Бетфер 1а Плюс инструкция, аналоги и состав

Показания:	- Рецидивний множинний (розсіяний) склероз, що характеризується не меншке, ніж двома рецидивами протягом попередніх трьох років і відсутністю ознак його безперервного прогресуючого перебігу між рецидивами.- У випадку демієлінізації внаслідок активного запального процесу, що потребував внутрішньовенного введення кортикостероїдів, за виключенням іншого, ніж розсіяний склероз, діагнозу, а також за наявності високого ступеня ризику розвитку клінічно вираженого множинного склерозу
Форма випуска:	Порошок для розчину для ін'єкцій по 6 000 000 МО (30 мкг) у флаконах № 1 або № 4 у комплекті з розчинником: вода для ін'єкцій стерильна по 1 мл в ампулах № 1 або № 4
Производитель, страна:	ПрАТ "Біофарма"/ТОВ "ФЗ "БІОФАРМА", Україна/Україна
Действующее вещества:	1 флакон містить 30 мкг (6000000 МО) рекомбінантного інтерферону бета-1а людини
МНН:	Interferon beta-1a - Интерферон бета-1a
Регистрация:	853/11-300200000з 20.03.2015 по 15.08.2016. Приказ 164 від 20.03.2015
Код АТХ:	L Противоопухолевые препараты и иммуномодуляторы L03 Иммуноcтимуляторы L03A Цитокины и иммуномодуляторы L03AB Интерфероны L03AB07 Interferon beta-1a

Загальна характеристика

міжнародна непатентована назва: interferon beta-1 а;

основні властивості: білий або злегка кремового кольору порошок, не містить сторонніх твердих часток.

Якісний та кількісний склад:

діюча речовина: 1 флакон містить 30 мкг (6 000 000 МО) рекомбінантного  інтерферону бета-1а людини.

допоміжні речовини: альбумін людський 20 % - 15 мг, динатрію гідрофосфат гептагідрат – 5,7 мг, натрію дигідрофосфат моногідрат – 1,2 мг, натрію хлорид – 5,8 мг.

розчинник: вода для ін’єкцій стерильна.

Форма випуску. Порошок для розчину для ін'єкцій.

Код АТС.  L03A B07. Імуностимулятори. Інтерферони. Інтерферон бета-1а.

Імунологічні та біологічні властивості.

Фармакодинаміка. Інтерферони є природними білками, що продукуються еукаріотичними клітинами у відповідь на вірусну інфекцію і дію інших біологічних факторів. Інтерферони є цитокінами, що являються медіаторами антивірусної, антипроліферативної та імуномодулюючої системи організму.

Бета-інтерферон синтезується різними видами клітин, включаючи фібробласти і макрофаги. Натуральний інтерферон і препарат Бетфер 1а ПЛЮС (інтерферон бета-1а) існують в глікозильованому стані та мають у своєму складі єдиний комплексний вуглеводневий фрагмент, зв’язаний з атомом N. Глікозилювання білків впливає на їх стабільність, активність, розподіл і період напіввиведення.

Біологічні властивості препарату Бетфер 1а ПЛЮС визначаються здатністю інтерферону бета-1а зв’язуватися зі специфічними рецепторами на поверхні клітин. У результаті цього зв’язування запускається складний каскад міжклітинних взаємодій, що призводить до інтерферон-обумовленої експресії багаточисельних генних продуктів і маркерів, до яких належать основний комплекс гістосумісності І класу, білок Мх, 2'/5'- олігоаденілатсинтетаза, β₂- мікроглобулін і неоптерин.

Взаємозв’язок механізму дії препарату Бетфер 1а ПЛЮС при лікуванні розсіяного склерозу із запуском біологічних взаємодій, що описані вище, невідомий, оскільки недостатньо вивчена патофізіологія розсіяного склерозу.

Фармакокінетика.Фармакокінетичні характеристики інтерферону бета-1а досліджувались за результатами вимірювань антивірусної активності інтерферону.

