Діагностичні можливості ОФЕКТ при хронічних порушеннях мозкового кровообігу та неінвазивна оцінка тактики лікування

В останні роки методи радіонуклідної діагностики посіли перше місце серед інших способів неінвазивної оцінки стану головного мозку. Саме однофотонна емісійна комп'ютерна томографія (ОФЕКТ) дає можливість одержати інформацію щодо різних аспектів функціонування головного мозку, зокрема метаболічної активності клітин, перфузії мозкової тканини, васкуляризації, експресії рецепторів та ін.

В останні роки методи радіонуклідної діагностики посіли перше місце серед інших способів неінвазивної оцінки стану головного мозку. Саме однофотонна емісійна комп'ютерна томографія (ОФЕКТ) дає можливість одержати інформацію щодо різних аспектів функціонування головного мозку, зокрема метаболічної активності клітин, перфузії мозкової тканини, васкуляризації, експресії рецепторів та ін. [1, 2]. Неінвазивність дослідження та адекватна оцінка змін кровопостачання зробили цей метод найбільш інформативним для будь-якої церебральної патології, а забезпечення вірогідного прогнозу результатів лікування – необхідним у клінічній практиці [4].

Місце зниження перфузії є головною мішенню терапевтичного впливу й може оцінюватися за допомогою ОФЕКТ [2, 5]. Відновлення адекватного кровотоку та функціональної активності нейронів у цій зоні може сприяти зменшенню розмірів зони незворотного ураження мозку, обсягу й виразності неврологічного дефіциту, а отже, поліпшенню прогнозу захворювання. Ця робота демонструє можливості неінвазивної оцінки ефективності медикаментозного лікування хворих з хронічною гіпертензивною енцефалопатією (ХГЕ).

Mета роботи

Дослідити можливість та доцільність застосування ОФЕКТ у діагностиці та виборі тактики лікування хронічної гіпертензивної енцефалопатії.

Mатеріали і методи

З метою вивчення особливостей лікування ХГЕ при застосуванні ОФЕКТ з перфузійними радіофармпрепаратами (РФП) обстежено 38 пацієнтів. Для верифікації діагнозу всім хворим проводилися клініко-неврологічні, психодіагностичні та інструментальні обстеження (ультразвукова допплерографія екстракраніальних та інтракраніальних судин, електроенцефалографія, ехоенцефалографія, добове моніторування артеріального тиску). Емісійна томографія проводилася на дводетекторному однофотонному емісійному томографі E.Cam (Siemens), у якості радіофармпрепарату було застосовано ^99mТс-ЕЦД виробництва Polatom (Польща). Кожному хворому в ліктьову вену вводили РФП активністю 555-740 МБк у 3-5 мл фізіологічного розчину. Через 5 хвилин проводили ОФЕКТ. Кожне дослідження включало збір 64 або 120 проекцій при матриці збору 64x64 або 128х128. Реконструкцію зрізів проводили в аксіальній, фронтальній та сагітальній проекціях із застосуванням фільтру Low-Pass Cosine. Проводилась візуальна оцінка одержаних томограм кожного хворого з визначенням зон або вогнищ зниженої радіоактивності, зумовлених зниженням перфузії. У випадку наявності таких вогнищ проводилась напівкількісна оцінка коефіцієнта асиметрії (КА), що обчислювався за загальноприйнятими методиками, по відношенню радіоактивності в зоні інтересу (вогнища зниженої радіоактивності) до радіоактивності контрлатеральної ділянки. Крім цього, усім пацієнтам проводилась оцінка об'ємного мозкового кровотоку (ОМК) у півкулях головного мозку математичним способом за методикою N. Lassen [3, 6, 7], результати якої можуть бути представлені в абсолютних величинах рівнянням:

ОМК = A x (Ci/Cref) : [l + А – (Ci/Cref)] х ОMKref, де ОМК– об'ємний мозковий кровоток у зоні інтересу, мл/100 г/хв;

• А – емпіричний коефіцієнт (дорівнює 1,5), що регламентує процес переходу радіоіндикатора із крові в мозкову тканину, швидкість зворотної перфузії в кров та конверсію РФП з ліпофільної в гідроксильну форму безпосередньо в мозковій тканині;
• Сі – значення інтенсивності зображення зони інтересу на моніторі, імп/піксель;
• Cref – значення інтенсивності зображення референтної зони (мозочка) на моніторі, імп/піксель;

OMKref – об'ємний кровоток у референтній зоні (мозочка) дорівнює 55 мл/100 г/хв. Таке математичне обчислення ОМК було застосоване N. Lassen лише при дослідженні з ^99mТс-ГМПАО, однак роботи, проведені A. Pupi et al. [4], свідчать про високу кореляцію кінетики ^99mТс-ГМПАО та ^99mТс-ЕЦД, який застосований у наших дослідженнях, що дозволило нам використати цю методику при дослідженні церебральної перфузії з ^99mТс-ЕЦД.

