Деконгестанти

У 2016 році Деккс зі співавт. опублікував Кокранівський огляд ефективності та короткострокової і довгострокової безпеки деконгестантів для місцевого та/або перорального застосування, що застосовуються у монотерапії для полегшення симптомів застуди у дорослих і дітей

Автори включили 15 досліджень, у яких брали участь 1838 пацієнтів. У шести дослідженнях втручання являло собою одноразову дозу, а в дев'яти дослідженнях використовувалися множинні дози. В одинадцяти дослідженнях використовувалися деконгестанти для перорального застосування; у чотирьох дослідженнях використовувалися деконгестанти для місцевого застосування. У дев'яти дослідженнях використовувався псевдоефедрин і в трьох дослідженнях використовувався оксиметазолін. У дев'яти дослідженнях з плацебо порівнювалися множинні дози деконгестантів для місцевого або перорального застосування. Суб'єктивні показники застою були значно кращими в групі, що отримувала лікування, в порівнянні з групою, яка отримувала плацебо приблизно через три години після прийому останньої дози (ССР 0,49, 95% ДІ від 0,07 до 0,92; p = 0,02); у семи дослідженнях повідомлялося про несприятливі події (шість деконгестантів для перорального застосування і один деконгестант для місцевого застосування); мета-аналіз показав, що статистичної різниці між кількістю побічних ефектів у групі, що отримувала лікування, в порівнянні з групою, що отримувала плацебо, виявлено не було. Автори прийшли до висновку, що поточні дані свідчать про те, що багаторазові дози деконгестантів можуть мати невеликий позитивний вплив на суб'єктивні показники закладеності носа у дорослих із застудою. Через невелику кількість досліджень, у яких використовувалися назальні деконгестанти для місцевого застосування, дослідники не змогли зробити висновки щодо ефективності деконгестантів для перорального і місцевого застосування. Деконгестанти у короткостроковій перспективі, ймовірно, не збільшують ризик виникнення побічних ефектів у дорослих.

Комбінації антигістамінних, деконгестантів та анальгезуючих препаратів

Для оцінки ефективності комбінації антигістамінних, деконгестантів та анальгезуючих засобів для скорочення тривалості й полегшення симптомів застуди у дорослих і дітей у Кокранівському огляді було оцінено 27 досліджень (5117 учасників) лікування застуди. У чотирнадцяти дослідженнях оцінювалися комбінації антигістамінних і деконгестантів; два антигістамінні та анальгезуючі засоби; шість анальгезуючих та деконгестантів; і п'ять комбінацій антигістамінних, анальгезуючих та деконгестантів. У 21 дослідженні контрольне втручання включало плацебо і в шести дослідженнях – активну речовину. Дані цього систематичного огляду свідчать про те, що комбінації антигістамінних, анальгезуючих та деконгестантів демонструють певну загальну користь у дорослих і дітей старшого віку. Ці переваги повинні бути співставлені з ризиком виникнення побічних ефектів. Будь-які докази ефективності у дітей молодшого віку відсутні.

Промивання носа сольовим розчином

Процедура промивання носа фізіологічним розчином часто використовується в якості (допоміжного) лікування симптомів URTI. У Кокранівському огляді, опублікованому в 2015 році, було виявлено п'ять РКД, в яких були рандомізовані 544 дитини (три дослідження) і 205 дорослих (виключно з двох досліджень). У всіх включених дослідженнях порівнювалася процедура промивання носа сольовим розчином зі звичайним доглядом або з використанням інших спреїв для носа, а не з плацебо. Більшість показників результатів дуже відрізнялися між включеними дослідженнями та не могли бути об'єднані. Більшість результатів не показали різниці між лікуванням із застосуванням сольового розчину для промивання носа і контролем. Проте одне більше дослідження, в якому брали участь діти, виявило значне зниження показників щодо виділень з носа (ССР -0,31, 95% ДІ від -0,48 до -0,14) і показників носового дихання (обструкція) (ССР -0,33, 95% ДІ -0,47 до -0,19) у групі, яка виконувала промивання носа сольовим розчином. Дослідження також засвідчило значне зниження використання деконгестантів у групі, в якій виконували промивання носа сольовим розчином. Незначний дискомфорт та/або подразнення в носі були єдиним побічним ефектом, про який повідомляла менша частина учасників. Автори прийшли до висновку, що промивання носа сольовим розчином може мати переваги для полегшення симптомів гострої URTI(206).