Після одноразового внутрішньом’язового введення інтерферону бета-1а пікових рівнів антивірусної активності досягає в період від 5 до 15 годин. Період напіввиведення становить близько 10 годин. Біодоступність становить приблизно 40 %. Біодоступність при внутрішньом’язовому введенні інтерферону бета-1а в три рази вища, ніж при підшкірному введенні.

Показання до застосування

- Рецидивний множинний (розсіяний) склероз, що характеризується не менше, ніж двома рецидивами протягом попередніх трьох років і відсутністю ознак його безперервного прогресуючого перебігу між рецидивами.

- У випадку демієлінізації внаслідок активного запального процесу, що потребував внутрішньовенного введення кортикостероїдів, за виключенням іншого, ніж розсіяний склероз, діагнозу, а також за наявності високого ступеня ризику розвитку клінічно вираженого множинного склерозу. 

Спосіб застосування та дози.

Початок терапії препаратом проводять під ретельним спостереженням лікаря, який має досвід лікування подібних захворювань.

Дорослі. Рекомендована доза становить 30 мкг (1 мл готового розчину) один раз на тиждень. Препарат вводиться внутрішньом’язово.

Збільшення терапевтичного ефекту у разі введення препарату у збільшених дозах (60 мкг) один раз на тиждень не підтверджено.

Місце внутрішьом’язового введення препарату необхідно міняти кожний тиждень.

Перед введенням препарату і протягом наступних 24 годин після його введення пацієнтам рекомендується застосовувати аналгетик-антипіретик для зниження проявів грипоподібного симптому, обумовленого введенням препарату Бетфер 1а ПЛЮС. Дані симптоми звичайно спостерігаються протягом перших місяців терапії.

Тривалість курсу лікування достовірно не встановлена і визначається індивідуально.

Після 2-х років лікування пацієнт повинен пройти клінічне обстеження та продовжувати курс терапії за індивідуальним призначенням лікаря. 

Слід припинити терапію у випадку розвитку хронічного прогресуючого розсіяного склерозу.

По можливості ін’єкції рекомендовано проводити в один і той самий час і день тижня.

Не допускається використання іншого розчинника.

Після приготування проводять перевірку зовнішнього вигляду відновленого розчину. Препарат не підлягає використанню у разі виникнення нерозчинного осаду або зміни кольору (допускається слабо-жовте забарвлення).

Після приготування відновлений розчин одразу вводять внутрішньом’язово шприцем (1 мл).

Якщо пацієнту введена не повна доза, залишки препарату необхідно знищити.

Побічна дія.Найчастішим проявом побічної реакції інтерферонів є грипоподібний синдром. Симптоми: міалгія, гарячка, озноб, підвищена пітливість, астенія, головний біль і нудота. Ці симптоми зазвичай більш виражені на початку лікування, їх частота зменшується при подовженні терапії препаратом.

Для полегшення вказаних симптомів рекомендовано призначити аналгетик-антипіретик, який слід приймати до введення препарату і додатково через 24 години після кожної ін’єкції.

Протягом лікування можливе виникнення неврологічних симптомів, що схожі на загострення множинного склерозу: епізоди м’язових спазмів і/або м’язової слабкості, що обмежують можливість довільних рухів. Ці епізоди тимчасово зв’язані з ін’єкціями і можуть повторюватися при наступних введеннях. У деяких випадках вони можуть супроводжуватися грипоподібними симптомами.

Небажані ефекти за частотою виникнення класифікують за такими категоріями:

дуже часто (> 1/10), часто (> 1/100, < 1/10), нечасто (> 1/1 000, < 1/100), рідко (> 1/10 000,                 < 1/1 000), дуже рідко (1/10 000), невідомо (частота не визначена за даними).

З боку крові та лімфатичної системи.

Невідомо: панцитопенія, тромбоцитопенія.

З боку серцево-судинної системи.

Часто: відчуття жару.

Невідомо: вазодилатація, кардіоміопатія, застійна серцева недостатність, пальпітації, аритмія, тахікардія.

З боку нервової  системи.

Дуже часто: головний біль², депресія, інсомнія.

Часто: м’язові спазми, емоціональна лабільність.

