Телемост по вопросам артериальной гипертензии — первый проект завершился успехом (укр)

Уперше результати 4-річної роботи з Національної програми з профілактики та лікування артеріальної гіпертензії були оприлюднені із застосуванням телевізійних технологій. Телеміст Київ — Вінниця — Харків — Одеса —

Уперше результати 4-річної роботи з Національної програми з профілактики та лікування артеріальної гіпертензії були оприлюднені із застосуванням телевізійних технологій. Телеміст Київ — Вінниця — Харків — Одеса — Івано-Франківськ, організатором і безпосереднім учасником якого виступив Інститут кардіології ім. М. Д. Стражеска АМН України, відбувся наприкінці листопада цього року на базі Інституту.

За словами директора Інституту, доктора медичних наук, професора, члена-кореспондента АМН України Володимира Миколайовича Коваленка, телеміст є тим проектом, який має стати доброю традицією організаційно-методичної, наукової й практичної роботи не лише в галузі кардіології, але й в інших медичних сферах.

Говорячи про основні медико-соціальні аспекти Національної програми з профілактики та лікування артеріальної гіпертензії (АГ), він звернув увагу на те, що в структурі поширеності хвороб кровообігу серед дорослого населення України гіпертонічна хвороба зберігає одне з провідних місць, адже на неї страждає понад 9 мільйонів осіб. За останні два роки поширеність АГ зросла на 20%, що є наслідком активної роботи з виявлення даної хвороби. У свою чергу, проведені в Україні епідеміологічні дослідження свідчать, що поширеність АГ становить близько 30%, тому робота з виявлення АГ ще має достатній резерв.

Доктор медичних наук, професор Юрій Миколайович Сіренко в своїй доповіді представив детальну характеристику показників динаміки захворюваності в областях, які взяли участь у телемості. Цікавим виявився той факт, що офіційна статистика в Україні представляє різні дані щодо поширеності АГ у різних регіонах. У деяких із них вона становить від 25 до 29%, в інших — від 15 до 20%. Пояснити такі серйозні розбіжності дуже важко, підкреслив доповідач. В Україні існує певна різнорідність етнічного складу населення, є розбіжності у віковому складі населення. Так, наприклад, Автономна Республіка Крим є одним з аутсайдерів щодо поширеності АГ, а м. Севастополь — безумовним лідером. Майже на 10% відрізняються показники Волинської і розташованої поруч із нею Рівненської області. Усе це значно ускладнює проведення аналізу загальної ситуації в країні.

Представляючи показники захворюваності на ішемічну хворобу серця (ІХС), професор Ю. М. Сіренко зазначив, що за останні три роки рівень уперше виявлених хворих на ІХС у країні не змінюється. Це говорить про те, що на сьогодні система виявлення хворих за зверненням, а саме, коли пацієнт самостійно приходить до лікаря, себе майже вичерпала. Але водночас він підкреслив, що в усіх областях, які присутні на телемості, відзначається останнім часом зростання цього показника.

Професор В. М. Коваленко запрошує до розмови області. На зв’язку — Харківська область і обласний кардіолог, доктор медичних наук, професор Віра Йосипівна Цілуйко.

— Результати роботи за останні місяці свідчать, що до кінця року Харківська область має досягти середніх показників захворюваності на ІХС по Україні. Велику увагу ми приділяємо вторинній профілактиці захворювань. У Харкові відкрито тромболітичний центр, яким ми пишаємося. Я сподіваюся, що всі гострі питання, які стоять перед нами зараз, ми успішно вирішимо найближчим часом.

В. М. Коваленко. Відкриття такого центру дійсно є великим здобутком області. Але як вирішити іншу проблему — зробити так, щоб якомога менша кількість людей потрапляла до цього Центру? Упевнений, що саме зменшення кількості інфарктів, інсультів, їх ускладнень, профілактика цих хвороб у працездатному віці і є основним завданням кардіологів і терапевтів. Ось чому ми вже сьогодні ставимо перед собою завдання до кінця реалізації Національної програми зменшити кількість інфарктів і інсультів у цілому по Україні.

До обговорення питань підключається м. Сімферополь, АР Крим. Невтішну ситуацію, яка склалася в області, коментує заступник міністра охорони здоров’я АР Крим Галина Петрівна Михайлова.

