Ламизил® инструкция, аналоги и состав

Загальна характеристика:

міжнародна назва: terbinafine;

основні фізико-хімічні властивості: таблетки округлі, двоопуклі з розподілювальною рискою, від білого до білого з жовтим відтінком кольору;

склад: 1 таблетка містить 250 мг тербінафіну гідрохлориду;

допоміжні речовини: магнію стеарат, ангідрид колоїдний кремнієвий, гідроксипропілметилцелюлоза, натрію карбоксиметилкрохмаль, целюлоза мікрокристалічна.

Форма випуску. Таблетки.

Фармакотерапевтична група. Протигрибковий засіб для системного застосування.

Код АТС D01B A02.

Фармакологічні властивості. Фармакодинаміка. Тербінафін являє собою аліламін і має широкий спектр дії проти грибкових інфекцій шкіри, волосся і нігтів, спричинених такими дерматофітами, як Trichophyton (наприклад T. rubrum, T. mentagrophytes, T. verrucosum, T. tonsurans, T. violaceum), Microsporum (наприклад Microsporum canis), Epidermophyton floccosum і дріжджі роду Candida (наприклад Candida albicans) та Pityrosporum. У низьких концентраціях тербінафін виявляє фунгіцидну дію відносно дерматофітів, пліснявих і деяких диморфних грибів. Активність відносно дріжджових грибів, залежно від їх виду, може бути фунгіцидною або фунгістатичною.

Тербінафін специфічно пригнічує ранній етап біосинтезу стеринів у клітині гриба. Це приводить до дефіциту ергостерину і до внутрішньоклітинного накопичення сквалену, що викликає загибель клітини гриба. Дія тербінафіну здійснюється шляхом інгібування ферменту скваленепоксидази у клітинній мембрані гриба. Цей фермент не належить до системи цитохрому Р450. Тербінафін не впливає на метаболізм гормонів або інших лікарських препаратів.

При застосуванні внутрішньо препарат накопичується в шкірі, волоссі і нігтях у концентраціях, що забезпечують фунгіцидну дію.

Фармакокінетика. Після одноразового прийому тербінафіну внутрішньо в дозі 250 мг його максимальна концентрація в плазмі досягається через 2 години і становить 0,97 мкг/мл. Період напівабсорбції дорівнює 0,8 години, а період напіврозподілу - 4,6 години. Хоча біодоступність тербінафіну помірно змінюється під впливом їжі, але не такою мірою, аби була потрібна корекція дози препарату.

Тербінафін значною мірою зв’язується з білками плазми крові (99%). Він швидко проникає крізь поверхневий шар шкіри і накопичується в ліпофільному роговому шарі. Тербінафін також проникає в секрет сальних залоз, що приводить до утворення високих концентрацій у волосяних фолікулах, волоссі і шкірі, яка багата на сальні залози. Показано також, що тербінафін проникає в нігтьові пластинки у перші декілька тижнів від початку терапії.

Тербінафін метаболізується швидко за участі семи ізоферментів цитохрому Р450, при цьому основну роль відіграють ізоферменти CYP2C9, CYP1A2, CYP3A4, CYP2C8, CYP2C19. Внаслідок біотрансформації тербінафіну утворюються метаболіти, які не мають протигрибкової активності і виводяться переважно із сечею. Кінцевий період напіввиведення становить 17 годин. Повідомлень щодо розвитку кумуляції немає. Не виявлено змін рівноважної концентрації Ламізилу в плазмі залежно від віку, але у пацієнтів з порушенням функції нирок або печінки може бути сповільнена швидкість виведення препарату, що призводить до більш високих концентрацій тербінафіну в крові.

Показання для застосування.

Оніхомікоз (грибкова інфекція нігтів), спричинений грибами-дерматофітами.

Мікози волосистої частини голови.

Грибкові інфекції шкіри - лікування дерматомікозів тулуба, гомілок, стоп і дріжджових інфекцій шкіри, що спричинюються родом Candida (наприклад Candida albicans), у тих випадках, коли локалізація ураження, вираженість або поширеність інфекції зумовлюють доцільність пероральної терапії.