Невідомо: невротичні симптоми, синкопе³, артеріальна гіпертензія, запаморочення, парестезії, конвульсії, мігрень, суїцидальні тенденції, психоз, неспокій, емоціональна лабільність.

З боку дихальної системи.

Часто: ринорея.

Рідко: диспное.

З боку шлунково-кишкового тракту.

Часто: блювання, діарея, нудота².

З боку шкіри.

Часто: висип, підвищене потовиділення, реакції в місці введення.

Нечасто: алопеція.

Невідомо: ангіоневротичний набряк, свербіж, пухирчатий висип, кропив’янка, загострення псоріазу, абсцес у місці введення¹.

З боку опорно-рухового апарата.

Часто: м’язові судоми, біль у шиї та спині, міалгія², артралгія, больові відчуття в кінцівках, ригідність м’язів.

Невідомо: системний червоний вовчак, біль у м’язах, артрити.

З боку ендокринної  системи.

Невідомо: гіпотиреоз, гіпертиреоз.

Порушення метаболізму.

Невідомо: анорексія.

З боку імунної системи.

Невідомо: анафілактичні реакції, анафілактичний шок, рекції гіперчутливості                      (ангіоневротичний набряк, утруднене дихання, кропив’янка, висип, свербіж).

З боку печінки.

Невідомо: печінкова недостатність, гепатит, аутоімунний гепатит.

З боку репродуктивної системи.

Рідко: маткові кровотечі, менорагія.

Загальні розлади.

Дуже часто: грипоподібні симптоми, підвищення температури², озноб², підвищене потовиділення².

Часто: біль/еритема/синець у місці введення ін’єкції, слабкість², втомленість², недомагання, підвищена нічна пітливість.

Нечасто: відчуття печіння в місці введення.

Невідомо: реакції запалення/некрозу/кровоточивості у місці введення ін’єкції, біль у шиї.

Зміни лабораторних показників:

Часто: зниження гематокриту, кількості лімфоцитів, лейкоцитів, нейтрофілів у крові, підвищення рівня калію, азоту сечовини в крові. 

Нечасто: зниження кількості тромбоцитів крові.

Невідомо: збільшення або зменшення маси тіла, коливання показників печінкових ферментів.

Примітка.

¹Реакції у місці введення препарату, в т.ч. больові відчуття, запалення, дуже рідко – абсцеси або панікуліт, які потребують хірургічного втручання.

²Частота проявів на початку лікування більш висока.

³Після введення препарату можливе знепритомнення, зазвичай одноразово на початку лікування і не повторюється при наступних введеннях препарату.

Протипоказання. Підвищена чутливість до природного або рекомбінантного інтерферону бета, сироваткового альбуміну людини або інших компонентів препарату, період вагітності, пацієнти з тяжкою депресією та/або суїцидальними тенденціями.

Передозування. Випадки передозування невідомі. У випадку передозування необхідно звернутися до лікаря для спостереження і своєчасного проведення симптоматичної терапії. 

Застосування у період вагітності або годування груддю. У зв’язку з обмеженими даними та потенційним ризиком розвитку побічних реакцій, включаючи збільшений ризик викидня, протипоказано розпочинати терапію препаратом.

При високій частоті рецидивів до початку терапії ризик тяжкого загострення у випадку вагітності збільшується. В даних випадках необхідно оцінити ризик загострення хвороби та ймовірного викидня.

Даних щодо проникнення препарату в грудне молоко немає. У зв’язку з можливим розвитком побічних реакцій у новонародженого необхідно припинити годування груддю або застосування препарату.

Діти. Офіційні клінічні дані щодо застосування препарату у дітей відсутні. Є окремі дані, щодо застосування препарату у дітей віком від 12 до 16 років у дозі 30 мкг на тиждень. Даних щодо застосування Бетфер-1а ПЛЮС дітям віком до 12 років відсутні, тому їм не слід призначати цей препарат.

