потреби нітратів.
В отоларингологічній практиці триметазидин покращує переносимість вестибулярних проб, підвищує гостроту слуху, звільняє від шуму у вухах, зменшує тривалість і частоту нападів запаморочення при хворобі Меньєра і запаморочення судинного походження.
У хворих з хоріоретинальними судинними порушеннями препарат сприяє підвищенню функціональної активності сітківки, що виявляється в нормалізації показників електроретинограми, покращує гостроту зору, розширяє поле зору, що пов'язане з позитивними анатомічними змінами. Це послаблює симптоми патології сітківки, особливо при вікових дегенеративних змінах жовтої плями.
Фармакокінетика. Швидко і практично повністю абсорбується слизовою оболонкою кишечнику. Біодоступність – 90 %. Час досягнення максимальної концентрації в крові – 2 години. Максимальна концентрація в крові (після однократного перорального прийому 20 мг триметазидину) – приблизно 55 нг/мл. Об'єм розподілу – 4,8 л/кг, що сприяє добрій дифузії в тканини. Легко проходить через гістогематичні бар'єри. Зв'язування з білками – 16 %. Період напіввиведення становить 4 – 4,5 години, у пацієнтів старше 65 років – приблизно 12 годин. Виводиться нирками (приблизно 60 % у незмінному стані).
Показання для застосування. Стенокардія, хоріоретинальні судинні порушення, хвороба Меньєра.
Спосіб застосування та дози. Дорослим по 1 таблетці 2 – 3 рази на добу, під час їжі. Запивати водою.
Тривалість лікування лікар визначає індивідуально.
Побічна дія. Алергічні реакції, інколи – слабкі диспептичні явища (нудота, блювання, гастралгія).
Протипоказання. Підвищена чутливість до компонентів препарату, жінкам у період вагітності і годування груддю, дитячий вік.
Передозування. Випадків передозування не спостерігалось.
Особливості застосування. При нирковій недостатності рекомендовано проводити моніторинг функціональних показників нирок; при необхідності доза препарату може бути знижена. Кардитал® не впливає на здатність керувати автомобільним транспортом і виконувати роботи, що потребують високої швидкості психомоторних реакцій.
Взаємодія з іншими лікарськими засобами. Застосування Кардиталу® з нітратами (нітрогліцерин), β-адреноблокаторами (атенолол) або антагоністами кальцію (верапаміл) забезпечує додатковий терапевтичний ефект у хворих на стенокардію без зміни гемодинамічних показників.
Умови та термін зберігання. Зберігати при температурі не вище 25°С у сухому, захищеному від світла та недоступному для дітей місці. Термін придатності – 3 роки.