Дещо про ефективність лікування сечокам’яної хвороби.
Поради лікаря-уролога

Така патологія нирок як сечокам’яна хвороба зустрічається досить часто у людей різного віку, від дітей до людей похилого віку. В середньому сягає 3% від загальної кількості людей і займає 2-е місце після запальних неспецифічних захворювань нирок, 30-45% від усіх урологічних хворих.

Така патологія нирок як сечокам’яна хвороба зустрічається досить часто у людей різного віку, від дітей до людей похилого віку. В середньому сягає 3% від загальної кількості людей і займає 2-е місце після запальних неспецифічних захворювань нирок, 30-45% від усіх урологічних хворих.

Чому починають утворюватися камені?

Основний механізм захворювання базується на порушеннях обміну речовин, що призводять до утворення нерозчинних солей, які формують камені. Однак, навіть при наявності спадкової схильності до сечокам’яної хвороби, вона не розвинеться, якщо не буде сприятливих факторів, як то: кліматичний фактор, коли в «жарких» умовах підвищується концентрація деяких солей і починають утворюватися камені, географічні фактори (жорстка вода), травми і захворювання кісток, хронічні захворювання кишківника і т.інш. І це не кажучи про різноманітні захворювання нирок і сечовивідних шляхів.

Як проявляються камені в нирках?

Частіше за все захворювання проявляється болем у попереку, появою крові у сечі, можливо, навіть деякою кількістю невеликих камінців. Біль може бути тупим, ниючим, але може бути і гострим, тому що це залежить від розмірів та форми каменів і може викликатися рухом і зміною положення тіла. А зустрічається частіше з одного боку, на стороні ураженої нирки і, зміщуючись до сечівника, віддає до пахвини, униз живота, статеві органи, стегно. Будьте обережними, якщо відчуєте переймистий біль, який буває коли камінь повністю перекриває просвіт сечоводу і в нирці скупчується сеча, викликаючи напад ниркової коліки. Це тривожний сигнал і необхідно швидко звернутися до лікаря-уролога.

Що буде, якщо не лікуватися?

Камені нирок і сечоводу з часом обов'язково призведуть до развитку гострого або хронічного пієлонефриту, тому що однією з умов інфікування є неповноцінний відток сечі з нирок. За відсутності лікування нерідко бувають різні ускладнення, навіть може статися гнійне розплавлення нирки, і її доводиться видаляти. Прогресування захворювання призводить до розвитку хронічної ниркової недостатності. Тому лікування потрібно і воно має бути індивідуальним.

Багато хворих живуть з таким «не коштовним» камінням тривалий час і лікуються лише час від часу. Як виглядає правильне лікування?

Лікування сечокам’яної хвороби – це питання дуже складне. Тому що як правило мета лікаря – видалити камінь, а лікувати саму сечокам’яну хворобу потрібно комплексно. Але першим етапом і одним із основних є видалення каменя. І воно може бути консервативним, інструментальним або хірургічним.  Консервативне лікування проводиться при невеликому розмірі каменя і відсутності ускладнень захворювання. Воно включає правильну дієту і прийом деяких лікарських препаратів. Дієта залежить від виду уролітіазу, тому давати якісь конкретні рекомендації може лише ваш лікар-уролог. Існують ліки, які можуть розчиняти деякі види каменів, наприклад, урати. Дія цих препаратів дуже специфічна і не завжди ефективна, тому вони повинні прийматися лише за призначенням уролога. Якщо камінь дуже турбує Вас і заважає нормально жити, то його можна видалити за допомогою інструментів або в операційній. А подальше лікування повинно бути направлене на боротьбу з інфекцією в сечовивідних шляхах, а також на проведення профілактики повторного каменеутворення. Це дуже важливо, і має проводитись під наглядом лікаря досить тривалий час після видалення каменів. По-перше, потрібно лікувати пієлонефрит. По-друге, знизити концентрацію сечі і тоді умови для утворення кристалу будуть незначні.

Будьте уважні до себе і залишайтеся здоровими!

Читайте также

Вторичный остеопороз — мультидисциплинарная проблема современной медицины (укр) Анатолий Макаров: «Врач должен нести ответственность за своих пациентов» К здоровью – через завершение острого воспаления Бронхиальная астма: все, что вам нужно знать про эту болезнь