Протизапальна терапія бронхіоліту

Бронхіоліт є найбільш розповсюдженим захворюванням нижніх дихальних шляхів у дітей раннього віку [9,10]. Основна причина бронхіоліту – респіраторно-синцитіальний вірус, що навіть у розвинутих країнах є причиною високої частоти госпіталізацій та смертності [11]. Захворювання часто супроводжується вираженою дихальною недостатністю, що вимагає удосконалення сучасних схем лікування.

На даний момент основними методами лікування бронхіоліту є оксигено- та регідратаційна терапія, застосування інгаляційних b2-агоністів, глюкокортикоїдних гормонів і теофіліну [2]. Зі згаданого арсеналу лікарських засобів лише глюкокортикоїдні гормони здатні впливати на активність запалення при бронхіоліті, проте вони потенційно можуть призводити до пригнічення імунної відповіді на інфекцію. Отже, існує потреба в пошуку більш безпечних та ефективних засобів для усунення запалення при бронхіоліті в дітей.

Мета нашого дослідження – з'ясувати ефективність Ереспалу (фенспіриду), як протизапального засобу при бронхіоліті в дітей раннього віку.

Матеріали та методи

У дослідженні взяли участь 40 дітей різної статі у віці 6-18 місяців, у яких діагностовано бронхіоліт.

Бронхіоліт визначався, як гостре інфекційне захворювання, що розвивається у дітей раннього віку і характеризується свистячим диханням, кашлем, тахіпное та посиленням роботи допоміжних дихальних м'язів. Крім того, до критеріїв діагностики бронхіоліту були віднесені дані про наявність гострого респіраторного вірусного захворювання, яке проявлялося нежиттю та підвищеною температурою тіла. При включенні дітей у дослідження враховувалася можливість розвитку перших випадків бронхіальної астми при наявності факторів ризику, тому не включалися пацієнти з наявністю харчової алергії, атопічного дерматиту, астми у батьків, еозинофілії периферичної крові, попередніх випадків бронхообструктивного синдрому, що протікав на фоні нормальної температури тіла, переважання нічних симптомів (кашлю) над денними. До диференційної діагностики включались інші хронічні захворювання, які супроводжуються бронхіальною обструкцією. Всім хворим виконувалася рентгенографія органів грудної клітки і загальний аналіз крові.

Дітям основної групи призначали Ереспал (фенспірид) у вигляді сиропу в дозі 10 мг тричі на добу протягом 10 днів. Діти контрольної групи не отримували препарату. Для оцінки перебігу бронхіоліту використовували щоденники батьківського спостереження за станом здоров'я дитини та форми щоденного лікарського об'єктивного обстеження. До показників, які увійшли до аналізу, були: інтенсивність кашлю та свистячого дихання, втягнення міжребір'їв та яремної ямки, вираженість риніту. Інтенсивність вираженості симптомів оцінювалася за 5-бальною шкалою (від 0 – відсутність симптомів до 5 – симптом різко виражений). Визначався середній бал симптомів, який розраховувався як сума показників інтенсивності кожного з перелічених симптомів, поділена на їх кількість. Крім того, щоденно вимірювалася температура тіла, частота дихання та частота серцевих скорочень. Різниця середніх часток та трендовий аналіз проводилися за допомогою програми Excel.

Результати досліджень та їх обговорення

При госпіталізації у всіх дітей виявлено симптоми гострого вірусного захворювання, сухі та різнокаліберні хрипи в легенях, участь допоміжної мускулатури в акті дихання. Діти, включені в дослідження, були доношеними, не мали в анамнезі респіраторних захворювань у періоді новонародженості, повторних епізодів бронхіальної обструкції та атопії. Рентгенографія органів грудної клітки виявила збільшення прозорості легеневих полів у 60% дітей основної групи і 75% – контрольної. Патології з боку серця не спостерігалось. У 100% дітей у загальному аналізі крові не виявлено змін, які б характеризували бактеріальну інфекцію. Концентрація хлоридів поту пацієнтів не перевищувала верхньої границі норми.