Був зроблений висновок про те, що нездатність вітаміну С знизити частоту застудних захворювань серед населення в цілому вказує на те, що ефект від звичайних добавок вітаміну С не виправданий, проте вітамін С може бути корисний для людей, які періодично короткочасно піддаються тяжкому фізичному навантаженню. І, нарешті, ніякі доказові результати не виступають на підтримку використання вакцин для профілактики застуди у здорових людей в порівнянні з плацебо.

Що стосується лікування гострого вірусного риносинуситу, то автори цих оглядів дійшли до висновку, що немає ніяких доказів користі антибіотиків при лікуванні застуди або персистуючого гострого гнійного риніту у дітей чи дорослих, і що є докази того, що антибіотики викликають значні побічні ефекти у дорослих при їх прийомі для лікування застуди. Хоча лікування не має значної побічної дії, був зроблений висновок про те, що сучасні дані не виступають на підтримку використання назальних кортикостероїдів для полегшення симптомів застуди. Проте є деякі низько-/дуже низькоякісні докази того, що пробіотики показали кращий ефект, ніж плацебо, у зниженні середньої тривалості епізоду гострої URTI, використання антибіотиків та пропускання занять у зв'язку із застудою.

Що стосується симптоматичних препаратів, то був зроблений висновок про те, що антигістамінні препарати мають обмежений короткотерміновий (перший і другий дні лікування) позитивний вплив на тяжкість загальних симптомів у дорослих, але не в середньостроковій та довгостроковій перспективі. Клінічно значущого впливу на назальну обструкцію, ринорею або чхання виявлено не було, але багаторазові дози деконгестантів можуть мати невеликий позитивний вплив на суб'єктивні показники закладеності носа у дорослих, які страждають на застуду, без збільшення ризику побічних ефектів у дорослих в короткостроковій перспективі. Крім того, був зроблений висновок про те, що парацетамол може допомогти у зменшенні закладеності носа і ринореї, але, очевидно, не покращує деякі інші симптоми застуди (включаючи біль у горлі, нездужання, чхання і кашель), НПЗЗ послаблюють симптоми дискомфорту або біль, викликані застудою, і також було припущено, що комбінації антигістамінних, анальгезуючих та деконгестантів демонструють деяку загальну користь у дорослих і дітей старшого віку. Ці переваги повинні бути співставлені з ризиком виникнення побічних ефектів. Автори також прийшли до висновку, що іпратропію бромід, ймовірно, ефективний при покращенні показників ринореї при застуді, але не ефективний при закладеності носа, і його застосування було пов'язане з великою кількістю побічних ефектів у порівнянні з плацебо або відсутністю лікування, хоча вони, схоже, добре переносилися і були самообмежуваними.

Був також зроблений висновок про те, що оскільки в дослідженнях добавок спостерігається постійний вплив вітаміну С на тривалість і тяжкість застудних захворювань, а також за рахунок його низької вартості й безпеки, пацієнтам, що страждають на застуду, можливо, варто перевірити терапевтичну ефективність вітаміну С на індивідуальній основі. Те ж саме стосується цинку, який вводиться у вигляді таблеток ацетату цинку або глюконату цинку в дозі ≥ 75 мг/добу і приймається протягом 24 годин після появи симптомів, що значно скорочує тривалість застуди. При використанні таблеток цинку ймовірна користь повинна врівноважуватися з побічними ефектами, особливо з неприємним присмаком і нудотою. Крім того, промивання носа сольовим розчином має можливі переваги щодо полегшення симптомів гострої URTI, на відміну від пари, яка не демонструє ніякої користі чи шкоди при лікуванні нежитю.

Нарешті, був зроблений висновок про те, що препарати на основі ехінацеї не демонструють ефекту при лікуванні застудних захворювань, хоча деякі препарати на основі ехінацеї можуть мати дуже незначний ефект. Однак, певні лікарські засоби рослинного походження, такі як BN1016, екстракт евкаліпту та андрографісу волотистого SHA-10, мають значну дію на симптоми застуди без значних побічних ефектів.