Результати та їх обговорення

Була проведена оцінка даних ОФЕКТ у 38 хворих із ХГЕ (19 жінок та 19 чоловіків) віком від 45 до 60 років. Рівень перфузії головного мозку в цих пацієнтів до лікування становив у правій гемісфері 37,0 ± 2,7 мл на 100 г/хв, у лівій – 35,9 ± 3,1 мл на 100 г/хв, що свідчить про помітне його зниження відносно показників вікової норми (відповідно 43,1 ± 3,8 мл на 100 г/хв та 42,2 ± 3,3 мл на 100 г/хв). Серед них у 37,8% виявлені зниження перфузії вогнищевого характеру в проекції семіовальних центрів півкуль головного мозку (рис. 1). У 49% хворих виявлена асиметрія кровопостачання в басейнах ВСА (рис. 2).

У 32% хворих виявлені візуальні ознаки зміненої перфузії, відмічалось одностороннє зниження радіоактивності у вертебробазилярному басейні головного мозку, що могло бути ознакою зниження кровопостачання цього відділу. Однак, враховуючи відсутність змін, що виявлялись при УЗ-дослідженні цих ділянок головного мозку, можна з упевненістю говорити про наявність кросцеребелярного діашизу, або так званого феномену Монакова (рис. 3). Цей феномен зумовлений депресією метаболізму в інтактних ділянках головного мозку, розташованих на відстані від вогнища ішемії, що функціонально пов'язані з ураженою зоною. Чинником такого феномена також вважають пригнічення інтегральної синаптичної активності [1, 2].

Розробка нових і вдосконалення вже існуючих методів лікування цереброваскулярних захворювань призвели до появи багатьох досліджень, кожне з яких вносить свій вклад в розуміння корекції хронічних захворювань головного мозку, пов'язаних з артеріальною гіпертензією.

Ця робота спрямована на розкриття нових сторін оцінки комплексної дії Кавінтону в аспекті його вазоактивного, гемокоригуючого та нейропротекторного ефекту при хронічних порушеннях мозкового кровообігу.

Упродовж 10 діб усі хворі з ХГЕ отримували виключно інфузії Кавінтону – 20 мг у 500 мл фізіологічного розчину 1 р/добу та обов'язкову антигіпертензивну терапію (інгібітор АПФ + діуретик). Для оцінки ефективності монотерапії Кавінтоном враховували показники клінічних та параклінічних методів обстеження. Особливо показовими щодо ефективності лікування були дані ОФЕКТ, у яких після проведеної монотерапії відзначалося зростання ОМК у правій (38,0 ± 2,4 мл на 100 г/хв) та у лівій півкулях мозку – 36,1 ± 3,2 мл на 100 г/хв, що корелювало з регресом неврологічної симптоматики (рис. 4, 5, 6, 7, 8, 9).

Висновки

Проведені дослідження підтверджують високу інформативність ОФЕКТ з перфузійними радіоіндикаторами як метод ефективної діагностики порушень кровопостачання головного мозку у хворих з ХГЕ. Середній ОМК у півкулях головного мозку досліджених хворих свідчить про загальне зниження мозкової перфузії. Спостерігається одностороннє зниження кровопостачання в каротидному басейні, а також наявні ознаки зниження перфузії в проекції білої речовини півкуль, зокрема в проекції семіовальних центрів. Кросцеребелярний діашиз є важливою ознакою порушення мозкового кровопостачання в каротидних басейнах.

Отримані показники ОМК свідчать про існування більш інформативних підходів не тільки у верифікації характеристик та маркерів цієї патології, а й у виборі тактики лікування. Після проведення курсу монотерапії Кавінтоном відмічається об'єктивне зростання ОМК у хворих з ХГЕ, що підтверджує позитивний вплив препарату на мозкову гемоперфузію в найбільш ішемізованих ділянках головного мозку за короткий термін лікування. Це дозволяє продовжити дослідну роботу по вдосконаленню та розкриттю нових фундаментальних сторін дії Кавінтону в аспектах його вазоактивного, нейропротективного та гемокоректорного ефектів при хронічних порушеннях кровообігу головного мозку.

Література

1. Верещагин Н.В., Борисенко В.В., Власенко А.Г. Мозговое кровообращение. Современные методы исследования в клинической неврологии. – Г., Интер-Весы, 1993. – 208 с.
2. Радионуклидная диагностика для практических врачей / Под ред. Ю.Б. Лишманова, В.И. Чернова. – Томск, 2004. – 394 с.
3. Lassen N.F., Andersen A.R., Friberg L., Paulson O.B. // J. Cerebr. Blood Flow Metab. – 1998. – Vol. 5. – P. S13-S22.
4. Pupi A., Castagnoli A., De Cristofaro MT., Bacciottini L., Petti A.R. Quantitative comparison between 99mTc-HMPAO and 99mTc-ECD: measurement of arterial input and brain retention // Eur. J. Nucl. Med. – 2004. – 21 (2). – Р. 124-130.
5. Semenchuk M.R., Sherman S. Effectiveness of tizanidine in neuropathic pain: an open-label study // J Pain. – 2000. – Winter. – 1 (4). – 285-92.
6. Koster K., Brass L.M., Hoffer P.B. et al. Value of ^99mТс-HMPAO SPECT imaging in patients with TIA or acute stroke and normal CT // Anon. Radiological Society of North America 74th scientific assembly and annual meeting. – 1998. – P. 266.
7. Smith F.W., Sharp P.F., Gemmell H. et al. Technеtium labelled HMPAO studies in patient with cerebriоvascular diseases // Anon. The 72nd scientific assembly and annual meeting of the RSNA. – 1986. – P. 158.