Домперидон–Авант™ инструкция, аналоги и состав
Загальна характеристика:
міжнародна назва: domperidone
основні фізико-хімічні властивості: білі, круглі, двоопуклі таблетки, вкриті оболонкою;
склад: одна таблетка містить 10 мг домперидону;
допоміжні речовини: кальцію фосфат водневий, повідон К-30, магнію стеарат,натрію крохмальгліколят,целюлоза мікрокристалічна, крохмаль кукурудзяний, тальк очищений метилпарабен, пропіл парабен.
Форма випуску. Таблетки, вкриті оболонкою.
Фармакотерапевтична група. Стимулятор перистальтики. Код АТС А03FA03.
Фармакологічні властивості.
Домперидон - антагоніст дофаміну, який має протиблювотні властивості подібно до метоклопраміду та деяких нейролептиків. Однак, на відміну від цих лікарських засобів, домперидон має незначну проникність через гематоенцефалічний бар'єр, через це застосування домперидону лише в поодиноких випадках супроводжується екстрапірамідними побічними діями, особливо у дорослих. Його протиблювотна дія, можливо, обумовлена поєднанням периферичної (гастрокінетичної) дії та антагонізму до рецепторів дофаміну у тригерній зоні хеморецепторів, яка знаходиться поза гематоенцефалічним бар'єром . Низькі концентрації препарату, що визначались у мозку при дослідженні на тваринах, вказують на переважну периферичну дію домперидону на рецептори дофаміну.
Дослідження на людях показали, що при внутрішньому застосуванні домперидон збільшує тривалість скорочень антрального відділу шлунка та дванадцятипалої кишки, прискорює випорожнення шлунка,у разі уповільнення цього процесу , та підвищує тонус сфінктера нижнього відділу стравоходу у здорових людей. Домперидон не впливає на шлункову секрецію.
Домперидон швидко абсорбується при пероральному прийомі натще, інтенсивно метаболізується у стінці кишечнику та в печінці, що обумовлює його низьку біодоступність (приблизно 15 %). Знижена кислотність шлунка зменшує абсорбцію домперидону. Максимальна концентрація в плазмі досягається через 1 год. після прийому препарату.Їжа та одночасний прийом препаратів типу циметидин або натрію бікарбонат значно зменшують біодоступність домперидону. При пероральному прийомі домперидон не акумулюється і не індукує власний обмін; максимальний рівень у плазмі через 90 хв. (21 нг/мл) після двотижневого перорального прийому по 30 мг на день був майже таким же, як після прийому першої дози (18 нг/мл). Домперидон на 91 - 93 % зв'язується з білками плазми. Дослідження розподілу домперидону, проведені на тваринах за допомогою препарату, міченого радіоактивним ізотопом, показали його значний розподіл у тканинах, але низьку концентрацію у мозку. У щурів невеликі кількості препарату потрапляють через плаценту. Концентрації домперидону у материнському молоці у 4 рази нижчі, ніж відповідні концентрації у плазмі.
Препарат метаболізується в печінці шляхом гідроксилювання та М-деалкілування. Виведення з сечею та калом становить відповідно 31 та 66 відсотків від пероральної дози. Виділення препарату в незміненому вигляді становить невеликий відсоток (10 % з калом та приблизно 1 % з сечею). Період напіввиведення з плазми після прийому разової дози становить 7 - 9 год. у здорових людей, але подовжений у хворих з тяжкою нирковою недостатністю.
Показання для застосування.
а. Комплекс диспептичних симптомів, обумовлених уповільненим випорожненням шлунка, шлунково-стравохідним рефлюксом, езофагітом:
- епігастральне відчуття переповнення, відчуття здуття шлунка, біль у верхній частині черева;
- відрижка, метеоризм;
- нудота, блювання;
- печія із закидом вмісту шлунка до рота або без закиду.
б. Нудота і блювання функціонального, органічного, інфекційного або дієтичного походження, а також спричинені променевою або лікарською терапією. Специфічним показанням є нудота і блювання, спричинені агоністами дофаміну у випадку використання їх при лікуванні хвороби Паркінсона (такими як леводопа, бромокриптин).
Спосіб застосування та дози.
Препарат застосовують внутрішньо за 15- 30 хв. до їжі.
1. Хронічна диспепсія.
Дорослим та дітям з вагою тіла понад 40 кг: 10 мг (1 таблетка) 3 рази на добу і, у разі необхідності, перед сном. За необхідності зазначену дозу можна подвоїти.
2.Гострий та підгострий стани (перш за все - нудота та блювання).
Дорослим та дітям з вагою тіла понад 40 кг: 20 мг (2 таблетки) 3-4 рази на добу перед їжею та перед сном.
- При нирковій недостатності рекомендується зменшення частоти прийому препарату (див. "Особливості застосування").
Побічна дія. Зазвичай препарат переноситься добре, але іноді спостерігались окремі випадки спазмів кишечнику, які швидко минали, екстрапірамідні явища в поодиноких випадках спостерігаються у дітей і є винятком для дорослих; їх спонтанна та повна оборотність настає відразу після припинення лікування. Оскільки гіпофіз знаходиться поза гематоенцефалічним бар'єром, ДОМПЕРИДОН – АВАНТ може індукувати підвищення рівня пролактину в плазмі. У поодиноких випадках ця гіперпролактинемія може стимулювати такі нейроендокринологічні явища, як галакторея та гінекомастія. При недорозвиненому гематоенцефалічному бар'єрі (наприклад у дітей) або його порушеннях не можна повністю виключити можливість виникнення неврологічних побічних дій.