Примітка. На відміну від Ламізилу для місцевого використання Ламізил для застосування внутрішньо не показаний для лікування різнобарвного лишая.

Спосіб застосування та дози. Тривалість лікування залежить від характеру і тяжкості перебігу захворювання.

Діти. Встановлено, що у дітей старше 2 років переносимість Ламізилу при прийомі внутрішньо добра.

Даних щодо застосування препарату для лікування дітей до 2 років (маса тіла яких звичайно менше 12 кг), немає. Нижче наведені дози для дітей з масою тіла більше 12 кг.

Дорослим препарат призначають у дозі 250 мг 1 раз на день.

Інфекції шкірного покриву

Приблизна тривалість лікування:

 - дерматомікоз стоп (міжпальцевий, підошовний або за типом шкарпеток): 2 - 6 тижнів;

 - дерматомікоз тулуба, гомілок: 2 - 4 тижні;

 - кандидоз шкіри: 2 - 4 тижні.

Повне зникнення проявів інфекції і скарг, пов’язаних з нею, може настати лише через декілька тижнів після мікологічного вилікування.

Інфекції волосистої частини голови

Приблизна тривалість лікування:

 - грибкове ураження волосистої частини голови – 4 тижні.

Грибкове ураження волосяної частини голови спостерігається переважно у дітей.

Оніхомікоз

Тривалість ефективного лікування для більшості пацієнтів - від 6 до 12 тижнів.

Можна очікувати, що для лікування оніхомікозів нігтів пальців рук і ніг (за винятком нігтів великих пальців ніг) потрібно 6 тижнів.

Для лікування оніхомікозів великих пальців ніг у більшості випадків знадобиться 12 тижнів.

Деяким пацієнтам, які мають знижену швидкість росту нігтів, може знадобитися більш тривале лікування.

При грибкових інфекціях нігтів оптимальний клінічний ефект спостерігається через декілька місяців після мікологічного вилікування і припинення терапії. Це відповідає тому періоду часу, що потрібний для виростання здорового нігтя.

Застосування Ламізилу для лікування осіб похилого віку

Немає підстав припускати, що для осіб похилого віку потрібно змінювати дозу препарату або що у них відмічаються побічні дії, які відрізняються від таких у пацієнтів молодшого віку. У разі застосування препарату в таблетках у цій віковій групі слід враховувати можливість попередніх порушень функції печінки або нирок.

Побічна дія.

При оцінці частоти виникнення різних побічних реакцій використовувалися такі градації: “дуже часто” – => 10 %, “часто” – від => 1 % до 10 %, “іноді” – від => 0,1 % до < 1 %, “рідко” – від => 0,01 % до < 0,1 % “дуже рідко” – < 0,01 %.

Ламізил звичайно переноситься добре. Побічні дії слабко і помірно виражені і носять скороминущий характер. Найчастіше відмічаються симптоми з боку шлунково-кишкового тракту (відчуття переповнення шлунка, втрата апетиту, диспепсія, нудота, незначний біль у животі, діарея) або нетяжкі шкірні реакції (висип, кропив’янка), скелетно-м’язові реакції (артралгія, міалгія).

Іноді: порушення смакових відчуттів, включаючи їх втрату (відновлення відбувається в межах декількох тижнів після припинення лікування). Ізольовані випадки тривалих розладів смаку були повідомлені. Зниження апетиту, що веде до істотного зменшення маси тіла спостерігалося далеко не в усіх серйозних випадках.

Рідко: гепатобіліарна дисфункція (холестатичної природи).

Дуже рідко: серйозні шкірні реакції (наприклад синдром Стівенса - Джонсона, токсичний епідермальний некроліз), анафілактоїдні реакції (у тому числі й ангіоедема). Якщо розвивається прогресуючий шкірний висип, лікування Ламізилом слід припинити.

Дуже рідко: гематологічні порушення (нейтропенія, агранулоцитоз або тромбоцитопенія).

Дуже рідко: втрата волосся, хоча причинний зв’язок з прийомом препарату не встановлений.

