Медичні міфи: чи робить цукор дітей гіперактивними?

Часто батьки дивуються активності своїх дітей, особливо в дитячих колективах і на святах. Дехто замислюється, чи є зв'язок між підвищеною активністю і збільшенням споживання цукру, від якого навряд чи можна захистити дитину на дитячому святі? Чи підвищує цукор ризик гіперактивності у дітей?

Цукор і гіперактивність у дітей

Тема впливу цукру на поведінку дітей почала цікавити вчених ще в 1990-х роках. Було проведено ряд досліджень, результатом яких став мета-аналіз, що включає результати 23 експериментів в 16 наукових роботах. Дослідження показали, що цукор (в основному сахароза) не впливає на поведінку або когнітивні здібності дітей. Однак автори відзначили, що не можуть виключити можливість «невеликого ефекту» і заявили про необхідність додаткових досліджень у великих масштабах. Існує також ймовірність того, що деякі індивідуальні особливості можуть впливати на поведінку після вживання цукру, але в цілому ефект не такий значний, як припускають деякі батьки.

Деякі діти більш «чутливі до цукру»?

Деякі батьки вважають, що їх дитина особливо «чутлива до цукру». Для перевірки в 1994 році було проведено дослідження за участю двох груп дітей: 25 «звичайних» дітей у віці від 3 до 5 років і 23 дитини у віці 6-10 років, чиї батьки описали їх як «чутливих до цукру».

Сім'ї слідували трьом експериментальним дієтам по черзі, кожна тривала 3 тижні:

• дієта з високим вмістом сахарози, без штучних підсолоджувачів;
• дієта з низьким вмістом сахарози, але з аспартамом в якості підсолоджувача;
• дієта з низьким вмістом сахарози, але з сахарином - плацебо - в якості підсолоджувача.

За словами дослідників, в експеримент був включений аспартам, оскільки він теж «вважався можливою причиною гіперактивності та інших проблем з поведінкою у дітей».

Всі три дієти не містили штучних барвників, добавок і консервантів. Щотижня вчені оцінювали поведінку дітей і когнітивні здібності. Після аналізу фахівці прийшли до висновку:

«Для дітей, описаних, як «чутливих до цукру», не було ніяких істотних відмінностей між трьома дієтами ні по одній з 39 поведінкових і когнітивних змінних. Для дітей дошкільного віку тільки 4 з 31 показника суттєво різнилися між трьома дієтами, і не було послідовної закономірності в спостережуваних відмінностях».

У 2017 році було опубліковано ще одне дослідження, за впливом споживання цукру на сон і поведінку 287 дітей у віці 8-12 років. Була зібрана інформація про частоту прийому їжі, якість сну і особливостей поведінки у дітей. У 81% дітей вживання цукру перевищувало денну норму.

Проте, дослідники прийшли до висновку, що: «Загальне споживання цукру не було пов'язано з поведінковими проблемами або проблемами зі сном, а також не впливало на взаємозв'язок між цими змінними».

Чому ідея про зв'язок цукру і гіперактивності зберігається?

Поведінка дітей часто не виправдовує очікування батьків, і вони починають шукати зовнішні причини. Дослідження, яке підтверджує цю точку зору, було проведено ще в 1994 році. Група з 35 хлопчиків у віці 5-7 років, описані матерями як поведінково «чутливі до цукру», була розділена на дві групи. Всі вони отримали плацебо - аспартам. Половині матерів сказали, що їхні діти отримали плацебо, а іншим сказали, що кожен отримав велику дозу цукру. В ході спостереження вчені прийшли до висновку: «Матері, які очікували, що дитині дали цукор, оцінили своїх дітей як значно більш гіперактивних. Спостереження за поведінкою показали, що ці матері проявляли більше контролю, підтримуючи фізичну близькість, а також демонстрували тенденцію критикувати і пильніше спостерігати за своїми синами».

