Ожог щелочью или кислотой

Для опіків лугом характерні біль, сльозотеча і блефароспазм, що виникають відразу після попадання лугу в око. При важких опіках очей різко підвищується внутрішньоочний тиск, що на першому етапі пояснюється денатурацією і скороченням фіброзної капсули ока, у подальшому – викидом простагландинів. Крім того, стан вторинної глаукоми підтримується швидким накопиченням в передній камері ока продуктів лізису клітин внутрішньокамерних структур.

МКХ-10: T26.5; T26.6; T26.7; T26.8; T26.9

Общая информация

Швидкопроникаючий (протягом хвилин) в передню камеру ока луг руйнує гематоофтальмічний бар’єр, тому, з самого початку опікового процесу, існує серйозна небезпека інфікування і розвитку тяжкого запального процесу. Колікваційний некроз тканин повністю проявляє масштаби ураження через два-три дні, тому прогностичні оцінки безпосередньо після опіку дуже приблизні. Треба пам’ятати, що опіки аміаком спочатку не викликають інтенсивного помутніння рогівки, що призводить до неправильної оцінки ступеня опіку.
Кислотні опіки, на відміну від лугових, викликають коагуляційний некроз – кислотна денатурація білків, завдяки якій кислота не проникає у підлеглі шари тканини.
Опіки, які з раннього періоду супроводжуються підвищенням очного тиску, масивною ексудацією у передню камеру, з вираженим запальним процесом у райдужці та помутнінням кришталика, характеризуються найважчим перебігом і закінчуються значною втратою зорових функцій або втратою ока.
Рівні надання медичної допомоги
Другий рівень – офтальмолог поліклініки (опік І ступеня).
Третій рівень – стаціонар офтальмологічного профілю, травмцентр.

Диагностика

Обстеження
1. Зовнішній огляд.
2. Візометрія.
3. Периметрія.
4. Біомікроскопія.
5. Офтальмоскопія.

Обов’язкові лабораторні дослідження
За умови госпіталізації
1. Загальний аналіз крові.
2. Загальний аналіз сечі.
3. Кров на RW.
4. Цукор крові.
5. HBs-антиген.
Консультації спеціалістів за показаннями
1. Терапевт.
2. Хірург-комбустіолог.

Лечение

Характеристика лікувальних заходів
Невідкладне лікування
Кон’юнктивальна порожнина ураженого ока повинна бути негайно промита великою кількістю фізіологічного розчину, води або будь-якого іншого, доступного в місці травми або на шляху до лікарні, нейтрального водного розчину. Промивання ока повинне тривати не менше 2 годин, якщо немає способу переконатися у фізіологічному стані pH кон’юнктивальної порожнини.
Тверді, порошкоподібні або гранульовані хімічні речовини повинні бути видалені з кон’юнктивальної порожнини механічно. При опіках вапном кон’юнктиву промивають 0,01 M (6%) розчином етилендіамінтетраоцтового натрію.
Медикаментозне лікування
Проводиться протиправцева профілактика, враховуючи анамнез хворого.
Мідріаз і параліч акомодації досягається інстиляціями 1% розчину атропіну двічі на день.
Місцево застосовуються антибіотики широкого спектру дії, не менше ніж чотири рази на день, до повного відновлення епітеліального шару рогівки.
Протягом перших декількох днів часто потрібні болезаспокійливі й седативні засоби, особливо при тяжких опіках.
Призначаються гіпотензивні антиглаукомні засоби як місцевого застосування, так і системні інгібітори карбоангідрази.
При поширених ураженнях кон’юнктиви призначають мазеві пов’язки та окуляри-консерви, що запобігають висиханню кон’юнктиви й рогівки, чим перешкоджають утворенню симблефарону.
Для прискорення епітелізації застосовують м’які контактні лінзи, як правило, одноразові або розширеного способу носіння.
Як інгібітори коллагенази, місцево призначають цистеїн або ацетилцистеїн. Останній бажаніший через стабільність та ефективність дії.
Хірургічне лікування
Парацентез рогівки для зменшення кількості лужних речовин у порожнині ока.
Перитомія кон’юнктиви для покращення умов васкуляризації рогівки.
При однобічному ураженні – пересаджування аутоперилімбальної тканини як донора життєздатних клітин. Пересаджування амніотичної тканини або мембранних трансплантатів.
Пластичні операції на кон’юнктиві й трансплантація кон’юнктивальної тканини для зменшення рубцювання і прискорення регенерації.
При дуже тяжких опіках кислотою, при яких прогноз для наскрізної кератопластики є безнадійним через імунологічні відхилення, може бути проведене кератопротезування.
Опіки ІІІ-IV ступеня підлягають лікуванню в травматологічному та опіковому центрі Інституту очних хвороб і тканинної терапії ім. акад. В.П. Філатова АМН України.

Кінцевий очікуваний результат
Органозберігаючий ефект, можливе збереження зору.

Термін лікування
Стаціонарне лікування:
· Опіки першого ступеня – 3-5 днів.
· Опіки другого ступеня – 7-10 днів.
· Опіки третього ступеня (А і Б) – 2-4 тижні.
· Опіки четвертого ступеня – 2 місяці.

Критерії якості лікування
Опіки першого і другого ступеня – одужання.
Опіки третього ступеня (А і Б) – органозберігаючий ефект, відсутність симптомів запалення, зниження функції; суттєво не впливає на працездатність або інвалідність, можливе збереження перспектив на часткове встановлення функцій.
Опіки четвертого ступеня – втрата ока, інвалідність.

Можливі побічні дії та ускладнення
Лагофтальм, рубцювання повік, симблефарон, помутніння, перфорація, виразка рогівки, катаракта, вторинна глаукома, субатрофія ока, інфікування.

Вимоги до дієтичних призначень та обмежень
Немає.

Вимоги до режиму праці, відпочинку та реабілітації
Непрацездатність визначається ступенем опіку, об’ємом хірургічного втручання, необхідністю проведення пізніх реконструктивних операцій.
Хворі непрацездатні:
· Перший ступінь – 1 тиждень.
· Другий ступінь – 3-4 тижні.
· Третій ступінь – 4-6 тижнів.
· Четвертий ступінь – часткова стійка втрата працездатності, інвалідність.
Опіки 4 ступеня потребують подальшого повторного стаціонарного лікування протягом року.