— За останні 9 місяців цього року показники захворюваності в республіці дещо покращилися. Але в нас склалася дуже серйозна проблема з фінансуванням — на реалізацію Програми в 2003 році на Крим бюджетом взагалі не виділено коштів.

В. М. Коваленко. Реалізація програми пов’язана не лише з фінансуванням, а й виконанням прямих обов’язків лікарів первинної і вторинної ланок — терапевтів, кардіологів, дільничних, сімейних лікарів. Завдання, пов’язані з виявленням, диспансеризацією хворих, проведенням первинної, вторинної профілактики, медикаментозного лікування хворих із серцево-судинною патологією, треба вирішувати незалежно від фінансового стану республіки. Відповідь, що у зв’язку з недофінансуванням ми не можемо займатися Програмою, є недоречною в нашій ситуації.

Г. П. Михайлова. Все, що треба робити в республіці, звичайно, робиться, вимірюється артеріальний тиск (АТ), осіб із високим тиском ми ставимо на диспансерний облік.

Професор Ю. М. Сіренко звернув увагу на динаміку зростання захворюваності й поширеності інсультів і цереброваскулярних хвороб в Івано-Франківській області.

До розмови запрошується обласний терапевт Івано-Франківської області Марія Дмитрівна Галюк.

— За останні роки в нашій області дійсно зросли показники поширеності цереброваскулярних захворювань. Цьому сприяли декілька моментів. У першу чергу, виконання обласної програми з обліку цереброваскулярних захворювань. Ми, терапевти, почали тісно співпрацювати з неврологами, що посприяло більш повному виявленню цереброваскулярних порушень. За останні роки в області відкрито два судинні відділення, ми багато працюємо над питаннями вторинної профілактики, що приносить певні позитивні результати. Окремою ланкою нашої діяльності, звичайно, залишається робота з сільським населенням. Спільно з Івано-Франківською медичною академією ми зробили багато досліджень в окремих сільських районах області. Тому я думаю, що наші показники з інсульту є реальними, а стосовно показників із цереброваскулярних захворювань, то вони нижчі, ніж в цілому по Україні.

Ситуацію з приводу значної поширеності інсультів у Вінницькій області оцінює обласний терапевт Вадим Миколайович Посталовський.

— Ситуація, що склалася в області неодноразово обговорювалася на апаратних нарадах, колегіях обласного й міського управлінь охорони здоров’я. Але мушу зазначити, що за період роботи над Національною програмою з АГ у нас відбулися відчутні зміни. На 7% збільшилося число відвідувань у поліклініках. Ми маємо приріст гіпертонічної хвороби на 46,5%. Якщо взяти захворюваність населення на цереброваскулярні хвороби, то приріст становить 17,5%, до цього показника входять диспансеризація, виявлення ранніх форм цієї патології. За ініціативою Інституту кардіології був уведений в дію облік транзиторних ішемічних атак. Останнім часом ми успішно працюємо з цими групами хворих і бачимо суттєву ефективність роботи в цьому напрямі. В області покращився на 22,5% показник виявлення хворих з цереброваскулярними захворюваннями і АГ на ранніх етапах хвороби, що допомагає проведенню їхньої ранньої диспансеризації.

В. М. Коваленко. Якщо брати до уваги приклад Івано-Франківської області, де створено судинні відділення для боротьби з гострими порушеннями мозкового кровообігу, чи працюють такі відділення у вас і наскільки вони слугують зменшенню кількості інсультів у Вінницькій області?

В. М. Посталовський. Протягом останнього року ми ретельно працюємо над цим питанням, акцентуючи увагу на обов’язковій госпіталізації кожного хворого з інсультом. Чого гріха таїти — раніше ці хворі знаходилися вдома, можливостей госпіталізації у нас не було. Сьогодні ця робота активно ведеться. Ми зобов’язали головних лікарів районних відділень виділити в кожному реанімаційному відділенні одне чи два ліжка для обов’язкової госпіталізації і надання допомоги хворим на гострі інсульти. Також у Вінниці вже шість років поспіль працює відділення гострої цереброваскулярної патології, куди потрапляє основний відсоток пацієнтів. Найближчим часом буде відкрито відділення гострого інсульту на 12 ліжок з цілодобовим чергуванням спеціалістів. Я думаю, цей напрям діяльності є перспективним і важливим.

