Гіпергідроз або надмірне потовиділення нерідко є тісно пов’язаним з порушенням психічного здоров’я, що має назву тривожний розлад, ознаки гіпергідрозу,
Одне захворювання часто є одночасно причиною та наслідком іншого. Проте, слід розуміти, що у більшості випадків психічний розлад не викликає гіпергідроз – радше тривога викликає погіршення симптомів гіпергідрозу у людей, які його вже мають. У минулому гіпергідроз дійсно розглядався як психічний розлад, але пізніше вчені змінили свою думку. Тривога часто викликає надмірну пітливість у людей з гіпергідрозом, але вона не єдина причина появи сильного потовиділення. Важливо розуміти, що іноді тривога є симптомом гіпергідрозу через дискомфортні переживання, які викликає хвороба. Гіпергідроз не складає загрози життю, але, з іншого боку, тривога і стрес, які можуть виникнути внаслідок переживань через сильну пітливість, можуть мати згубні наслідки, якщо їх не лікувати.
Є декілька основних ознак, які дають підставу стверджувати про наявність у пацієнта гіпергідрозу:
Надмірна пітливість може з’являтися і зникати дуже рідко, виникати часто або тривати нескінченно довго. Іншими словами, людина може відчувати рясне потовиділення час від часу через великі проміжки часу, а у деяких випадках така пітлівість здатне спостерігатись постійно.
Епізоди гіпергідрозу можуть передувати, супроводжувати або слідувати за епізодом нервозності, тривоги, страху та підвищеного стресу, або виникати несподівано і без видимих причин.
Надмірна пітливість може мати різну інтенсивність – від легкої, до помірної або навіть сильної. Напади надмірного потовиділення також можуть проходити хвилями, де в один момент воно стає дуже рясним, а в наступний значно зменшується.
На думку дослідників, існує чотири основні причини, чому тривога може викликати підвищену пітливість:
Гормони стресу готують організм до негайних дій, змінюючи його функціонування при виникненні небезпеки. Частина цих змін включає посилення потовиділення, щоб вода з організму могла бути виведена через шкіру, а не через нирки – так щоб у стресовій ситуації людина не відволікалася на акт сечовипускання, коли їй потрібно захищатися від небезпеки чи уникати її. Інші функціональні зміни при реакції на стрес включають посилення глибини і частоти дихання і частоти серцевих скорочень, щоб ефективно переносити кров до частин тіла, більш необхідних для екстрених дій, від тих, які у даний момент не потребують великої кількості кисню.
Це посилене дихання та інтенсивні рухи викликають підвищення температури тіла. Друга причина підвищеного потовиділення – забезпечення охолодження тіла.
Коли людина відчуває тривогу, у неї може спостерігатися збільшення потовиділення через зміни реакції на стрес. Оскільки відчуття та симптоми стресової реакції прямо пропорційні ступеню тривоги, хворий може відчувати широкий спектр відчуттів та симптомів, пов’язаних із різним ступенем небезпеки. Наприклад, хтось із надзвичайно тривожними відчуттями може мати дуже виражені симптоми, тоді як людина, яка лише злегка стурбована, може відчувати такі симптоми м’яко.
З цих причин тривога здатна викликати збільшення потовиділення, яке може варіювати від мізерного до дуже рясного, залежно від ступеня тривоги.
Багато людей не знають, що тривога може мати різні ступені, і не розуміють, як тривога різних ступенів може впливати на організм.
Більшість людей усвідомлюють, коли вони дійсно дуже занепокоєні, наприклад, відчувають жах. Але, з іншого боку, багато хто не розуміє, що нервозність – це також ступінь тривоги, але меншої інтенсивності. Кожного разу, коли ми відчуваємо страх чи навіть побоювання, в організмі виникає стрес-реакція та пов’язані з нею фізіологічні, психологічні та емоційні зміни, які прямо пропорційні ступеню тривоги.
Усвідомлення людиною власного занепокоєння, правильне визначення ступеня занепокоєності і того, як вона впливає на організм, може допомогти стримати страхи щодо її проявів, включаючи надмірне потовиділення.