Іншим фактором є обстановка, в якій дитина споживає зайвий цукор. Якщо це вечірка з нагоди дня народження, діти будуть збуджені, незалежно від того, скільки цукерок вони з'їли.

Крім того, цукерки - особливе задоволення, і простого факту отримання їх може бути досить, щоб викликати бурхливу радість і сплеск активності.

Звідки з'явилася ідея зв'язку цукру і гіперактивності?

Вплив цукру на здоров'я широко обговорювалося протягом останнього століття. Дослідження, присвячені спробам зрозуміти особливості впливу цієї солодкої хімічної речовини на здоров'я людини тривають досі.

У 1947 році доктор Терон Дж. Рендольф опублікував статтю, в якій обговорюється роль харчової алергії в стомлюваності, дратівливості і поведінкових проблемах у дітей. Серед інших чинників він описав чутливість до кукурудзяного цукру або кукурудзяного сиропу як причину «синдрому напруги-втоми» у дітей, симптоми якого включають втому і дратівливість.

У 1970-х говорили про вплив цукру на реактивну або функціональну гіпоглікемію - зниженні рівня цукру в крові після прийому їжі - що може викликати такі симптоми, як неспокій, розгубленість і дратівливість.

Інше пояснення полягає в тому, що солодкі закуски викликають короткочасний сплеск рівня глюкози в крові, ефект, званий гіперглікемією. Але, симптоми гіперглікемії включають спрагу, часте сечовипускання, втому, дратівливість і нудоту. Гіперактивності в цьому переліку немає.

В кінці 1970-х і початку 1980-х знову активізувався інтерес до зв'язку цукру і гіперактивності. Ряд досліджень показав, що гіперактивні діти споживали більше цукру. Але як пояснювали самі дослідники, на підставі цих результатів складно зрозуміти, є цукор причиною гіперактивності, або гіперактивність веде до збільшення споживання цукру.

Поточні дослідження

З 1990-х років дослідження по гіперактивності і цукру зайшли в глухий кут, і більшість експертів вважали, що справа закрита. Однак в одній області дослідження тривали.

Для переважної більшості дітей цукор не пов'язаний з гіперактивністю, але без уваги залишилася одна група підлітків: діти з синдромом дефіциту уваги і гіперактивності (СДУГ).

Вчені підійшли до цієї теми з двох сторін: чи може дієта з високим вмістом цукру збільшити ризик розвитку СДУГ, і чи може цукор посилити симптоми СДУГ у дітей з цим захворюванням.

У дослідженні 2011 року, за участю 107 п'ятикласників, вчені прийшли до висновку, що «немає істотного зв'язку між загальним обсягом простого споживання цукру і розвитком СДУГ».

У дослідженні, проведеному в 2019 році, оцінюється «докази зв'язку між режимами харчування і СДУГ», був зроблений висновок, що «дієта з високим вмістом рафінованого цукру і насичених жирів може збільшити ризик СДУГ» і що дієта, багата фруктами і овочами, захищає від цього ризику.

Однак дослідники визнають, що доказова база була незначна, і в цілому складно розрізнити першопричину, причину або наслідок, просто існує наявність обох факторів в один момент часу.

Дослідники підкреслюють, що є деякі докази того, що люди з СДУГ частіше страждають переїданням, ніж люди без нього. Це може означати, що збільшення споживання продуктів, які активують область винагороди в мозку, таких як солодкі закуски, може бути результатом СДУГ, а не чинником, що підвищує його ризик.

Вчені говорять про те, що цукор не викликає гіперактивності у переважної більшості дітей. Дослідження тривають, і в майбутньому більш масштабні дослідження можуть дати інші результати. Але це не скидає з рахунків той факт, що дієта з високим вмістом цукру збільшує ризик діабету, надмірної ваги, карієсу і хвороб серця. Тому обмеження споживання цукру дітьми і дорослими як і раніше є важливим фактором для підтримки здоров'я.

Джерело:

https://www.medicalnewstoday.com/articles/medical-myths-does-sugar-make-children-hyperactive#Ongoing-research