Нафлубин серб инструкция, аналоги и состав

Загальна характеристика:

міжнародна та хімічна назви: nalbuphine; 17-(циклобутилметил)-4,5α-епоксиморфінан-3,6 α 14-тріол;

основні фізико-хімічні властивості: прозорий, безбарвний або майже безбарвний розчин;

склад: 1 мл розчину містить налбуфіну гідрохлориду - 10 мг;

допоміжні речовини: натрію цитрат, кислота лимонна моногідрат, натрію хлорид, вода для ін’єкцій.

Форма випуску. Розчин для ін’єкцій.

Фармакологічна група. Аналгетики. Опіоїди. Похідні морфінану. Код АТС N02А F02.

Фармакологічні властивості.

Фармакодинаміка. Налбуфін - опіоїдний аналгетик групи агоністів-антагоністів опіатних рецепторів. Є агоністом каппа-рецепторів і антагоністом мю-рецепторів, порушує міжнейронну передачу больових імпульсів на різних рівнях ЦНС, впливаючи на вищі відділи головного мозку. Гальмує умовні рефлекси, чинить седативну дію, викликає дисфорію, міоз, збуджує блювотний центр. Меншою мірою, ніж морфін, промедол, фентаніл порушує дихальний центр і впливає на моторику шлунково-кишкового тракту. Не впливає на гемодинаміку. Ризик розвитку звикання і опіоїдної залежності при контрольованому застосуванні значно нижчий, ніж для опіоїдних антагоністів. При внутрішньовенному введенні ефект розвивається через декілька хвилин, при внутрішньом’язовому – через 10-15 хв. Максимальний ефект – через 30-60 хв, тривалість дії 3-6 год.

Фармакокінетика. Препарат чинить швидку знеболювальну дію. Час досягнення Сmax при внутрішньом’язовому введенні – 0,5-1 год. Метаболізується в печінці. Виводиться у вигляді метаболітів з жовчю, у незначній кількості – з сечею. Проходить через плацентарний бар’єр, у період пологів може викликати пригнічення дихання у новонародженого. Виділяється з материнським молоком. Період напіввиведення – 2,5-3 год.

Показання для застосування. Больовий синдром сильної та середньої інтенсивності різного походження (післяопераційний період, інфаркт міокарда, гінекологічні втручання, знеболювання пологів, злоякісні новоутворення); як додатковий засіб знеболювання при загальній анестезії.

Спосіб застосування та дози. Налбуфін Cерб призначають для внутрішньовенного та внутрішньом’язового введення.

Дозування повинне відповідати інтенсивності болю, фізичному стану пацієнта та враховувати взаємодію з іншими одночасно застосовуваними лікарськими засобами. Звичайно при больовому синдромі вводять внутрішньовенно або внутрішньом’язово від 0,15 до 0,3 мг препарату на 1 кг маси тіла хворого; разову дозу препарату вводять за необхідності кожні 4-6 год.

Максимальна разова доза для дорослих – 0,3 мг/кг маси тіла, максимальна добова доза - 2,4 мг/кг маси тіла. Тривалість застосування – не більше 3 днів.

При інфаркті міокарда часто буває достатньо 20 мг препарату, що вводяться повільно в вену, проте може бути необхідним збільшення дози до 30 мг. За відсутності чіткої позитивної динаміки больового синдрому – 20 мг повторно, через 30 хв.

Для премедикації: 100-200 мкг/кг маси тіла. При проведенні внутрішньовенного наркозу для введення в наркоз – 0,3-1 мг/кг за період 10-15 хв, для підтримання наркозу – 250-500 мкг/кг кожні 30 хв.

З обережністю призначають препарат хворим похилого віку, при загальному виснаженні, недостатній функції дихання.

Побічна дія. У пацієнтів, які отримують Налбуфін Серб, найчастіше спостерігаються реакції седативного характеру. Рідше виникають такі прояви, як пітливість, нудота, блювання, запаморочення, сухість у роті та головний біль. У місці ін’єкції Налбуфіну Серб може виникнути локальний біль, набряк, почервоніння, печіння і відчуття тепла.

Інколи виникають такі реакції з боку ЦНС, як невротичні реакції, депресія, сплутаність свідомості та дисфорія.

Є також повідомлення про підвищення або зниження артеріального тиску, брадикардію, тахікардїю, кропив”янку, труднощі при розмові, нечіткість зору та припливи.

Протипоказання. Підвищена чутливість до налбуфіну гідрохлориду або будь-якого з інгредієнтів Налбуфіну Серб. Вік до 18 років.

Налбуфін Серб не слід застосовувати при пригніченні дихання або вираженому пригніченні ЦНС, підвищеному внутрішньочерепному тиску, травмі голови, гострому алкогольному сп’янінні, алкогольному психозі, явному порушенні функції печінки та нирок.

Передозування. Специфічним антидотом Налбуфіну Серб є налоксону гідрохлорид. У разі інтоксикації проводиться симптоматична терапія.

Особливості застосування. У хворих, що страждають на наркоманію, Налбуфін Серб може викликати гострий напад абстиненції.

Взаємодія з іншими лікарськими засобами. Під пильним наглядом і в зменшених дозах слід застосовувати Налбуфін Серб на фоні дії засобів для наркозу, снодійних препаратів, анксіолітиків, антидепресантів та нейролептиків для запобігання надмірному пригніченню ЦНС і пригніченню активності дихального центру. Алкоголь також посилює пригнічувальну дію Налбуфіну на ЦНС. Препарат не слід вживати разом з іншими наркотичними аналгетиками через небезпеку послаблення аналгезуючої дії і можливість провокування синдрому відміни у хворих із залежністю до опіоїдів.

Поєднання з похідними фенотіазіну і препаратами пеніциліну може посилити нудоту та блювання.

Умови та термін зберігання. Зберігати в захищеному від світла місці при температурі не вище 25°С. Термін придатності - 3 роки.