На час проведення аналізу порівнювані групи дітей були однакові за віком, статтю, часом початку захворювання, обсягом отриманого лікування та загальним рейтингом симптомів, оцінених перед введенням у дослідження (табл.).

Протягом лікування у дітей, що приймали Ереспал, відмічалася швидша нормалізація частоти дихання (2,25±0,64 vs 2,65±0,59 дні у групі порівняння; р = 0,046). В основній групі тривалість вживання теофіліну була коротшою (2,45±0,69 vs 2,85±0,74 дні у групі порівняння; р = 0,086). Проте не вдалося виявити вплив фенспіриду на частоту серцевих скорочень і динаміку вечірньої температури тіла, які нормалізувалися майже одночасно (рис. 1).

Була оцінена вираженість бронхіоліту в основній і контрольній групах на 2, 5 та 10-й дні дослідження за загальним середнім балом симптомів (рис. 2).

На 1 та 2-й дні захворювання між дітьми, які отримували Ереспал, і дітьми, які знаходилися на звичайній базисній терапії, не було суттєвої різниці в рейтингу симптомів. Починаючи з 5- го дня діти основної групи виявили більш виражену позитивну динаміку бронхіоліту: вираженість симптомів у групі фенспіриду становила 2,30±0,66 vs 2,75±0,55 у контольній (р = 0,024). На 10-й день спостереження різниця між основною та контрольною групами стала ще більш відчутною (1,55±0,68 vs 2,15±0,63, р = 0,016). При диференційному аналізі складових клінічної картини бронхіоліту виявлено, що найбільшій регресії підлягав кашель та обструктивні хрипи і меншій – вираженість ретракції шкіри над грудною кліткою та нежить. Загалом, швидкість видужання дітей, що отримували Ереспал, була достовірно (р = 0,018) вищою, про що свідчать трендові коефіцієнти динаміки симптомів бронхіоліту: –0,184 та – 0,131 в основній та контрольній групах відповідно. За якісною оцінкою ефективність Ереспалу визнана доброю і відмінною у 45% і 35% дітей відповідно, тоді як батьки відмітили більший відсоток відмінної ефективності (40% і 60% відповідно). Побічних ефектів під час лікування дітей основної та контрольної груп не відмічено.

Попередні лабораторні дослідження Ереспалу свідчать про його здатність зменшувати бронхообструктивний синдром шляхом розслаблення трахеобронхіальної мускулатури [5], причому відомо, що цей ефект не пов'язаний з його симпатоміметичною активністю [14]. У клінічних дослідженнях також доведено властивість препарату покращувати бронхіальну прохідність при бронхіальній астмі та інших хронічних пневмопатіях [6]. Проте малоймовірно, що бронходилатаційна властивість фенспіриду мала суттєве значення у покращенні клінічної динаміки бронхіоліту, при якому провідне місце посідає набряк слизової оболонки та гіперсекреція слизу [3]. При включенні пацієнтів у дослідження навмисне виключалися хворі з факторами ризику розвитку бронхіальної астми, тим самим мінімізувалась можливість включення хворих, чутливих до бронходилатаційної терапії. У цьому контексті важливо відмітити, що симптом свистячого дихання, який свідчить про бронхіальну обструкцію, підлягав поступовій інволюції, яка мало залежала від введення бронхолітиків. Поступовий розвиток протизапальної дії Ереспалу відмічають і при інших гострих респіраторних вірусних захворюваннях [1].

Найбільш імовірним механізмом реалізації ефекту Ереспалу при бронхіоліті є його здатність зменшувати ексудацію при запаленні бронхіального дерева [8]. Саме з цією властивістю фенспіриду можна пов'язати позитивну динаміку бронхо-обструктивного синдрому, задокументовану в цьому дослідженні.

