Калия перманганат инструкция, аналоги и состав

Загальна характеристика:

міжнародна назва: potassium permanganate;

основні фізико-хімічні властивості: гранульований порошок темно-фіолетового або коричнево-чорного кольору або кристали темно-фіолетового або майже чорного кольору з металевим блиском;

склад: калію перманганат.

Форма випуску. Порошок для приготування розчину для зовнішнього застосування.

Фармакотерапевтична група. Антисептичні та дезінфікуючі засоби. Антидоти.

Код АТС D08AX06 та V03AB18.

Фармакологічні властивості.

Фармакодинаміка. Калію перманганат – сильний окислювач. У присутності органічних речовин, що легко окислюються (компоненти тканин, гнійні виділення), легко відщеплює кисень і перетворюється у діоксид марганцю, який залежно від концентрації розчину виявляє в’яжучу, подразливу, припікальну дію. Кисень, що вивільнився, зумовлює протимікробний і дезодораційний вплив. Застосовується як антидот при отруєнні фосфором, опіоїдами.

Фармакокінетика. Не вивчена.

Показання для застосування. Інфіковані рани, опіки, виразки шкіри, дерматомікози, вагініт, уретрит, цистит, баланопостит, фарингіт, ларингіт, тонзиліт. Отруєння опіоїдами, алколоїдами, фосфором, нікотином, синильною кислотою, хініном; для промивання шлунка; при потраплянні аніліну на шкіру; для припікання місця укусу комах і змій.

Спосіб застосування та дози. Калію перманганат застосовують у вигляді водних розчинів зовнішньо, для полоскання, спринцювання і вводять у шлунок для промивання.

Для полоскання, спринцювання в хірургічній, гінекологічній, урологічній, оториноларингологічній, стоматологічній практиці застосовують 0,01 - 0,02 -0,1% розчини, для промивання ран застосовують 0,1 - 0,5% розчини, для змазування (зрошення) виразкових і опікових поверхонь застосовують 2 - 5% розчини.

При отруєннях – промивання шлунка, застосовують 0,01 - 0,1% розчин.

Побічна дія. Калію Перманганат у розчинах високої концентрації може спричинити подразнення тканин, при підвищеній чутливості тканини – опік. При потраплянні внутрішньо у людей із зниженою кислотністю шлункового соку спричиняє гемотоксичну дію (метгемоглобінемія).

Протипоказання. Підвищена чутливість до Калію перманганату.

Передозування. При потраплянні внутрішньо спричинює різкий біль у порожнині рота, по ходу стравоходу, блювання, пронос; слизова оболонка рота і глотки – набрякла, темно-коричневого, фіолетового кольору, можливий набряк гортані і розвиток механічної асфіксії, опікового шоку, рухового збудження, судом. Часто виникають тяжкі пневмонії, геморагічний коліт, нефропатія, гепатопатія, явища паркінсонізму. При зниженій кислотності шлункового соку можливий розвиток метгемоглобінемії з вираженим ціанозом і ядухою. Смертельна доза для дітей – близько 3 г, для дорослих – 0,3 - 0,5 г/кг. Як антидот застосовують метиленовий синій (дорослим 50 мл 1% розчину), аскорбінову кислоту (внутрішньовенно – дорослим 30 мл 5% розвину), вітаміни В₁₂ – до 1000 мкг та В₆ (дорослим 3 мл 5% розчину) внутрішньом’язово. Внутрішньо призначають молоко з яєчним білком, після чого викликають блювання.

Показаний гемодіаліз. Обмінне переливання крові.

Особливості застосування. При використанні у високій концентрації можливо подразнення шкіри.

Оксилення ціанідів у присутності Калію перманганату спостерігається лише у лужному середовищі.

Взаємодія з іншими лікарськими засобами. При взаємодії препарату з деякими органічними (танін, цукор, вугілля, спирт, гліцерин, органічні кислоти) або легкоокислювальними речовинами (сірка, натрію тіосульфат, натрію нітрат, залізо відновлене) може статися вибух.

При взаємодії з бромідами, йодидами, хлоридами виділяються вільні галоїди.

Умови та термін зберігання. Зберігати у щільно закупореній тарі, у сухому та недоступному для дітей місці, при температурі не вище 25^оС. Не тримати поруч з харчовими продуктами.

Термін придатності – 5 років.