Протипоказання. Підвищена чутливість до тербінафіну чи допоміжних речовин препарату.

Передозування. Лише декілька повідомленнь було про передозування (прийом внутрішньо 5 г Ламізилу). При цьому відмічалися головний біль, нудота, біль в епігастрії і запаморочення. Лікування, яке рекомендується у випадку передозування, включає виведення препарату, в першу чергу за допомогою активованого вугілля, та, за необхідності, використання симптоматичної терапії.

Особливості застосування. Ламізил не рекомендується пацієнтам з хронічним чи активним ураженням печінки. Перед призначенням Ламізилу треба оцінити існування хвороби печінки. Гепатотоксичність може зустрічатись у пацієнтів з і без хвороби печінки. Пацієнти, які приймають Ламізил, повинні бути попереджені про те, що потрібно негайно повідомити лікаря про будь-які ознаки неясної постійної нудоти, анорексії, втоми, блювання, верхнього черевного болю чи жовтухи, темної сечі або знебарвленого випорожнення. Пацієнти з цими ознаками повинні припинити застосування Ламізилу, а функція печінки пацієнта повинна бути негайно оцінена.

Пацієнтам зі зниженою функцією нирок (кліренс креатиніну менше 50 мл/хв або креатинін сироватки крові перевищує 300 мкмоль/л) призначають половину звичайної дози препарату.

У дослідженнях in vitro було виявлено, що тербінафін пригнічує CYP2D6 – опосереднений метаболізм. Тому необхідно постійне спостереження за хворими, які одночасно з Ламізилом застосовують препарати, що метаболізуються за участі цього ферменту, такими як трициклічні антидепресанти, бета-адреноблокатори, селективні інгібітори зворотного захоплення серотоніну та інгібітори моноаміноксидази В типу, - у тому випадку, коли одночасно застосований препарат має малий діапазон терапевтичної концентрації.

Оскільки клінічний досвід застосування Ламізилу для лікування вагітних дуже обмежений, препарат у таблетках під час вагітності призначати не слід, якщо тільки потенційний лікувальний ефект не перевищує можливого ризику терапії.

Тербінафін проникає в грудне молоко, тому жінки, які отримують Ламізил внутрішньо, не повинні годувати груддю.

Вплив на здатність керувати автотранспортом і працювати з механізмами

Дані про вплив Ламізилу на здатність керувати автотранспортом і працювати з механізмами відсутні.

Взаємодія з іншими лікарськими засобами. Результати досліджень, проведених in vitro і в здорових добровольців, показують, що тербінафін має незначний потенціал для пригнічення або посилення кліренсу препаратів, які метаболізуються за участі системи цитохрому Р450 (наприклад циклоспорину, терфенадину, тріазоламу, толбутаміду або пероральних контрацептивів).

У дослідженнях in vitro було виявлено, що тербінафін пригнічує CYP2D6 – опосереднений метаболізм. Ці одержані в дослідах in vitro дані можуть бути клінічно важливими для препаратів, які метаболізуються цим ферментом, таких як трициклічні антидепресанти, бета-блокатори, селективні інгібітори зворотнього захоплення серотоніну та інгібітори моноамінооксидази В типу, - у тому випадку, коли препарат, що застосовується має малий діапазон терапевтичної концентрації.

У пацієнток, які одночасно приймали Ламізил і пероральні контрацептиви, в деяких випадках відмічена нерегулярність менструального циклу, хоча частота цих порушень залишалась у межах величини, яка відмічалась у таких пацієнток при ізольованому застосуванні оральних контрацептивів. З іншого боку, плазмовий кліренс тербінафіну може прискорюватися лікарськими препаратами, які прискорюють метаболізм (рифампіцин), і може уповільнюватися препаратами, які інгібують цитохром Р450 (циметидин). У тих випадках, коли необхідно одночасне застосування зазначених препаратів, може знадобитися відповідна зміна дозування Ламізилу.

Умови та термін зберігання. Зберігати при температурі нижче 30⁰С у захищеному від світла і недоступному для дітей місці. Термін придатності - 5 років.