Эксиджад инструкция, аналоги и состав

Склад:

діюча речовина: deferasirox;

1 таблетка містить 250 мг або 500 мг деферасіроксу;

допоміжні речовини: лактози моногідрат, кросповідон, целюлоза мікрокристалічна, повідон (K30), натрію лаурилсульфат, кремнію діоксид колоїдний безводний, магнію стеарат.

Лікарська форма. Таблетки, що диспергуються.

Фармакотерапевтична група. Засоби, що утворюють хелатні сполуки із залізом.

Код АТС V03A.

Клінічні характеристики.

 Показання.

Лікування хронічного перенасичення залізом внаслідок багаторазових трансфузій крові (трансфузійний гемосидероз) у дорослих і дітей старше 2-х років.

Протипоказання.

Підвищена чутливість до активної речовини або допоміжних речовин.

Спосіб застосування та дози.

Терапію Ексіджадом рекомендується розпочинати після отримання курсу перелівань, при якому було отримано приблизно 20 одиниць (≈ 100 мл/кг) еритроцитарної маси або за наявності даних клінічного контролю, що свідчать про хронічне перенавантаження залізом (феритин плазми > 1000 мкг/л).

Рекомендована оптимальна початкова добова доза Ексіджаду - 20 мг/кг/ від маси тіла.

Дози (у мг/кг) повинні бути розраховані й округлені до значень цілої таблетки.

Ексіджад рекомендується приймати один раз на добу натще, за 30 хв до їжі, бажано в один і той самий час. Таблетки розчиняють, розмішуючи в склянці води, яблучного або апельсинового соку (100 - 200 мл) до отримання однорідної суспензії. Розчинення в газованих напоях або молоці не рекомендується через утворення піни і повільного диспергування, відповідно. Після проковтування суспензії, залишки потрібно змити невеликою кількістю води або соку і теж випити. Таблетки не жувати і не ковтати цілими.

Добова доза може бути збільшена до 30 мг/кг для пацієнтів, які продовжують отримувати більшe 14 мл/кг/місяць еритроцитарної маси (приблизно > 4 одиниць/місяць для дорослих), і для яких метою терапії є зменшення перенавантаження залізом.

Добова доза може буте зменшена до 10 мг/кг для пацієнтів, які отримують менш 7 мл/кг/місяць еритроцитарної маси (приблизно < 2 одиниць/місяць для дорослих), і для яких метою терапії є підтримання рівня заліза в організмі.

Пацієнтам, які добре переносять лікування дефероксаміном, можна призначати Ексіджад в початковій дозі, що складає половину дози дефероксаміну (наприклад, пацієнт, який отримує дефероксамін у дозі 40 мг/кг/доба протягом 5 днів, може бути переведений на Ексіджад в початковій добовій дозі 20 мг/кг/доба).

Рекомендується щомісячно спостерігати за рівнем феритину в плазмі і при необхідності коригувати дозу Ексіджад кожні 3-6 місяців на підставі показників феритину плазми. Корекція дози повинна здійснюватися поетапно по 5-10 мг/кг і відповідати індивідуальній відповідній реакції пацієнта і терапевтичним цілям (підтримання або зниження навантаження залізом). Дози понад 30 мг/кг не рекомендуються через відсутність відповідного досвіду застосування. Якщо феритин плазми стійко знижується до значення нижче 500 мкг/л, лікування Ексіджадом слід призупинити.

Побічні реакції.

Шлунково-кишкові розлади: діарея, запор, блювання, нудота, біль у животі, здуття живота, диспепсія, гастрит;

Психічні розлади: занепокоєння, розлади сну;

Розлади нервової системи: головний біль, запаморочення;

Порушення з боку зору: рання катаракта, макулопатія;

Порушення слуху і вестибулярного апарату: тимчасова втрата слуху;

Порушення з боку дихальної системи: біль в глотці та гортані;

Порушення з боку печінки: підвищення рівня трансаміназ, гепатит, жовчнокам'яна хвороба;

Порушення з боку нирок і сечовивідних шляхів: підвищення рівня креатиніну в крові, протеїнурія;

Шкірні реакції: висип, свербіж, порушення пігментації;

Інші порушення: пірексія, набряк, втома.

Передозування.

Про випадки передозування не повідомлялося.

Разові дози 80 мг/кг маси тіла у пацієнтів з таласемією і перенавантаженням залізом переносилися з появою слабкої нудоти і діареї. Разові дози до 40 мг/кг переносилися добре.

Гострі ознаки передозування можуть включати нудоту, блювання, головний біль і діарею. Передозування можна лікувати викликанням блювання або промиванням шлунка і застосуванням симптоматичного лікування.

