Вугри

Вульгарні вугри – це хронічне рецидивуюче захворювання волосяних фолікулів та сальних залоз.

МКХ-10: L70

МКХ-10
Клас ХІІ. Хвороби шкіри та підшкірної клітковини (L00-L99)
L60-L75 Хвороби придатків шкіри
L70 Вугри
L70.0 Вугри звичайні [acne vulgaris]
L70.1 Вугри кулеподібні
L70.2 Вугри віспоподібні
Вугри некротичні міліарні
L70.3 Вугри тропічні
L70.4 Дитячі вугри
L70.5 Acne excariee des jeunes filles
L70.8 Інші вугри
L70.9 Вугри, неуточнені

Общая информация

Протокол надання медичної допомоги хворим на вульгарні вугри
7.1.20. Модель пацієнта. Код МКХ-10: L70 – Вульгарні вугри
У розвитку вугрів мають значення чотири чинники:
1) ретенційний фолікулярний гіперкератоз;
2) надмірне утворення секрету сальних залоз зі зміною хімічного складу шкірного сала;
3) вплив Propionіbacterium acnes;
4) розвиток запальної реакції.
Залежно від локалізації та розповсюдженості процесу, взаємодії згаданих чинників на шкірі формуються комедони, папули, пустули, кисти.

Диагностика

Лабораторна діагностика
Обов’язкова
- клінічний аналіз крові;
- клінічний сечі;
- біохімічний аналіз крові (загальний білірубін, тригліцериди, АсАТ, АлАТ, холестерин, лужна фосфатаза, креатинін, глюкоза);
- флюорографічне дослідження;
- зішкряб на Demodex;
- серологічне дослідження (КСР).
Рекомендована
- дослідження гормонального стану в жінок при клінічних ознаках гіперандрогенемії;
- виділення та ідентифікація мікробної флори шкіри з визначенням чутливості до антибіотиків;
- бактеріологічне дослідження кишкової флори.
Інструментальна діагностика
- УЗД органів малого тазу (за показаннями);
- УЗД печінки, жовчного міхура, жовчовивідних шляхів (при змінах у біохімічному аналізі крові).
Консультації спеціалістів
- ендокринолог (за показаннями);
- гінеколог (за показаннями);
- гастроентеролог (за показаннями);
- психоневролог (за показаннями).

