Доброякісний або злоякісний характер пухлини визначається на підставі гістологічного дослідження видаленої пухлини. Усі пухлини сльозового мішка слід розглядати як злоякісні, бо вони мають тенденцію до малігнізації.
МКХ-10: D 31.5; С 69.5
Серед пухлин сльозового мішка розрізняють папіломи, карциноми, аденоми, лімфоми, саркому і гранульому.
Незалежно від характеру пухлини сльозового мішка, усі вони у своєму розвитку проходять 4 стадії:
Гранульома не є істинною пухлиною, це проліферативний процес, який розвивається внаслідок хронічного запалення, травми або необережного зондування. Клінічно не відрізняється від пухлини сльозового мішка.
Третій рівень – стаціонар офтальмологічного профілю.
Хірургічне видалення пухлини. Усі пухлини сльозового мішка треба видаляти якнайповніше, у межах здорових тканин. Операцією вибору є екстирпація всього мішка з проведенням дакріоцисторіностомії. В післяопераційному періоді, на підставі гістологічного дослідження, треба проводити променеве лікування, за показаннями – хіміотерапію.
Саркома – при локалізації пухлини в межах мішка – видалення мішка з наступним зовнішнім опромінюванням. При проростанні пухлини в орбіту показане видалення мішка і екзентерація орбіти.
При неможливості провести адекватне лікування на місці слід направити хворого до онкоофтальмологічного центру інституту очних хвороб і тканинної терапії ім. В.П. Філатова АМН України.
Відновлення сльозовідведення, можливе збереження ока.
7-10 днів.
Видалення пухлини, відсутність запальних симптомів, відновлення сльозовідведення.
Неповне видалення уражених тканин, рецидив новоутворення, інфікування.
Немає.
Терміни непрацездатності визначаються подальшим променевим лікуванням та хіміотерапією.