Застосування у період вагітності та лактації.

Клінічні дані щодо впливу деферасіроксу на перебіг вагітності відсутні. Як застережний захід не рекомендується застосовувати Ексіджад під час вагітності, якщо тільки для цього немає життєво важливих показань.

У дослідженнях на тваринах було виявлено, що деферасірокс швидко й екстенсивно виділяється в материнське молоко. Впливу на потомство виявлено не було. Відомо, що деферасірокс виділяється в материнське молоко людини. Годування груддю під час лікування Ексіджадом не рекомендується.

Діти.

Рекомендації щодо дозування для дітей віком більше 2 років такі самі, як і для дорослих пацієнтів. Зміни у массі тіла дітей через деякий час повинні бути взяті до уваги при розрахунку дози. Застосування у дітей віком до 2-х років не вивчалось.

Особливості застосування.

Застосування Ексіджаду не вивчалося у пацієнтів з порушенням функції печінки або нирок, тому препарат слід з обережністю застосовувати у таких пацієнтів. Лікування Ексіджадом можна розпочинати лише у пацієнтів, у яких рівень креатиніну сироватки відповідає нормі, та\або з початковим рівнем трансаміназ печінки, що не перевищує норму у 5 разів. Рекомендується проводити оцінку рівня креатиніну в сироватці до початку терапії і потім проводити повторний контроль щомісяця. Дорослим пацієнтам потрібно зменшити добову дозу Ексіджаду до 10 мг/кг маси тіла, якщо при двох послідовних дослідженнях спостерігається непрогресуючий підйом креатиніну сироватки більше ніж на 50% вище середніх показників до лікування і його не можна віднести на рахунок інших причин.

Дітям дозу потрібно зменшити до 10 мг/кг, якщо при двох послідовних дослідженнях спостерігається підйом рівня креатиніну сироватки вище верхньої межі відповідної вікової норми. При прогресуючому збільшенні креатиніну сироватки вище верхньої межі норми, Ексіджад слід відмінити. Терапію Ексіджадом можна буде відновити в залежності від індивідуальних клінічно-лабораторних показників.

Рекомендується щомісячно спостерігати за функцією печінки. При стійкому і прогресуючому підйомі рівня трансаміназ у сироватці, який не можна віднести на рахунок інших причин, прийом Ексіджаду слід припинити. Після з'ясування причин відхилень даних аналізів функції печінки або після повернення їх до нормального рівня можна розглянути можливість відновлення лікування Ексіджадом у нижчій дозі і подальшим поступовим її підвищенням.

У разі появи шкірного висипу легкого або середнього ступеня тяжкості, Ексіджад можна продовжувати приймати без коригування дози, оскільки висип часто зникає самостійно. При більш вираженому висипі прийом Ексіджаду слід припинити. Після зникнення висипу, лікування можна буде відновити в більш низькій дозі і з подальшим поступовим її підвищенням. У тяжких випадках поновлення лікування можна проводити у поєднанні з короткочасним прийомом пероральних кортикостероїдів.

Перед початком лікування і через рівні проміжки часу (кожні 12 місяців) рекомендується перевірка слуху і зору (включаючи фундоскопію). При виявленні порушень слід розглянути можливість зменшення дози або припинення лікування.

Рекомендується щомісяця визначати рівень феритину в плазмі для оцінки відповідної реакції пацієнта на терапію. Якщо рівень феритину в плазмі постійно падає нижче 500 мкг/л, слід розглянути питання про припинення лікування.

Затримка росту у дітей не повинна асоціюватися з прийомом Ексіджаду. Однак, як загальний застережний захід, слід вимірювати вагу і ріст дітей через рівні проміжки часу (кожні 12 місяців).

Прийом Ексіджаду не слід поєднувати з терапією іншими препаратами, які утворюють хелатні сполуки із залізом, оскільки безпека таких поєднань не встановлена.

Таблетки містять лактозу (1,1 мг лактози на 1 мг деферасіроксу). Цей препарат не рекомендується застосовувати пацієнтам зі спадковою непереносимістю галактози, тяжкою недостатністю лактази або порушенням всмоктування глюкози-галактози.

Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або іншими механізмами.

Дослідження впливу Ексіджад на здатність керувати автотранспортом й іншими механізмами не проводилися. Пацієнти, які відчувають незвичайний несприятливий вплив, запаморочення, повинні утримуватись від керування автомобілем й іншими механізмами.

Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій.