Клінічна ефективність фенспіриду продемонстрована при гострих респіраторних вірусних захворюваннях у дорослих і дітей [4,13]. Як і у нашому дослідженні, у більшості випадків достовірне покращення симптомів у дітей спостерігалося починаючи з 2-5-го дня отримання препарату [4].

Отримані результати свідчать про позитивний вплив Ереспалу на динаміку бронхіоліту в дітей раннього віку. Згідно з базою даних Medline це перше повідомлення про ефективність препарату при бронхіоліті в дітей.

Висновки

1. Ереспал ефективний щодо прискорення видужання при бронхіоліті в дітей раннього віку.
2. При лікуванні Ереспалом найбільш суттєвій інволюції підлягають кашель та симптом свистячого дихання.
3. Ереспал зменшує тривалість призначення теофіліну при бронхіоліті в дітей.

Література

1. Белевский А.С. Возможности оптимизации терапии острых бронхитов на фоне ОРВИ // Лечащий врач.- 2001.- № 8.- C. 58.
2. Кузьменко І.В., Стамова Н.Г. Тактика лікування ГРВІ та їх ускладнень, що протікають з бронхообструктивним синдромом, у дітей раннього віку // ПАГ.- 1997.- № 5.- С. 12-14.
3. Приходько В.С., Фекмен И.А., Кундиус А.Б. Механизмы нарушения вентиляционной функции легких и пути ее коррекции при остром бронхиолите у детей раннего возраста // Педиатрия.- 1991.- № 6.- С. 36-38.
4. Результаты многоцентрового исследования эффективности фенспирида гидрохлорида при лечении острой респираторной инфекции у детей / Самсыгина Г.А., Фитилев С.Б., и др. // Педиатрия.- 2002.- № 2.- c. 81-85
5. Advenier C. Fenspiride and relaxation of tracheobronchial musculature. Mechanism of action // Rhinol.- 1988.- № 4.- S.67-74.
6. Cascella D., Raffi G.B., Caudarella R., Gennari P., Caprara C., Cipolla C. Functional respiratory and blood gas analytical studies of the effects of fenspiride, in oral and intramuscular administration, in chronic bronchopneumopathic subjects // Minerva Med.- 1979.- V. 70, № 54.- P. 3715-3719.
7. Charpentier M.J., Breuil K, Beauchant G. Value of fenspiride, a new eupneisant drug in asthmatics // Bord. Med.- 1971.- V.4, № 2.- Р. 553-554.
8. de Labarthe B., Gosset X., Dourmap C., Delaval P., Le Rest R. Activity and safety of fenspiride in bronchial hyperexudation // Sem. Hop.- 1979.- V.55, № 33-34.- Р. 1549-1552.
9. Denny F.W., Clyde W.A. Jr. Acute lower respiratory tract infections in nonhospitalized children // J. Pediatr.- 1986. - V. 108.- Р. 635-646.
10. Henderson F.W., Clyde W.A., Collier A.M. The etiologic and epidemiologic spectrum of bronchiolitis in pediatric practice // J. Pediatr.- 1979.- V. 95.- P. 183-190.
11. Institute of Medicine. Appendix N: prospects for immunizing against respiratory syncytial virus / In: New Vaccine Development: Establishing priorities - I: Disease of Importance in the United States.- Washington, DC: National Academy Press, 1985.- P. 397-409.
12. Pernod J., Batime J. Clinical study of fenspiride in asthma and dyspneic chronic bronchopneumopathies // J. Fr. Med. Chir. Thorac.- 1970.- V. 24, № 7.- Р. 783-788.
13. Plusa T., Nawacka D. Efficacy and tolerance of fenspiride in adult patients with acute respiratory tract infections // Pol. Merkuriusz Lek.- 1998.- V.5, № 30.- P. 368-371.
14. Salem H., Shemano I., Beiler J.M., Orzechowski R, Hitchens J.T., Clemente E. Fenspiride - a non-sympathomimetic bronchodilator with anti-allergic activity // Arch. Int. Pharmacodyn. Ther.- 1971.- V. 193, № 1.- P.111-123.