Псевдотуберкулез
Псевдотуберкульоз (далекосхідна скарлатиноподібна лихоманка) – гостре інфекційне захворювання, яке характеризується вираженим поліморфізмом клінічних симптомів із перевагою токсико-алергічного синдрому, скарлатино подібного висипу, ураженням шлунково-кишкового тракту, печінки, яке нерідко має затяжний рецидивуючий перебіг.
А30-А49 Інші бактеріальні хвороби
А48 Інші бактеріальні хвороби, не класифіковані в інших рубриках
А48.8 Інші уточнені бактеріальні хвороби
Общая информация
Клиническая картина
Клінічні критерії:
- інкубаційний період триває від 3 до 18 днів;
- гострий початок хвороби;
- температура тіла – фебрильна, хвилеподібна, середня тривалість становить 7-11 днів;
- інтоксикаційний синдром;
- ентерит, рідше – гастроентерит, ентероколіт;
- екзантема – дрібнокрапчаста (скарлатиноподібна), плямисто-папульозна, петехіально-геморагічна, вузлувата еритема;
- на 2-4-й день з’являється висип, розташований на гіперемійованому фоні, розміщений на обличчі (включаючи ділянку носогубного трикутника), тулубі, розгинальній поверхні кінцівок, навколо суглобів;
- симптом «рукавичок», «шкарпеток», «капюшона»;
- «малиновий язик»;
- білий дермографізм;
- пластинчасте лущення на долонях та стопах;
- збільшення розмірів печінки;
- збільшення розмірів селезінки;
- гіперемія кон’юнктив та ін’єкція судин склери;
- біль у суглобах – мігруюча артралгія, переважно уражаються променево-зап’ястковий, ліктьовий, колінний та міжфаланговий суглоби, суглоби набряклі та болючі;
- біль у м’язах;
- незначні катаральні прояви;
- гострий тонзиліт;
- можливий розвиток паренхіматозного гепатиту;
- можливий абдомінальний синдром;
- можливий розвиток міокардиту;
- можливі симптоми подразнення очеревини;
- можливий розвиток «інфекційно-токсичної нирки»;
- у 16-22% хворих можливий розвиток рецидивів у вигляді загострення симптомів хвороби, появи алергічних симптомів та симптомів ураження суглобів, вузлуватої еритеми.
Диагностика
Параклінічні дослідження:
- загальний аналіз крові (лейкоцитоз, нейтрофільоз із паличкоядерним зсувом, еозинофілія, прискорена ШЗЕ);
- бактеріологічний метод (виявлення збудника у фекаліях та інших фізіологічних середовищах організму: сеча, кров, харкотиння, вміст абсцесів);
- серологічний метод: реакція аглютинації та непрямої гемаглютинації (на 3-4-му тижні та у динаміці хвороби). Діагностичним вважається титр 1:200 і вище;
- імуноферментний аналіз – визначення антитіл класу IgM у гострий період захворювання.
Лечение
Легку форму захворювання можна лікувати в домашніх умовах симптоматично, без застосування антибактеріальних препаратів.
Обов’язковій госпіталізації підлягають:
- хворі з середньотяжкою формою;
- хворі з тяжкою формою.
Режим
При легкій та середньотяжкій формах – напівпостільний; при тяжкій – суворий постільний режим.
Етіотропна терапія
Антибіотикотерапія: антибіотики вибору – хлорамфінікол, антибіотики резерву – цефалоспорини ІІІ-ІV поколінь. При тяжких формах захворювання можливо поєднання одного з названих антибіотиків із аміноглікозидами. Середня тривалість курсу – 14 днів, антибіотики вводять парентерально.
Дезінтоксикаційна терапія
При легкій формі – значна кількість лужного питва, при середньотяжкій та тяжкій формах – введення глюкозосольових розчинів.
Інша терапія
- Антигістамінні препарати.
- При вираженому ураженні суглобів – нестероїдні протизапальні препарати.
- При хвилеподібному та рецидивуючому перебігу захворювання призначають імуностимулятори залежно від показників імунограми.
Дієтотерапія
При ураженні гепатобіліарної системи – стіл № 5 за Певзнером; при перевазі кишкових розладів – стіл № 4 за Певзнером, при всіх інших формах – стіл № 15 за Певзнером.
Ускладнення
- Кардит – лікування проводиться згідно з відповідним протоколом лікування.
- Дискінезія жовчовивідних шляхів – лікування проводиться згідно з відповідним протоколом лікування.
- Запалення жовчовивідних шляхів – лікування проводиться згідно з відповідним протоколом лікування.
- Гостра ниркова недостатність – лікування проводиться згідно з відповідним протоколом лікування.
- Гостра печінкова недостатність – лікування проводиться згідно з відповідним протоколом лікування.
- ДВЗ-синдром – лікування проводиться згідно з відповідним протоколом лікування.
Затверджено наказом МОЗ України від 09.07.2004 р. № 354