Бандрон инструкция, аналоги и состав

Загальна характеристика:

міжнародна назва: ibandronic acid; 3-(N-метил-3-(метилпентиламіно)-1-гідроксипропан)-1,1-дифосфонової кислоти мононатрію моногідрат;

основні фізико-хімічні властивості: прозора безбарвна рідина;

склад: 1 флакон містить ібандронової кислоти мононатрію моногідрату еквівалентно ібандроновій кислоті 6 мг;

допоміжні речовини: натрію хлорид, натрію ацетат, оцтова кислота, вода для ін’єкцій.

Форма випуску. Концентрат для приготування розчину для інфузій.

Фармакотерапевтична група. Засоби, що впливають на опорно-руховий апарат. Засоби, що впливають на структуру і мінералізацію кісток. Бісфосфонати.

Код АТС M05BA06.

Фармакологічні властивості.

Фармакодинаміка. Ібандронова кислота відноситься до групи бісфосфонатів, що спричиняють специфічну дію на кісткову тканину. Селективна дія ґрунтується на високій аффінності бісфосфонатів до мінеральних компонентів кістки. Бісфосфонати діють шляхом пригнічення активності остеокластів, хоча конкретний механізм невідомий.

В експерименті in vivo ібандронова кислота запобігає кістковій деструкції, спричиненій блокадою функції статевих залоз, ретиноїдами, пухлинними процесами або введенням екстрактів пухлинної тканини. Пригнічення ендогенної кісткової резорбції було підтверджене в дослідженнях кінетики 45Са і при вивченні вивільнення радіоактивно міченого тетрацикліну, заздалегідь інкорпорованого в скелетні тканини.

У дозах, що значно перевищують фармакологічно ефективні, ібандронова кислота не впливає на мінералізацію кісткової тканини.

Інгібуюча дія ібандронової кислоти на пухлинний остеоліз і особливо на гіперкальціємію пухлинного генезу виявляється у зниженні концентрації кальцію в сироватці і зменшенні виведення кальцію з сечею.

Клінічні дослідження показали, що інгібуюча дія ібандронової кислоти на індукований пухлиною остеоліз і, зокрема, на супутню пухлинному процесу гіперкальціємію супроводжується зниженням рівня кальцію в сироватці і підвищенням екскреції кальцію з сечею.

Фармакокінетика. Дані з фармакокінетики були отримані після одноразової ін’єкції 0,5, 1 і 2 мг ібандронової кислоти здоровим добровольцям, а також після одноразової інфузії 2, 4 або 6 мг препарату 20 жінкам, що знаходилися в постменопаузальному періоді. Препарат характеризується наступними фармакокінетичними показниками, що не залежать від дози: період напіввиведення термінальної фази – 10–16 годин, загальний кліренс – 130 мл/хв., нирковий кліренс – 88 мл/хв., об’єм розподілу – 150 л; у сечі за період 0–32 години виявляється 60% введеної дози.

Після інфузії 2, 4 або 6 мг ібандронової кислоти фармакокінетичні параметри залежать від дози. Максимальна концентрація в сироватці після одноразової двогодинної інфузії 6 мг препарату дорівнює 328 нг/мл, після разового внутрішньовенного болюсного введення 2 мг – 246 нг/мл.

Зв’язування ібандронової кислоти з білками не залежить від її концентрацій в сироватці і становить 99% при концентраціях до 2000 нг/мл (при введенні терапевтичних доз концентрації препарату в плазмі ніколи не досягають цього рівня). Можна припустити, що тривале застосування препарату супроводжується його зв’язуванням з кістковою тканиною, проте підтверджуючих це клінічних даних немає.

Виведення ібандронової кислоти здійснюється у дві фази. Введений внутрішньовенно препарат виводиться в незмінному стані, головним чином, через нирки, решта кількості зв’язується з кістковою тканиною.

Показання для застосування. Гіперкальціємія при пухлинних захворюваннях.

Спосіб застосування та дози. Бандрон у вигляді концентрату для інфузій застосовується тільки в умовах стаціонару. Доза визначається з урахуванням наступних чинників.

