Раствор натрия йодида-131 без носителя (120-4 000 Мбк) инструкция, аналоги и состав

Загальна характеристика:

міжнародна назва: Sodium iodide ¹³¹J;

основні фізико-хімічні властивості:

йод-131 має період напіврозпаду 8,06 доби і випромінює бета- і гамма-промені. Хімічна формула - Na¹³¹J, зовнішній вигляд – прозора рідина pH – 7,0-12,0;

склад:натрію йодид Na¹³¹J, вільний від носія 120,0-4 000,0 МБк

допоміжні речовини: натрію карбонат, натрію бікарбонат, натрію тіосульфат, натрію хлорид.

Форма випуску. Розчин для ін’єкцій активністю 120,0-4 000,0 МБк

Фармакотерапевтична група.

Терапевтичні радіофармацевтичні засоби (РФП). Код АТС V10ХА01.

Фармакологічні властивості.

Фармакодинаміка.Йод-131 являє собою радіоактивний ізотоп йоду, який одержують при нейтронному опромінюванні телуру, у вигляді оксиду телуру TeO_2. Телур розпадається у супроводі b^--випромінювання, з періодом напіврозпаду 25 хвилин, до утворення йоду ¹³¹J.

Радіоактивний йод¹³¹J натрію за аналогією з стабільним йодом бере участь в йодному метаболізмі.

Щитовидна залоза захоплює йодид, присутній у плазмі, при активному переміщенні йодиду крізь апікальну мембрану клітини щитовидної залози. Йодид окислюється, потім сполучається з тирозильними залишками тиреоглобуліну.

Накопичення ¹³¹J в щитовидній залозі залежить від її функціонального стану. При діагностичному використанні йодиду ¹³¹J натрію реєструються переважно гамма-кванти, лікувальний ефект при патології щитовидної залози забезпечується бета-частками, які становлять близько 90%.

Фармакокінетика.Іони ¹³¹J^- концентруються в щитовидній залозі завдяки процесам активного переміщення крізь апікальну мембрану клітини щитовидної залози. У щитовидній залозі йодид окислюється до утворення йоду, потім сполучається з тирозильними залишками тиреоглобуліну. У здорових осіб у щитовидній залозі концентрується приблизно 2 % циркулюючого радіоактивного йоду протягом однієї години. Максимальний рівень засвоєння йоду щитовидною залозою спостерігається через 24 години і залежить від вмісту йодиду в їжі, віку пацієнта.

Концентрація радіоактивного йоду в щитовидній залозі залежить від здатності щитовидної залози зв’язувати йод і від об’єму щитовидної залози.

Радіоактивні індикатори на основі йодиду також концентруються, але меншою мірою, у слинних залозах і слизовій оболонці шлунка.

Радіоактивний йодид видаляється з організму переважно із сечею, але невелику частку загальної радіоактивності можна виявити в поті, екскрементах і в грудному молоці людини.

Показання для застосування.

З лікувальною метою ¹³¹J натрій застосовують при карциномі щитовидної залози, тиреотоксикозі, метастазах, раку щитовидної залози.

Спосіб застосування та дози.

Розчин натрію йодиду-¹³¹J без носія призначений для внутрішньовенного введенення. Рекомендована активність (доза) залежно від маси тіла і віку пацієнта - 120-4 0000 МБк.

Побічна дія.

Побічні явища від діагностичних активностей не спостерігаються, але радіоактивний йод-131 може спричинити гіпотиреоз та в окремих випадках деяке ослаблення діяльності кісткового мозку за умов його використання з лікувальною метою. Високі терапевтичні активності натрію йодиду - 131, що застосовуються, можуть спричинити нудоту, а інколи блювання.

Протипоказання.

Вагітність, період лактації.

Передозування.

У випадку прийому надмірної активності ¹³¹J поглинену дозу щитовидною залозою можна зменшити шляхом прискорення виведення радіонукліду з організму. Для цього рекомендується використовувати блокувальний агент, наприклад перхлорат калію.

Особливості застосування.

При роботі з йодидом-¹³¹J натрію, як і з іншими радіоактивними лікарськими засобами, необхідно дотримуватись обережності і вжити відповідних заходів безпеки для того, щоб зменшити ризик опромінення клінічного персоналу і пацієнтів.

Розчин йодиду-¹³¹J натрію необхідно використати протягом трьох тижнів. Через вплив іонізуючого випромінювання, під час вагітності діагностичні обстеження жінок з використанням йодиду-¹³¹J натрію, дозволяються тільки після того, як лікар зробить обгрунтований висновок про необхідність використання цього радіоактивного засобу.

Працювати з радіофармацевтичними засобами можуть тільки особи, які мають відповідний дозвіл. Приймання, зберігання, використання, транспортування і знешкодження відходів РФП здійснюються відповідно до національних ліцензійних правил.

Взаємодія з іншими лікарськими засобами.

На засвоєння йоду щитовидною залозою можуть впливати різні фактори. При високому вмісті йоду в плазмі крові спостерігається низький рівень засвоєння йоду щитовидною залозою. Причиною підвищення вмісту йоду в депо крові може бути вживання їжі, збагаченої йодом, використання контрастних речовин, що містять йод (наприклад рентгеноконтрастні дослідження жовчного міхура, нирок тощо), та лікарські засоби, до складу яких входить йод.

Низький рівень засвоєння йоду щитовидною залозою може бути спричинений також різними лікарськими засобами (наприклад перхлоратами, тіоціанатами, хлоратами, йодатами, бромідами та іншими засобами), які імітують хімічну дію йодиду у фізіологічних процесах у щитовидній залозі. До інших лікарських засобів, що також знижують рівень засвоєння йоду щитовидною залозою, належать метимазол (Tapazole) і лікарський засіб PTU, які перешкоджають засвоєнню йоду. Глюкокортикоїди, прогестерон, препарати із зневодненої щитовидної залози, лікарські засоби T3 і T4 знижують рівень засвоєння йоду щитовидною залозою, тимчасом як введення тиреотропіну підвищує його.

Зважаючи на вплив окремих лікарських засобів на метаболізм йоду в організмі, лікар повинен розпитати пацієнта про лікарські засоби, які він приймав раніше, і суворо дотримуватися терміну відміни.

Умови та терміни зберігання.

Термін придатності при зберіганні розчину йодиду-¹³¹J натрію становить 15 діб після дати калібрування, що зазначена в спеціальному сертифікаті. Розчин йодиду-¹³¹J натрію необхідно зберігати при кімнатній температурі (15-25 °С). Поставляється тільки в спеціалізовані медичні заклади, що мають дозвіл на роботу з РФП.