Вкрай рідко спостерігались алергічні реакції, такі як шкірні висипання.
Протипоказання. ДОМПЕРИДОН – АВАНТ протипоказаний хворим з встановленою підвищеною чутливістю до препарату. Не слід застосовувати ДОМПЕРИДОН – АВАНТ, якщо стимуляція рухової функції шлунка може бути небезпечною, наприклад при шлунково-кишковій кровотечі, механічній непрохідності або перфорації.
ДОМПЕРИДОН – АВАНТ протипоказаний також хворим з пролактинсекреторною пухлиною гіпофіза (пролактиномою).Дітям з вагою тіла менше 40 кг застосовують ,у разі необхідності,препарати, що мають інші форми випуску цієї речовини.
Передозування. Симптомами передозування можуть бути сонливість, дезорієнтація та екстрапірамідні розлади, особливо у дітей.
Лікування: у випадку передозування рекомендується застосування активованого вугілля та пильний нагляд за пацієнтом.
Антихолінергічні препарати, препарати для лікування паркінсонізму або антигістамінні препарати з антихолінергічними властивостями можуть бути ефективними для корекції екстрапірамідних розладів.
Особливості застосування. При необхідності одночасного прийому антацидних або антисекреторних препаратів їх слід приймати після їжі, а не до їжі, тобто їх не слід приймати одночасно з ДОМПЕРИДОНОМ – АВАНТОМ.
Застосування при хворобах печінки: беручи до уваги високий рівень метаболізму домперидону в печінці, слід з обережністю призначати ДОМПЕРИДОН – АВАНТ хворим на печінкову недостатність.
Застосування при захворюваннях нирок: у хворих з тяжкою нирковою недостатністю (сироватковий креатинін > 6 мг/100 мл, тобто > 0,6 ммоль/л) період напіввиведення домперидону зростає з 7,4 до 20,8 год., але рівні препарату в плазмі були нижчими, ніж у здорових добровольців. Оскільки незначний відсоток препарату виводиться нирками у незміненому вигляді, то навряд чи необхідна корекція разової дози у хворих на ниркову недостатність. Однак при повторному призначенні частота введення повинна бути знижена до одного або двох разів на добу залежно від тяжкості стану, інколи може виникнути необхідність зниження дози. При тривалій терапії хворі повинні перебувати під регулярним наглядом лікаря.
Застосування під час вагітності та лактації: при введенні тваринам у дозах до 160 мг/кг/день домперидон не виявляв тератогенної дії. Однак, як більшість лікарських засобів, ДОМПЕРИДОН – АВАНТ не слід призначати під час першого триместру вагітності. Протягом другого та третього триместрів можливе призначення тільки тоді, коли його застосування виправдано очікуваним терапевтичним ефектом, що переважає над ризиком для плода. На сьогодні немає даних про підвищення ризику виникнення вад розвитку у плода людини. У щурів у період лактації препарат виводиться з молоком (в основному у вигляді метаболітів; максимальна концентрація - 40 та 800 нг/мл після перорального застосування і внутрішньовенного введення 2,5 мг/кг відповідно). У жінок концентрація домперидону в грудному молоці у 4 рази нижча за відповідну концентрацію в плазмі. Невідомо, чи має цей рівень негативний вплив на немовлят. Таким чином, якщо мати приймає ДОМПЕРИДОН - АВАНТ, годувати груддю дитину не рекомендується, якщо тільки очікувана користь не виправдовує потенційний ризик. Вплив на здатність керувати автомобілем та працювати з технікою: ДОМПЕРИДОН - АВАНТ у терапевтичних дозах не впливає на швидкість моторних реакцій .
Взаємодія з іншими лікарськими засобами.
Антихолінергічні препарати можуть нейтралізувати антидиспептичну дію ДОМПЕРИДОНУ – АВАНТУ. Не слід приймати антацидні та антисекреторні препарати
разом з ДОМПЕРИДОНОМ – АВАНТОМ, оскільки вони знижують його біодоступність після прийому внутрішньо (див. "Особливості застосування").
Основний шлях метаболічних перетворень домперидону - через цитохром Р450. Результати досліджень in vitro дають можливість припустити, що при сумісному застосуванні з лікарськими засобами, які значною мірою пригнічують ці ферменти, може виникнути підвищення рівня домперидону в плазмі.
Прикладом препаратів,що інгібують цитохром Р450 можуть бути такі:
- протигрибкові препарати азолового ряду;
- антибіотики з групи макролідів;
- інгібітори ВІЛ-протеази;
- нефазодон.
Теоретично, оскільки ДОМПЕРИДОН – АВАНТ має гастрокінетичну дію, він мав би впливати на абсорбцію пероральних препаратів, що приймаються одночасно, зокрема, препаратів, у яких вивільнення активної речовини уповільнене, або препаратів, які вкриті кишковорозчинною оболонкою,але практично це не доведено.
У хворих, які стабільно застосовували дигоксин або парацетамол, одночасний прийом домперидону не впливав на рівень цих препаратів у крові. ДОМПЕРИДОН – АВАНТ може також поєднуватись з:
- нейролептиками, дію яких він підсилює;
- дофаміненергічними агоністами (бромокриптином, L-допой), небажані периферичні дії яких, такі як порушення травлення, нудота, блювання, він пригнічує без нейтралізації основних властивостей.
Умови та термін зберігання. Зберігати при температурі не вище 25°С, в темному, недоступному для дітей місці .
Термін зберігання - 3 роки.