До початку лікування Бандроном хворому повинна бути проведена адекватна гідратація за допомогою 0,9% розчину хлориду натрію. Доза препарату залежить від ступеня тяжкості гіперкальціємії і типу пухлини. Для більшості хворих з важкою гіперкальціємією (концентрація кальцію в сироватці з поправкою на альбумін > 3 ммоль/л) разова доза препарату становить 4 мг. Хворим з помірною гіперкальціємією (концентрація кальцію в сироватці з поправкою на альбумін < 3 ммоль/л) достатньо разової дози 2 мг. Найбільша доза в клінічних дослідженнях дорівнювала 6 мг, проте посилення ефекту вона не дає.

Концентрація альбумін-корегованого кальцію в сироватці (ммоль/л) розраховується таким чином: кальцій сироватки (ммоль/л) – [0,02 х альбумін(г/л)] + 0,8, а концентрація альбумін-коригованого кальцію в сироватці в мг/дл розраховується таким чином: кальцій сироватки (мг/дл) + 0,8 х [4 – альбумін(г/л)].

В більшості випадків підвищена концентрація кальцію в сироватці може нормалізуватися в межах 7 днів. Медіана часу до виникнення рецидиву (повторне перевищення сироваткової концентрації альбумін-коригованого кальцію до > 3 ммоль/л) після введення доз 2–4 мг дорівнює 18–19 дням, після введення 6 мг – 26 дням.

Повторне введення може бути потрібне при недостатній ефективності першого або при рецидиві гіперкальціємії.

Ібандронову кислоту слід вводити у вигляді тільки внутрішньовенної інфузії після розведення препарату. Для цього вміст флакона розчиняється в 500 мл ізотонічного розчину хлориду натрію або в 500 мл 5% розчину глюкози і вводиться краплинно протягом 2 годин. Концентрат ібандронової кислоти не слід змішувати з розчинами, що містять кальцій.

Необхідно ретельно стежити, щоб препарат вводився тільки внутрішньовенно і уникати його внутрішньоартеріального введення або потрапляння в навколишні тканини.

Побічна дія.

Організм в цілому: найчастіше – підвищення температури тіла, іноді – грипоподібний синдром (гарячка, озноб, біль у кістках і м’язах, які в більшості випадків специфічного лікування не вимагають і симптоми зникають через декілька годин або днів); гіперчутливість до препарату.

Шлунково-кишковий тракт: окремі випадки шлунково-кишкової непереносимості препарату. Лабораторні зміни: часто зниження екскреції кальцію нирками супроводжується зменшенням концентрації фосфатів в сироватці, що не вимагає терапевтичного втручання; іноді – гіпокальціємія.

Органи дихання: як і при прийомі інших бісфосфонатів, викликає бронхоспазм у хворих на бронхіальну астму, чутливих до ацетилсаліцилової кислоти.

Протипоказання. Підвищена чутливість до препарату; важка ниркова недостатність (креатинін сироватки > 5 мг/дл, або 442 мкмоль/л).

Бандрон не слід призначати дітям у зв’язку з відсутністю клінічного досвіду, а також в період вагітності і годування груддю.

Передозування. На сьогодні повідомлень про гостре передозування Бандрону не надходило. Оскільки в доклінічних дослідженнях великі дози препарату спричиняли токсичну дію на печінку і нирки, при передозуванні необхідно контролювати функцію цих органів. Клінічно значущу гіпокальціємію можна усунути внутрішньовенним введенням глюконату кальцію.

Особливості застосування. У хворих, що застосовують ібандронат, слід контролювати функцію нирок, рівень кальцію, фосфору і магнію в сироватці.

Рекомендації щодо дозування препарату у хворих з тяжким ураженням печінки (печінковою недостатністю) відсутні, оскільки клінічні дослідження в цій групі хворих не проводилися. Рекомендується уникати надмірної гідратації хворих групи ризику по недостатності кровообігу. Вплив Бандрону на швидкість психомоторних реакцій не вивчався.

Взаємодія з іншими лікарськими засобами. Рекомендується бути обережними при призначенні бісфосфонатів з аміноглікозидами, оскільки препарати обох типів зменшують рівень кальцію в сироватці на тривалий час. Слід пам’ятати про можливість гіпомагніємії.

Умови та термін зберігання. Зберігати в недоступному для дітей місці при температурі не вище 25°С.

Термін придатності – 2 роки.