Особливості застосування. Бетфер 1а ПЛЮС необхідно з обережністю застосовувати пацієнтам з депресією або депресивними розладами в анамнезі. Відомо, що при застосуванні інтерферонів можливе виникнення депресивного стану та поява суїцидальних думок, у пацієнтів з розсіяним склерозом частота цих явищ зростає. Пацієнтів необхідно про це попередити та при виникненні будь-яких проявів депресії та/або суїцидальних думок негайно звернутися до лікаря. За такими хворими необхідно встановити ретельне спостереження протягом лікування і при необхідності застосовувати відповідні лікувальні заходи. У ряді випадків може виникнути потреба припинити прийом препарату Бетфер 1а ПЛЮС.

Слід з обережністю застосовувати препарат хворим, у яких раніше спостерігались судомні напади і хворим, що застосовують протиепілептичні препарати, особливо у випадках, коли їх прийом не забезпечує належного контролю захворювання.

Пацієнтам з тяжкою формою ниркової або печінкової недостатності, а також у випадках вираженого пригнічення кровотворення в кістковому мозку необхідно з обережністю та під ретельним наглядом лікаря застосовувати препарат.

При застосуванні інтерферону бета у деяких пацієнтів відмічено порушення функції печінки у вигляді підвищення рівня печінкових ферментів в сироватці крові, гепатиту, аутоімунного гепатиту, печінкової недостатності. Необхідно ретельно контролювати стан хворих щодо виникнення ознак порушень функції печінки, особливо при сумісному застосуванні з гепатотоксичними препаратами. Можливість посилення дії при сумісному прийомі з іншими лікарськими засобами і продуктами з гепатотоксичною дією (наприклад, алкоголь) не досліджувалась. 

Пацієнтам із серцево-судинними захворюваннями, такими як стенокардія, застійна серцева недостатність або аритмія, необхідно ретельно контролювати клінічні лабораторні показники та слідкувати за перебігом захворювання під час терапії Бетфер 1а ПЛЮС. Прояви грипоподібного симптому, обумовленого застосуванням препарату, можуть призвести до стресового стану у таких хворих.

При застосуванні інтерферонів виникають відхилення лабораторних показників, тому окрім лабораторних аналізів, що проводять хворим із розсіяним склерозом, у ході лікування рекомендується контролювати стан периферичної крові, включаючи тромбоцити та лейкоцитарну формулу, а  також біохімічний аналіз функції печінки, включаючи печінкові ферменти. Хворі з ознаками пригнічення кісткового мозку можуть потребувати більш ретельного дослідження крові.

При тривалому (понад 12 місяців) застосуванні препарату Бетфер 1а ПЛЮС у 4 – 8 % пацієнтів в сироватці крові можуть з’являтися антитіла, що знижують активність інтерферону бета-1а, а отже - зменшують клінічну ефективність препарату.

Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або роботі з іншими механізмами. Вплив Бетфер 1а ПЛЮС на швидкість при керуванні автотранспортом та роботі зі складними механізмами не досліджувався.Деякі побічні реакції з боку центральної нервової системи можуть впливати на здатність керувати автотранспортом або працювати зі складними механізмами.  

Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій.

Відомо, що інтерферони мають властивість знижувати активність ферментів системи цитохром Р450. У зв’язку з цим, необхідно з обережністю застосовувати Бетфер 1а ПЛЮС з препаратами, кліренс яких значною мірою залежить від системи цитохром Р450, наприклад, протиепілептичні засоби та антидепресанти.

Термін придатності. 2 роки.  

Умови зберігання. У сухому, захищеному від світла місці при температурі від 2 до 8 °С.

Упаковка. По 30 мкг (6 000 000 МО) препарату у флаконі в комплекті з розчинником: вода для ін’єкцій по 1 мл  в ампулі. По одному або по чотири комплекти у картонній коробці.

Категорія відпуску. За рецептом.

Виробник. ПрАТ «БІОФАРМА», Україна;

ТОВ «ФЗ «БІОФАРМА», Україна.

Адреса: Україна, 03680, м. Київ, вул. М Амосова, 9;

Україна, 09100, Київська обл., м. Біла Церква, вул. Київська, 37.