Резюме доказів

Хоча були представлені деякі дані, що показують ефективність антигістамінних препаратів при застуді), ми виявили одне дослідження серед дітей, де оцінювалося додавання назального оксиметазолону і сиропу для перорального застосування, що містить бромфенірамін та фенілпропаноламін, у порівнянні з плацебо, до амоксициліну для перорального застосування протягом 14 днів. Відповіді на лікування були однаковими у двох груп. Автори зробили висновок, що антигістамінні деконгестанти не слід давати дитині з гострим гайморитом(275). Крім того, було завершено одне таке дослідження у дорослих при гострому бактеріальному риносинуситі. Браун і колеги(276) оцінювали застосування антигістамінних препаратів при лікуванні гострого бактеріального риносинуситу (таблиця 4.6.10). У цьому дослідженні взяли участь 139 пацієнтів з алергічним ринітом в анамнезі, у яких був діагностований гострий бактеріальний риносинусит. Цей діагноз був поставлений при візуалізації гнійної ринореї або нагноєнні, виявленому в середній частині носового ходу при обстеженні. Ці пацієнти були рандомізовані для прийому лоратадину (10 мг) або плацебо протягом 28 днів. Кожна група також приймала наступні препарати: антибіотики протягом 14 днів і кортикостероїди протягом 10 днів. Результати оцінювалися в кінці лікування, і додавання антигістамінних препаратів сприяло значному зменшенню закладеності носа (СР = -0,58; 95% ДІ = -0,85 -0,31, p < 0,01), але не знижувало загальну симптоматику (СР = - 1,25; 95% ДІ = -2,77-0,27, р = 0,11) або симптоми ринореї (СР = -0,06; 95% ДІ = -0,37-0,25, р = 0,71). Аналогічні результати відзначалися на 14-й день з додаванням антигістамінних препаратів, після чого значно зменшилася закладеність носа (СР = -0,34; 95% ДІ = -0,64 -0,04, p = 0,02), але не знизилася загальна симптоматика (СР = -0,26; 95% ДІ = -3,11-0,59, р = 0,18) або симптоми ринореї (СР = –0,12; 95 % ДІ = -0,39-0,15, р = 0,39).

Резюме доказів

Деконгестанти зазвичай рекомендуються лікарями первинної медико-санітарної допомоги, а також оториноларингологами, в рамках лікування ГРС. Хоча наявні дані свідчать про те, що багаторазові дози деконгестантів можуть мати невеликий позитивний вплив на суб'єктивні показники закладеності носа у дорослих із застудою(201), кількість досліджень їх застосування при ГРС була обмеженою. Ми систематично аналізували ефективність назальних деконгестантів/вазоконстрикторів при ГРС. Були включені дослідження, які включали оцінку ГБРС або поствірусного риносинуситу. Застуда була виключена. Ми визначили одне рандомізоване контрольоване дослідження (РКД), в якому оцінювався вплив назальних деконгестантів на клінічний результат гострого поствірусного ГРС у дорослих. Інанлі та співавт.(277) досліджували вплив декількох різних препаратів місцевого застосування у 60 пацієнтів з поствірусним ГРС (як описано в статті, хоча автори говорять про ГБРС) на мукоциліарний кліренс (MЦК). Кінцевий показник МЦК у групі, що приймала оксиметазолін, аналізований через три тижні, істотно не відрізнявся від будь-якого іншого втручання. Однак у групі, що приймала оксиметазолін, спостерігалося значне покращення показників МЦК протягом усього періоду лікування. Цікаво, що, незалежно від втручання, у пацієнтів з поствірусним ГРС зберігалися нижчі показники МЦК, у порівнянні зі здоровими учасниками в контрольній групі після трьох тижнів лікування. Це дослідження було обмежене тим, що вихідні показники MЦК значно різнилися між групами. Вихідний показник MЦК у групі, що приймала оксиметазолін, був значно вищим, аніж в інших групах, тому будь-які покращення, відзначені в цій групі, можна було б віднести на рахунок помилки 1 типу.

При гострому поствірусному риносинуситі у дорослих засоби проти закладеності носа можуть бути ефективними у покращенні мукоциліарного кліренсу в гострій фазі захворювання, але при цьому необхідні додаткові РКД. Дослідження, що оцінюють ефект вирішення або зменшення симптомів ГРС, не проводилися.

На підставі відсутності клінічно значущих даних, координаційна група EPOS2020 не може рекомендувати застосування деконгестантів при гострому поствірусному риносинуситі.