Рекомендації з матеріального забезпечення, що публікуються в різних підручниках з невідкладної допомоги в педіатрії, визначені ще наказом МОЗ СРСР № 40 від 20.05.1988 р., (додаток № 11) й іншими листами.
В.І. Снісарь
Не можна проводити відповідну невідкладну допомогу дітям, якщо немає необхідного устаткування, інструментарію і матеріалів.
Медичні працівники в максимально короткий термін повинні оцінити ситуацію, прийняти рішення і забезпечити його реалізацію, тому при невідкладних ситуаціях доцільно використовувати єдині і стереотипні методи, що досягається алгоритмізацією лікувально-діагностичного процесу.
Протокол надання невідкладної допомоги при тому чи іншому стані – це інструкція про послідовність і обсяг лікувально-діагностичних заходів. Вона чітко визначає дії лікаря і дозволяє проводити лікувальний процес у повному обсязі, окремі елементи якого в іншому разі можуть бути упущені внаслідок екстреної ситуації чи недостатньої кваліфікації лікаря.
У палаті інтенсивної терапії дитячого стаціонару районної, міської лікарні запас медикаментів збільшується залежно від кількості ліжок.