Невідкладні стани в медичній практиці вимагають негайного надання медичної допомоги у зв’язку зі значним погіршанням стану хворого чи постраждалого. Від якості та своєчасного надання цієї допомоги залежить здоров’я, а в багатьох випадках – і життя...
Невідкладні стани в медичній практиці вимагають негайного надання медичної допомоги у зв’язку зі значним погіршанням стану хворого чи постраждалого. Від якості та своєчасного надання цієї допомоги залежить здоров’я, а в багатьох випадках – і життя людини.
Знання основ інтенсивної терапії та вміння надати невідкладну допомогу вважається обов’язковим для медичного працівника. Але навіть тривала праця в якості лікаря медицини невідкладних станів не дозволяє накопичити достатню кількість необхідних для цього практичних навичок, враховуючи стрімкий перебіг світового і вітчизняного досвіду надання медичної допомоги при невідкладних станах та катастрофах. В той же час лікар будь-якої спеціальності може потрапити в ситуацію, коли потрібно діяти негайно.
До уваги читачів пропонуємо затверджені наказом МОЗ України № 24 від 17.01.2005 р. «Тимчасові стандарти надання медичної допомоги при невідкладних станах», які, в першу чергу, розраховані на лікарів-спеціалістів медицини невідкладних станів і є нормативним документом, в якому визначаються вимоги до обсягу та рівня професійної підготовки фахівця і надання ним медичної допомоги.
Гіпертонічний криз
I 10-I 15