Нове в лікуванні хвороби Паркінсона. Чи має стимуляція спинного мозку терапевтичний потенціал при ХП?

Нове дослідження виявило, що стимуляція спинного мозку може стати альтернативним методом терапії для людей із хворобою Паркінсона (ХП), стійкою до звичайних методів лікування. Дослідники стверджують, що ця нова технологія може допомогти зменшити біль і поліпшити рухливість.

У США число людей з ХП може сягати близько 1 мільйона осіб. Цей тривалий дегенеративний розлад виникає внаслідок пошкодження нервових клітин мозку, які виробляють дофамін.

Відповідно до прогресування симптомів хвороби Паркінсона людина може спочатку відчувати тремтіння в одній руці і скутість в різних частинах тіла. Чотири ключові симптоми ХП є такими:

• тремор;
• скутість або напруженість в руках, ногах або в інших частинах тіла;
• уповільнений рух і труднощі з ініціюванням та координацією руху – це може бути втрата здатності до зміни виразу обличчя або повільна невпевнена хода;
• труднощі з дрібними рухами, наприклад, при пришиванні ґудзиків.

Зрештою, людина починає відчувати проблеми зі збереженням рівноваги, а у деяких людей із хворобою Паркінсона також розвивається деменція. У частини хворих розвиваються лише рухові симптоми, а у інших спостерігаються когнітивні симптоми, і лікарі досі не знають, чому це відбувається.

Деякі люди називають дофамін «гормоном гарного настрою і доброго самопочуття» або транслятором, що передає хімічні речовини. Він виконує різні ролі, в тому числі бере участь в координації рухів, і є активним гравцем у системі винагороди мозку.

У більшості людей з ХП також розвивається принаймні один немоторний симптом. Найпоширеніші з них – порушення сну, втрата нюху, біль, закреп та надмірне потовиділення.

Пацієнти з ХП також можуть відчувати тривогу та нервово-психічні симптоми, такі як депресія, апатія чи психоз.

Цей широкий спектр симптомів може впливати на стосунки з іншими людьми, спричинити зниження самооцінки у людей із хворобою Паркінсона та втрату почуття особистості.

Хоча причина хвороби Паркінсона досі залишається невідомою, медикаментозні методи лікування дефіциту дофаміну та глибока стимуляція мозку (ГСМ) є золотими стандартами терапії цього захворювання.

Але лікування дофаміном може викликати побічні ефекти, такі як дискінезії, тобто раптові, мимовільні насильницькі рухи в різних групах м'язів. Вони, як правило, зменшуються в міру того, як препарат виводиться з організму. Інші несприятливі ефекти включають шлунково-кишкові розлади, галюцинації, тривожність і м’язову стомлюваність.

Тим часом ГСМ може спричинити кровотечу в мозку, інфекцію та судоми.

Враховуючи нагальну необхідність створення методу лікування, яке полегшує симптоми ХП з мінімальними ризиками, група дослідників вивчала альтернативний підхід: метод стимуляції спинного мозку. Ця група опублікували свої висновки в журналі Bioelectronic Medicine.

Оцінка альтернативної терапії

Дослідники вирішили визначити, чи може стимуляція спинного мозку бути методом монотерапії хвороби Паркінсона та порятунковою терапією у людей, у яких ГСМ стає все більш неефективною.

У дослідженні взяли участь 15 пацієнтів, середній вік яких склав 74 роки. Діагноз «хвороба Паркінсона» їм був поставлений в середньому за 17 років до цього.

Вісім учасників раніше перенесли лікування по методу ГСМ, а інші отримували лише лікарські засоби, включаючи знеболюючі препарати, для медикаментозного лікування ХП.

Усі учасники страждали від хронічного болю, стійкого до знеболюючих препаратів та змін у лікуванні захворювання. Коли патологічний процес включав певний нерв, виявлялись неефективними навіть ліки, призначені для блокади нервів.