Оскільки люди підсвідомо розуміють взаємозв’язок між тривожністю високого ступеня та сильною реакцією у відповідь на неї, вони зазвичай не бояться своїх сильних відчуттів та симптомів, тому що знають, чому вони виникають. Але коли тривожні відчуття та симптоми виникають без видимої причини, багато хто починає відчувати стурбованість, оскільки вважає, що відбувається щось більш серйозне, що й призводить до того, що описане нижче у пункті 2.
Коли тіло стає надмірно напруженим, воно може мати незвичайні та непрогнозовані реакції, що в свою чергу може викликати відчуття та симптоми стресу у будь-який час і без видимих причин. Так само, як людина може відчувати пітливість у тривожному стані, вона також може мати раптові епізоди потовиділення, коли тіло надмірно напружене (гіперстимуляція організму як реакція на стрес).
Допоки організм перебуває у стані стресу, він може проявляти симптоми стресу незалежно від волі людини – до таких симптомів можна віднести і надмірне потовиділення.
Гормони стресу повинні підвищити усвідомлення людиною небезпеки та покращити реагування на неї. Зі збільшенням гіперстимуляції реакції на стрес може зростати і відчуття небезпеки, а також може більшати реакція організму на неї.
Якщо людина і раніше відчувала гарячий або холодний піт під час тривоги, у даному випадку вона можете відчути рясне потовиділення внаслідок гіперстимульованого стану організму.
У багатьох випадках може виникати хибне коло: стривоженість, викликана відчуттям власної надмірної пітливості, здатна призвести до ще більшого потовиділення. Водночас, стримуючи своє занепокоєння та зберігаючи спокій, можна запобігти зайвим реакціям на стрес та їх наслідкам – включаючи і прояви гіпергідрозу.
Хоча надмірне потовиділення може дратувати (і дуже бентежити) деяких людей, воно не є шкідливим саме по собі. Найчастіше це лише реакція на тривогу, ознака надмірної напруженості організму (гіперстимульованої реакції на стрес) або і те, й інше.
Коли надмірна пітливість викликана тривожною поведінкою та супутніми змінами реакції на стрес, заспокоєння покладе кінець стресовій реакції та викликаним нею змінам. Коли людина заспокоюється після активного стресового реагування, надмірне потовиділення зазвичай вщухає. Завдяки цьому людина зазвичай повертається до свого нормального самопочуття. Варто запам’ятати, що організму може знадобитися до 20 хвилин або більше, щоб відновитися після серйозної реакції на стрес. Але це є нормальним явищем і не повинно викликати занепокоєння.
Проте, коли надмірна пітливість є викликаною надмірним напруженням тіла, організму може знадобитися набагато більше часу, щоб відновитися до того моменту, коли цей симптом щезне.
Звичайно, коли організм повністю заспокоївся і повернувся до здорового рівня стресу, надмірне потовиділення повністю припиняється. Тому у подібних випадках рясне потовиділення не повинне бути причиною для занепокоєння.
Людина може прискорити процес відновлення, зменшивши стрес, практикуючи розслаблене дихання, збільшивши спокій і розслаблення і не думаючи про свою підвищену пітливість. Звичайно, надмірне потовиділення може бути дратівливим і навіть незручним. Але знову ж таки, коли тіло оговтається від реакції на стрес або від тривалого стресу, надмірне потовиділення повністю зникає.
Однак, як частину загальної стратегії відновлення, треба обов’язково включити роботу над основними факторами, що викликають тривогу. У даному випадку велику допомогу може надати досвідчений медичний психолог або психотерапевт, фахівець з лікування тривожного розладу, який навчить методам подолання тривоги, що, крім інших симптомів, викликає і надмірну пітливість.
Можна також назвати декілька прийомів, які здатні зменшити надмірне потовиділення:
Пітливість, включаючи надмірне потовиділення, не є шкідливою. Насправді, пітливість можна вважати навіть корисною для організму, оскільки вона забезпечує виведення токсинів. Єдиний мінус надто рясного потовиділення – це те, як побоюється людина, яка схильна сильно пітніти, що подумають про неї інші люди, помітивши цю її особливість. Але надмірно пітніють багато людей і з багатьох причин. Рясне потовиділення не повинно бути приводом для збентеження чи занепокоєння.