Якщо їжа – це ваші ліки від стресу, ви не одинокі. Задоволення емоційних проблем і зменшення стресу за допомогою улюбленої їжі – звичайна практика для багатьох людей. Харчування від стресу, також відоме як емоційне переїдання передбачає використання їжі як механізму подолання стресу, що допомагає почуватися краще.
Зазвичай, це немає нічого спільного із фізичним голодом, а необхідно лише для власного заспокоєння і придушення неприємних відчуттів і ситуацій. Для людини, що використовує їжу як засіб для подолання стресу, буде цікаво дізнатись, чому це трапляється, і що можна зробити, щоб зменшити стрес, змінити цю поведінку, не вдаючись до переїдання
Відчуття тривоги і стресу – не найкраща комбінація, особливо коли поблизу знаходиться улюблена їжа. Коли людина їсть, щоб задовільнити емоційну потребу, полегшення, яке вона може дати, часто буває тимчасовим. З фізіологічної точки зору стрес змушує наднирники віробляти гормон під назвою кортизол. Коли це трапляється, виникає підвищення апетиту і бажання їсти солодку, солену чи жирну їжу. Проте, це бажання попоїсти не є результатом порожнього шлунку. Замість цього мозок каже людини попоїсти, щоб вона могла підготуватись до потенційно небезпечної ситуації. Далі стрес вщухає, а рівень кортизолу приходить у норму. Нажаль, щоденні стресові фактори і відсутність способів впоратися з ними можуть призвести до високого рівня кортизолу і переїдання. Більш ранні дослідження, проведене в 2001 році за участі 59 здорових жінок, показало, що психофізіологічна реакція на стрес може впливати на харчову поведінку і призводити до збільшення ваги. Заїдання стресу також пов’язане з неприємними емоціями. Якщо людина відчуває смуток після раптової втрати чи розчарування після сварки з коханою людиною, вона може починає їсти шоколадний батончик, картопляні чіпси чи тістечко замість того, аби керувати своїми емоціями за допомогою спілкування. І нарешті, стресове харчування може траплятись у відповідь на фактори оточення, наприклад, фізичні, розумові і емоційні втрати від життя під час пандемії COVID-19.
За даними Американської психологічної асоціації (APA), майже 8 із 10 людей вважають, що ця пандемія корона вірусу є значним джерелом стресу. І 7 із 10 людей повідомляють про більш високий рівень стресу у цілому з моменту початку пандемії.
Впоратись із стресовим переїданням може бути досить складною задачею. Тому, доцільно боротись з цією звичкою поетапно. Ось три способи зупинити стресове переїдання.
Знання своїх стресових факторів, які змушують тягнутись до їжі – перший крок до припинення стресового харчування. перш ніж відправитись на кухню, потрібно себе спитати, чи я їм тому, що голодний чи це реакція на щось інше. Кожного разу, коли це трапляється, необхідно це визначати і записувати цей факт. Це допоможе визначити, які ситуації викликають стресове переїдання і допоможе сформувати більш здорові звички боротьби зі стресом.
Більшість людей можуть назвати продукти, які вони вживають, реагуючи на стрес. Наступним кроком після визначення факторів, що викликають стрес, буде відмова від звичних продуктів, особливо якщо вони містять багато цукру чи жирів. Це особливо стосується тих продуктів, якими ви звикли перехопити вдома, на роботі чи в машині. Замініть їх більш корисними продуктами, що втамують голод під час стресу.
Заїдання стресу не завжди вдається запобігти. Коли стрес досить сильний, а їжа поруч, необхідно знайти інші способи його втамувати. Ост декілька ідей, які варто спробувати:
Руки повинні бути зайняті яким-небудь хобі, наприклад, вишиванням, в’язанням чи стисканням м’яча для стресу.
Щоб запобігти стресовому переїданню у даний момент необхідно збагнути і замінити деякі звички. Більш довгостроковим рішенням може бути запобігання або, принаймні, мінімізація стресу, ніж в першу чергу викликає стресове харчування.
Ось кілька способів включити в свій день заходи щодо зниження стресу:
Друзі, сім'я, колеги та інші джерела соціальної підтримки можуть допомогти пом'якшити негативні наслідки стресу. Необхідно подумати про попереднє планування подій у своєму календарі та декілька разів на тиждень запланувати прогулянку з другом. Сама діяльність не така важлива, як соціальний зв’язок.
Якщо втручання у спосіб життя не допомагають або рівень стресу зростає, можливо, пора звернутися за професійною допомогою до фахівця з психічного здоров’я, який допоможе скласти план боротьби зі стресом.