Лечение

Лікувально-профілактична допомога здійснюється в спеціалізованих закладах – шкірно-венерологічних диспансерах (районних і міжрайонних, міських, обласних диспансерах), клініках науково-дослідних інститутів та вищих навчальних закладів, в амбулаторно-поліклінічних закладах, що мають шкірно-венерологічні кабінети (наказ МОЗ України № 385 від 28.10.2002).
Профіль відділення – дерматологічний.
Профіль спеціаліста – дерматовенеролог (наказ МОЗ України № 333 від 06.07.2005).
Показання до госпіталізації. Розподіл хворих між поліклінікою та стаціонаром
Підлягають стаціонарному лікуванню тяжкі форми акне: нодулокистозна, конглобатна, некротична, acne fulminans.
Лікувальні заходи
Дієтотерапія
Дієта печінково-діабетичного типу (стіл № 5, 9 за Певзнером).
Легка форма акне
Клінічні прояви: незапальні акне-елементи, одиничні (до 5) папулопустули.
Системна терапія
- ретиноїди (ізотретіонін).
Системні препарати призначають при комедональній формі акне 3-4 ступеня тяжкості (кількість комедонів більше 25).
Зовнішня терапія
- протизапальні засоби (азелаїнова кислота (20% крем); фузидова кислота + гідрокортизон – при папульозній формі акне; фузидова кислота + бетаметазон, цинку гіалуронат – при папульозній формі акне;
- антибактеріальні препарати (бензоїлпероксид, еритроміцин-цинковий комплекс, фузидієва кислота, левоміцетин-гель) – на осередки ураження до клінічного розв’язання запальних елементів;
- засоби, що нормалізують процеси кератинізації (адапален має комедонолітичну та відлущуючу дію, використовується на всю уражену поверхню до досягнення клінічного ефекту; третиноїн, альфа-гідроксильні кислоти (70% гліколієва кислота) мають виражену комедонолітичну дію, прискорюють розв’язання папуло-пустульозних акне-елементів, усувають післязапальні гіперпігментації). Ці кислоти використовують для проведення поверхневого пілінгу.
Акне середнього ступеня тяжкості
Клінічні ознаки: комедони, численні папуло-пустульозні елементи, поодинокі (до 5) інфільтративні акне-елементи.
Системна терапія
- ретиноїди (ізотретіонін);
- антибактеріальні препарати широкого спектру дії;
Призначають при численних (більше 20), дисемінованих папуло-пустульозних акне-елементах. Після курсу антибіотикотерапії рекомендують бактеріологічне дослідження кишкової флори із призначенням, за необхідності, коригуючої терапії (бактеріофаги, еубіотики, ферменти та ін.).
- антиандрогенні препарати (ципротерону ацетат + етинілестрадіол, дієногест + етинілестрадіол, дроспіренон + етинілестрадіол).
Призначають тільки жінкам при клінічних ознаках гіперандрогенемії після консультації ендокринолога та гінеколога.
Зовнішня терапія
- антибактеріальні препарати (еритроміцин-цинковий комплекс, кліндаміцин, метронідазол, левоміцетин-гель).
Тривалість використання – до повного клінічного розв’язання запальних акне-елементів. Більш тривале використання одного антибіотика призводить до розвитку резистентності мікрофлори.
Препарати з протизапальною дією та засоби, що нормалізують процеси кератинізації, використовують комплексно або замість зовнішніх антибактеріальних препаратів.
Тяжка форма акне
Клінічні прояви: інфільтративні, кистозні акне-елементи, папуло-пустульозна форма акне зі схильністю до рубцювання.
Системна терапія
- ретиноїди (ізотретіноїн);
Перед призначенням препарату та протягом усього лікування обов’язковий щомісячний контроль біохімічних показників крові (білірубін, АсАТ, АлАТ, тригліцериди, холестерин). Жінок репродуктивного віку попереджають про тератогенну дію ізотретіоніну протягом усього часу прийому та 1 місяць після закінчення лікування.
- антибіотикотерапія: джозаміцин, доксициклін, еритроміцин, кларитроміцин, кліндаміцин.
При лікуванні тяжкої форми конглобатних вугрів до призначення ізотретіоніну доцільне використання антибіотиків:
- джозаміцин, доксициклін, еритроміцин, кліндаміцин, цефалоспорини у стандартному віковому дозуванні.
Фізіотерапія
- електрофорез із розчином іхтіолу;
- кріотерапія (кріомасаж).
Додаткові методи лікування
За показанням у комплексній терапії акне використовують:
- при підвищенні рівня трансаміназ, тригліцеридів та холестерину – гепатопротектори, есенціальні фосфоліпіди, тіотріазолін;
- препарати, що нормалізують роботу сальних залоз (цинку окис, цинку сульфат);
- при тяжких формах акне – аутогемотерапія.
Лікування вторинних післязапальних змін шкіри (гіперпігментацій, атрофій і рубців)
Рекомендовані методики:
- мікрокристалічна дермабразія.
Обов’язкові умови: повне купірування запальних процесів у шкірі, захист шкіри від інсоляції під час проведення лікування та місяць після лікування.
- поверхневі хімічні пілінги альфа-гідроксильними кислотами (гліколевою кислотою).
Наявність запальних акне-елементів не є протипоказанням до проведення лікування.
Пацієнтами із вторинними постзапальними змінами не рекомендують проводити глибокі шліфування шкіри (СО₂-лазер, ербійовий лазер, дермабразія), оскільки вони нерідко призводять до рецидиву акне.
Тривалість лікування
Стаціонарно – 20-30 днів.
Очікувані результати лікування
Повне клінічне розв’язання запальних акне, зменшення кількості комедонів та сальності шкіри та можлива корекція рубцевих змін. Досягнення стійкої ремісії.

Основні терапевтичні підходи до лікування хворих на вугрову хворобу

Санітарно-гігієнічні, реабілітаційні заходи та диспансеризація
Пацієнти підлягають диспансерному нагляду в шкірно-венерологічному диспансері за місцем мешкання. Доцільне проведення підтримуючого протирецидивного лікування (зовнішні протизапальні препарати та засоби, що нормалізують процеси кератинізації).
При лікуванні ізотретіоніном стійка ремісія починається через 4-6 місяців від початку лікування. У разі виникнення рецидивів (тяжкі форми акне, недостатня кумулятивна доза препарату, при гіперандрогенемії у жінок) необхідно проводити повторний курс ізотретіоніну в дозі не меншій 50% від початкової.
Під час огляду звертається увага на регулярність обстеження суміжними спеціалістами: отоларингологом, стоматологом, гастроентерологом, гінекологом, ендокринологом 1 раз на рік; дотримання рекомендацій стаціонару; адекватність дієтичного режиму; усунення чинників, що провокують погіршення стану (хронічні осередки інфекції, гострі респіраторно-вірусні інфекції); психологічна реабілітація.