Аминокапроновая кислота инструкция, аналоги и состав

Загальна характеристика:

хімічна назва: ε-амінокапронова кислота ;

основні фізико-хімічні властивості: прозора безбарвна рідина.

склад: 1 пляшка (100 мл) містить: кислоти ε-амінокапронової – 5,0 г;

допоміжні речовини: натрію хлорид ,вода для ін'єкцій.

Форма випуску. Розчин для інфузій.

Фармакологічна група. Антигеморагічні та гемостатичні засоби. Код АТС В02АА01.

Фармакологічні властивості.Фармакодинаміка.Амінокапронова кислота – речовина, що пригнічує фібриноліз. Блокуючи активатори плазміногену і частково пригнічуючи дію плазміну, кислота амінокапронова може надавати специфічну кровоспинну дію при кровотечах, пов’язаних з підвищенням фібринолізу. Амінокапронова кислота є також інгібітором кінінів (біогенних поліпептидів, що утворюються в організмі із α-глобулінів під впливом калікреїну). Амінокапронова кислота володіє також антиалергічною активністю, пригнічує утворення аутоантитіл, підвищує антитоксичну функцію печінки. Амінокапронова кислота гальмує протеолітичну активність, асоцийовану з вірусом грипу, знижує врожай інфекційного вірусу, діючи на ранні етапи взаємодії вірусу з чутливою клітиною, а також інгібуючи протеолітичне нарізання гемаглютиніну. Покращує деякі клітинні та гуморальні показники специфічного і неспецифічного захисту при респіраторних вірусних інфекціях. Препарат малотоксичний. При нормальній функції нирок швидко (через 4 години) виводиться з сечею.

Фармакокінетика. При внутрішньовенному застосуванні швидко виводиться із судинної системи. Амінокапронова кислота добре всмоктується при прийомі внутрішньо. Концентрація її в крові досягає максимум протягом 1-2 год. Активно виводиться нирками у незмінному стані близько 40-60% амінокапронової кислоти протягом 4 год.

Показання для застосування. Застосовують для зупинки кровотеч при хірургічних втручаннях і різних паталогічних станах, при яких підвищена фібринолітична активність крові та тканин: після операцій на легенях, передміхуровій, підшлунковій, та щитоподібній залозах, при передчасному відшаруванні нормально розташованої плаценти, тривалій затримці в матці мертвого плоду, при захворюваннях печінки, гострих панкреатитах, при гіпопластичній анемії. Амінокапронову кислоту вводять також при масивних переливаннях крові (при можливості розвитку вторинної гіпофібриногенемії).

Способи застосування та дози. Призначають внутрішньовенно та усередину.

Для дорослих: при помірно вираженому підвищенні фібринолітичній активності приймають усередину по 50 мл ( 2-3 г амінокапронової кислоти-діючої речовини) 3-5 раз на день. Добова доза складає звичайно 10-15 г (амінокапронової кислоти - діючої речовини). Курс лікування 6-8 днів.

 При кровотечі внутрішньо по 100 мл (5 г ) кожну годину не більше 8 годин до повної зупинки кровотечі. Добова доза - 5-30 г.

 Для швидкого ефекту при гострій кровотечі та / або гіпофібриногенемії вводять внутрішньовенно крапельно до 100 мл препарату протягом години. При необхідності повторюють вливання з проміжками 1 годину, вводячи по 20 мл (1 граму амінокапронової кислоти - діючої речовини) протягом 8 годин або до зупинки кровотечі. Якщо кровотеча не зупиняється, інфузії продовжують кожні 4 год.

 При гострому фібринолізі додатково вводять фібриноген. При застосуванні амінокапронової кислоти необхідно перевіряти фібринолітичну активність крові та вміст фібриногену.

 Внутрішньовенне введення препарату рекомендується проводити під контролем коагулограми.

Для дітей: амінокапронову кислоту призначають внутрішньо.

При помірному підвищенні фібринолітичної активності амінокапронову кислоту призначають у дозі 50 мг/кг маси тіла, при кровотечі – 100 мг/кг в першу годину, потім 33 мг/кг/год. Максимальна добова доза – 18 г/м².

Дози залежно від віку становлять: до 1 року – разова 0,5 г (до 2,5 мл), добова 3 г (15 мл); 2-6 років – разова 0,5-1 г (до 2,5-5 мл), добова 3-6 г (15-30 мл); 7-10 років – разова – 1-1,5 г (5-7 мл), добова 6-9 г (30-45 мл).

При гострих кровотечах дози дорівнюють: до 1 року – разова 1 г (5 мл), добова 6 г (30 мл); 2-4 роки – разова 1-1,5 г (5-7,5 мл), добова 6-9 г (30-45 мл); 5-8 років – разова 1,5-2 г (7,5-10 мл), добова 9-12 г (45-60 мл); 9-10 років – разова 3 г (15 мл), добова 18 г (90 мл). Курс лікування 3-14 днів.

У випадку носових кровотеч в носові ходи вводять турунди рясно змочені 5% розчином амінокапронової кислоти на 5-10 хв.

Побічна дія. В окремих випадках введення препарату може викликати побічні явища: шкірні висипи, ортостатичні явища, судоми, запаморочення, нудоту, пронос, запалення верхніх дихальних шляхів, гостра ниркова недостатність, субендокардіальні крововиливи,рабдоміоліз,міоглобінурія. При зменшенні дози побічні явища звичайно проходять.

Протипоказання. Протипоказаннями для застосування амінокапронової кислоти є схильність до тромбозу та емболії, захворювання нирок з порушенням їх функції, гематурією,вагітність, підвищена чутливість до препарату, порушення мозкового кровообігу.

Взаємодія з іншими лікарськими засобами. Застосування амінокапронової кислоти можна суміщати з вливанням розчину глюкози, гідролізатів, протишокуючих розчинів.

Передозування. Можливі запаморочення, нудота, пронос, легкий катар верхніх дихальних шляхів, гіпотензія головний біль, висипи на шкірі. В поодиноких випадках спостерігається рабдоміоліз з міоглобінурією та порушенням функції нирок.

Особливості застосування. Призначення препарату потребує перевірки фібринолітичної активності крові і рівня фібриногену. При внутрішньовенному введенні необхідний контроль коагулограми особливо при ішемічній хворобі серця, після інфаркту, при патологічних процесах у печінці. Дані по застосуванню амінокапронової кислоти в період лактації невідомі.

Умови та строки зберігання. Зберігати у захищеному від світла місці при температурі від 0 до +20 ˚ С. Термін придатності. 3 роки.