В. М. Коваленко. Безумовно, це має велике значення. А яким чином ведеться робота з попередження розвитку порушень мозкового кровообігу, профілактики захворювання? Адже в області закрито кардіологічний диспансер.

В. М. Посталовський. Так, сьогодні, на жаль, немає кардіодиспансеру для надання допомоги хворим з аритміями і ІХС, пов’язаною з АГ. Але ми контролюємо ситуацію силами обласної лікарні, зокрема, головного кардіолога, який працює на базі цієї лікарні, а також роботою кардіологічних відділень лікарень.

Ю. М. Сіренко. До речі, спеціалістам Вінницької області треба ретельно переглянути статистичну звітність, оскільки при високому показнику поширеності інсультів у цій області водночас спостерігається найнижча смертність від цереброваскулярних захворювань.

Із доповіддю на тему «Боротьба з факторами ризику серцево-судинних захворювань і, зокрема, АГ» виступила виконавчий секретар Національної програми, кандидат медичних наук Ірина Михайлівна Горбась.

Вона детально зупинилася на питанні дотримання пацієнтами рекомендацій щодо здорового способу життя. Так, аналіз даних свідчить про те, що ожирінням і надлишковою масою тіла страждає майже половина населення України, тоді як рекомендації щодо зменшення ваги одержують лише 9% хворих, щодо обмеження жирів і харчової солі — 10-11%. Найчастіше, наголосила доповідач, пацієнти отримують рекомендації стосовно підвищення фізичної активності, які, на жаль, часто носять декларативний характер. Відомо, що майже половина чоловіків і біля 15% жінок в Україні палять, але лише 6% курців одержують від лікарів пропозицію відмовитися від цієї звички. До речі, статистичні дані за 5 років свідчать, що ситуація на краще не змінюється. Ще цікаві факти. Опитування населення показали — радниками з питань здорового способу життя для пацієнтів найчастіше є члени родини, рідше — друзі й лише третю позицію займають медики. Оскільки виявлення основних факторів ризику серцево-судинних захворювань, проблема первинної профілактики і немедикаментозного лікування АГ є досить актуальними в Україні, І. М. Горбась запропонувала представникам регіонів висловити свої думки і пропозиції з цих питань.

В. М. Посталовський. Проблема первинної профілактики є головною у виконанні Національної програми. На перший план тут виходить організація профілактичних кабінетів і відділень у поліклініках, що сприятиме реалізації завдання раннього виявлення серцево-судинних захворювань. Одночасно ми поставили за мету висвітлення всіх факторів ризику для населення в засобах масової інформації. Створена програма «Візит до лікаря», яка йшла на обласному телеканалі. Ми активно співпрацюємо з фахівцями Вінницького державного медичного університету, які виступають на радіо й телебаченні. Ці програми допомагають ознайомити населення з питаннями, що стосуються артеріальної гіпертензії та її попередження.

Свою точку зору висловлює обласний кардіолог м. Одеси Світлана Олексіївна Андрієвська.

— Наша область регулярно проводить місячники з боротьби з тютюнопалінням, система роботи в цьому напрямі добре налагоджена. Ми інтенсивно співпрацюємо з нашими фахівцями з питань санітарно-просвітницької роботи населення. Сьогодні ми потребуємо підтримки на державному рівні в плані ефірного часу на телебаченні і радіо, оскільки приватні компанії не надають ефір безкоштовно, а такі передачі для населення мають бути постійними.

Проблему ускладнень артеріальної гіпертензії порушила в своєму виступі доктор медичних наук, професор Євгенія Петрівна Свіщенко.

За її думкою, Національна програма є тим самим проектом, який надає фахівцям реальний шанс суттєво зрушити ситуацію з серцево-судинної захворюваності з мертвої точки. Про це свідчать два моменти. Перший — це досвід проведення такої програми в США, яка дозволила зменшити смертність від інсульту на 60%, а від ІХС — на 50%. Особливу увагу доповідач звернула на назву цієї програми — «Освітня програма з АГ». Тобто вчені, які її розробляли і спеціалісти-практики, що її здійснюють, зробили акцент саме на освіту населення — такий підхід не вимагає великих фінансових витрат і є досить ефективним.