Сумісне застосування Ексіджаду й антацидних препаратів, які містять алюміній, вивчено не було. Хоча деферасірокс має більш низьку спорідненість до алюмінію, ніж до заліза, таблетки Ексіджаду не можна приймати разом з антацидними препаратами, які містять алюміній.

Взаємодії між Ексіджадом і дигоксином не спостерігалося.

Сумісне застосування Ексіджаду і вітаміну C вивчено не було.При застосуванні Ексіджаду слід уникати перевищення дози вітаміну C більше 200 мг на добу.

Фармакологічні властивості.

Фармакодинаміка. Деферасірокс – пероральний активний хелатоутворювач, має високу вибірну активність до заліза (III). Це тридентантний ліганд, який зв'язує залізо, з високою спорідненістю в співвідношенні 2:1. Деферасірокс сприяє виведенню заліза, переважно з фекаліями. Деферасірокс має низьку спорідненість до цинку і міді і не викликає утворення низьких рівнів цих металів у сироватці.

Мета залізохелатної терапії полягає у виведенні заліза, яке вводиться при трансфузії і, при необхідності, зменшенні існуючого навантаження залізом.

Деферасірокс досліджувався у дорослих і дітей (старше 2 років) з хронічним перенавантаженням залізом, що виникло внаслідок частих переливань крові. Стани, при яких необхідне переливання крові, включали бета-таласемію, серповидно-клітинну анемію й інші спадкові і набуті форми анемії (мієлодиспластичний синдром, спадкова гіпопластична анемія Блекфана-Даймонда, апластична анемія й інші форми анемії, які дуже рідко зустрічаються).

Лікування Ексіджадом у дозах 20 і 30 мг/кг маси тіла на добу протягом одного року дорослих і дітей з бета-таласемією, яким проводилися часті переливання крові, призводило до зниження показників загального заліза в організмі; концентрація заліза в печінці знижувалася в середньому до -0,4 і -8,9 мг Fe/г печінки (біопсія на суху вагу), відповідно, а рівень феритину в плазмі знижувався в середньому до -36 і -926 мкг/л, відповідно. При цих самих дозах співвідношення виведення і всмоктування заліза становило 1,02 (показник балансу чистого заліза) і 1,67 (показник виведення чистого заліза), відповідно. Ексіджад викликав аналогічну реакцію в пацієнтів і з іншими формами анемії. Добова доза 10 мг/кг маси тіла протягом одного року може підтримувати рівень заліза в печінці і феритину в плазмі і підтримувати баланс чистого заліза в осіб, яким здійснюють переливання не часто або проводять обмінні переливання крові. Рівень феритину в плазмі, оцінюваний щомісяця, відображав зміни концентрації заліза в печінці. Зміни рівня феритину в плазмі можна використовувати для спостереження за відповідною реакцією на препарат.

Фармакокінетика.

Абсорбція

Після перорального застосування деферасірокс досягає максимальної концентрації в плазмі (t_max) через 1,5 - 4 год. Абсолютне біонакопичення деферасіроксу становить майже 70%.

Розподіл

Деферасірокс значною мірою (99%) зв'язується з білками плазми, майже повністю з альбуміном сироватки; об'єм розподілу в дорослих - майже 14 л.

Біотрансформація

Глюкуронідація – це основний метаболічний шлях деферасіроксу, з подальшим виведенням його з жовчю. Ймовірно, відбувається декон'югація глюкуронідів у кишечнику і подальша їх реабсорбція. Деферасірокс глюкуронізується переважно за допомогою UGT1A1 і меншою мірою UGT1A3. Каталізований CYP450 (окисний) метаболізм деферасіроксу у людей відбувається незначною мірою (близько 8%). Індукції або інгібування ферментів при застосуванні препарату в терапевтичних дозах не спостерігалося.

Виведення

Деферасірокс та його метаболіти виводяться переважно з калом (84% дози). Виведення деферасіроксу та його метаболітів через нирки мінімальне (8% дози). Середній період напіввиведення становить від 8 до 16 год.

Фармацевтичні характеристики.

основні фізико-хімічні властивості:

Ексіджад 250 мг : Білі або майже білі, круглі, пласкі таблетки зі скошеними краями і тисненням J 250 на одному боці таблетки .

Ексіджад 500мг:Білі або майже білі, круглі, пласкі таблетки зі скошеними краями і тисненням J 500 на одному боці таблетки .

Несумісність.

Розчиняти препарат у газованих напоях чи молоці не рекомендується.

Термін придатності.

3 роки.

Умови зберігання. Зберігати в недоступному для дітей місці, при температурі до 30°C, в оригінальній упаковці для захисту від вологи.