Після початку дослідження електроди хірургічно імплантували під шкіру учасників біля хребта.

Учасники могли вибрати інтенсивність дії слабких електричних струмів у трьох режимах стимуляції: безперервна тонічна стимуляція, безперервна імпульсна стимуляція або циклічний режим із імпульсною стимуляцією, який забезпечував стимуляцію протягом 10-15 секунд за раз, розділених інтервалами, що тривали 15-30 секунд.

Позбавлення від болю та поліпшення рухливості

Дослідники відзначили, що 15 пацієнтів зазнали «значного поліпшення» після використання пристрою, що стимулює спинний мозок.

На основі візуальної аналогової шкали інтенсивності болю було встановлено, що у семи пацієнтів, які раніше ніколи не отримували ГСМ, спостерігалося зменшення болю в середньому на 57%. У тих, хто раніше отримував ГСМ, середнє зниження інтенсивності болю становило 61%.

Крім того, дослідники виявили, що учасники, які вибрали циклічний режим, відчували в середньому зменшення болю на 67% при використанні тієї ж самої шкали. Для порівняння, ті, хто обрав безперервну імпульсну стимуляцію, відчували зменшення болю в середньому на 48%.

З 15 пацієнтів 11 змогли пройти 10-метрову дистанцію до і після дослідження. Після стимуляції вісім людей (73%) у цій групі показали середнє поліпшення на 12% під час подолання 10-метрової дистанції. Дослідники використовували ці тести для оцінки рухливості та ходи учасників.

Учені також використовували тест з вставанням зі стільця і ходінням з відліком часу, щоб визначити, скільки часу було потрібно людині, щоб встати з стільця, пройти 3 метри, розвернутися, повернутися до стільця і сісти на нього. Серед 11 учасників, які пройшли цей тест, семеро (64%) продемонстрували покращення часу проходження.

У пацієнтів, які обрали схему безперервної імпульсної стимуляції, спостерігалося поліпшення результатів на 18% під час тесту з вставанням зі стільця і ходінням з відліком часу. Однак у тих, хто вибирав циклічний режим стимулювання, ці показники погіршились на 7%.

Хоча багато результатів здаються багатообіцяючими, важливо зазначити, що стимуляція спинного мозку несе певний ризик і може спричинити ускладнення, включаючи кровотечу в місці введення електрода.

Дослідники також визнають, що дизайн їхнього дослідження мав обмеження: вони не змогли визначити, чи було покращення результатів тестів пов'язане безпосередньо із самою стимуляцією, чи воно стало наслідком зменшення болю, яке дозволило збільшити рухливість.

Дослідники із США та Японії повідомляють про таке:

«Стимуляція спинного мозку – це нова технологія, яка потенційно може бути використана для лікування як рухових, так і немоторних симптомів, таких як біль, з якою щодня стикаються хворі на хворобу Паркінсона».

Іншим обмеженням було те, що стимулятори спинного мозку вводилися не точно в одному й тому самому місці через різницю в проявах болю у учасників. Крім того, не всі пацієнти змогли знову відвідати лабораторію і пройти тести на рухливість, що зменшило і без того дуже невеликий обсяг вибірки.

Нарешті це невелике дослідження не включало контрольну групу, тому деякі зміни в оцінках болю могли бути результатом ефекту плацебо.

Таким чином, це дослідження слід розглядати лише як експеримент для підтвердження правильності концепції. Потрібна подальша оцінка в більш масштабних дослідженнях.

Водночас деякі вчені, залучені до цього дослідження, розкрили потенційні конфлікти інтересів через зв'язки з компаніями, що виробляють медичні вироби, та фармацевтичними компаніями, включаючи Medtronic, Abbott, Boston Scientific, Kyowa Kirin, Boehringer Ingelheim, AbbVie та FP Pharmaceutical.

Джерело:

https://www.medicalnewstoday.com/articles/parkinsons-study-examines-the-potential-of-spinal-cord-stimulation