Другий — така програма вимагає проведення наукових досліджень. Десятки з них, у яких брали участь сотні тисяч хворих, беззаперечно показують: якщо хворого наполегливо і систематично лікувати протягом кількох років, у 94% випадків вдається припинити прогресування хвороби, удвічі зменшити частоту розвитку серцевої недостатності, на 40% зменшити частоту інсультів і зменшити смертність від серцево-судинних захворювань на 21% і навіть загальну смертність, яка важко піддається корекції зменшити на 13%.

Професор Є. П. Свіщенко наголосила на необхідності проведення санітарної освіти стосовно АГ як серед населення, так і серед медпрацівників. Американська програма показала: населення починає розуміти, що АТ треба щоденно міряти і при необхідності лікуватися, медпрацівники знають, як це треба робити. Корисним у цьому плані є приклад Центра по боротьбі з АГ у м. Луцьку, який розміщує гасло «Артеріальний тиск вищий за 140/90 мм рт. ст. — це небезпечно!» на рекламних щитах по місту. Важливим є такий напрям роботи, як своєчасне виявлення АГ, де основне навантаження беруть на себе лікувальні установи. При цьому доповідач зазначила, що лікарняні кабінети, які виконують функції профілактичних установ з виявлення АГ, у м. Києві працюють або половину робочого дня, або через день.

Звичайно, необхідними ланками залишаються зацікавленість хворого в лікуванні, зусилля медперсоналу, забезпеченість хворих фармацевтичними препаратами. За результатами опитувань та перевірок виявлені наступні проблеми. З боку хворих має місце недостатня обізнаність і незацікавленість у лікуванні. За словами професора, це провина лікарів, які недостатньо інформують хворих про необхідність вимірювання тиску, не завжди призначають правильне лікування і не вимагають повної нормалізації АТ, зупиняючися лише на проміжному результаті. Це також провина фармацевтичних працівників, адже, хоча вітчизняна промисловість зробила великий крок уперед, створено багато нових антигіпертензивних препаратів, асортимент цих препаратів на сьогодні недостатній.

Саме аналізу забезпеченості населення України антигіпертензивними засобами вітчизняного виробництва присвятив свій виступ доктор медичних наук, професор Михайло Іларіонович Лутай.

Детально зупинившись на сучасних класах антигіпертензивних препаратів, їх комбінованих формах, доповідач зробив наступні висновки. Не представлені на вітчизняному ринку дві групи препаратів: блокатори рецепторів ангіотензину II і α-блокатори. Відсутні також β-блокатори пролонгованої дії і парентеральні препарати для лікування гіпертензивних кризів. Найбільш популярними для українських виробників стали Клофелін, який випускають 8 підприємств, і еналаприл — 6 фірм. Крім того, вітчизняні виробники налагодили випуск препаратів, ефективність яких є менш доведеною або сумнівною, це Папазол, Фенігідин, ріодипін або Форидон. Щодо комбінованих препаратів, то вони, головним чином, представлені поєднанням інгібіторів АПФ і сечогінних засобів.

Підрахунки вартості лікування хворих з АГ за допомогою комбінованої терапії, яка є більш ефективною, становить близько 3 мільярдів гривень на рік, що дорівнює близько 290 гривень на рік чи від 16,35 до 37,65 гривень на місяць на одного пацієнта.

Підсумовуючи інформацію, представлену під час проведення телемосту, професор В. М. Коваленко зазначив, що серед актуальних питань, які необхідно вирішити в подальшому, є наступні: збільшення показника раннього виявлення захворювань на АГ у населення; активна диспансеризація хворих; забезпечення ефективної вторинної профілактики; тісна співпраця з неврологами, нейрохірургами задля ефективного лікування порушень мозкового кровообігу.

У свою чергу активне виявлення артеріальної гіпертензії потребує в подальшому якіснішої поінформованості населення в засобах масової інформації. Необхідне обов’язкове навчання лікарів на всіх етапах роботи із застосуванням різноманітних методів, чому слугують проведення симпозіумів, наукових шкіл, товариств; включення освітніх програм до національних кардіологічних конгресів, пленумів, науково-практичних конференцій; розширення міжнародного співробітництва; систематичне проведення науково-методичних нарад. До речі, найближча нарада, на якій планується розглянути нові завдання щодо виконання Національної програми з профілактики та лікування артеріальної гіпертензії, буде проведена в травні 2004 року.