Гніздова алопеція

Гніздова алопеція

Гніздова алопеція – захворювання з колоподібним, нерубцевим випадінням волосся на волосяній частині голови, обличчі та інших ділянках гладкої шкіри.

МКХ-10: L63

МКХ-10

Клас ХІІ. Хвороби шкіри та підшкірної клітковини (L00-L99)
L60-L75 Хвороби придатків шкіри
L63 Гніздова алопеція
L63.0 Алопеція тотальна
L63.1 Алопеція універсальна
L63.2 Гніздова плішивість (стрічкоподібна форма)
L63.8 Інша гніздова алопеція
L63.9 Гніздова алопеція, неуточнена

Общая информация

Протокол надання медичної допомоги хворим на алопецію
7.1.4 Модель пацієнта. Код МКХ-10: L63 – Гніздова алопеція
Код МКХ-10: L 63.0 – Тотальна алопеція
Код МКХ-10: L 63.1 – Універсальна алопеція
Код МКХ-10: L 63.2 – Гніздова алопеція (Стрічкоподібна форма)

Диагностика

Лабораторна діагностика

  • клінічний аналіз крові (за необхідності дослідження повторювати 1 раз на 10 днів);
  • аналіз сечі (2 рази);
  • біохімічні дослідження функції печінки (загальний білірубін, АсАТ, АлАТ, загальний білок, глюкоза, холестерин, лужна фосфатаза);
  • серологічне дослідження (РВ, РМП);
  • аналіз крові на вміст кортизолу (при плануванні застосування системних кортикостероїдів – до лікування і через 3 тижні після закінчення терапії);
  • аналіз крові на вміст статевих гормонів (естрадіол, тестостерон, ФСГ, ЛГ);
  • аналіз крові на вміст гормонів щитовидної залози (Т3, Т4, ТТГ).

Інструментальна діагностика

  • флюорографічне дослідження;
  • оглядова рентгенографія черепа або томографія;
  • реовазоенцефалограма;
  • ультразвукове дослідження щитовидної залози (за показаннями);
  • мікроскопія волосся, епільованого з крайової зони осередка (до лікування);
  • мікроскопічне дослідження патологічного матеріалу на гриби – зішкряби зі шкіри (до лікування).

Консультації спеціалістів

  • ендокринолог (за показаннями);
  • невропатолог (за показаннями);
  • отоларинголог (за показаннями);
  • гінеколог (за показаннями);
  • терапевт (за показаннями).

Лечение

Лікувально-профілактична допомога здійснюється в спеціалізованих закладах – шкірно-венерологічних диспансерах (районних і міжрайонних, міських, обласних диспансерах), клініках науково-дослідних інститутів та вищих навчальних закладів, в амбулаторно-поліклінічних закладах, що мають шкірно-венерологічні кабінети (наказ МОЗ України № 385 від 28.10.2002).

Профіль відділення – дерматологічний.

Профіль спеціаліста – дерматовенеролог (наказ МОЗ України № 333 від 06.07.2005).

Показання до госпіталізації. Розподіл хворих між поліклінікою та стаціонаром

Тотальна та універсальна форми алопеції та форми алопеції, які прогресують на фоні лікування підлягають госпіталізації. Інші форми лікують в умовах поліклініки.

Лікувальні заходи

Елімінаційні заходи

  • усунення спалахів хронічної інфекції;
  • корекція виявленої супутньої патології.

Системна терапія

  • засоби, що покращують мікроциркуляцію (пентоксифілін, ксантинолу нікотинат, тиклопідин, нікотинова кислота);
  • седативні засоби (валеріана, 3% розчин натрію броміду, пустирник, півонія);

За необхідності призначають антистресорні адаптогени (гліцин), у тяжких випадках – транквілізатори (гідазепам).

  • вітаміни та мікроелементи (кальцію пантотенат, тіамін, нікотинова кислота);
  • біогенні стимулятори (алое, метилурацил, екстракт плаценти, натрію нуклеїнат);
  • засоби, що покращують мозковий кровообіг (за показанням) (цинаризин, вінпоцетин);
  • анаболічні гормони (за показанням) (ретаболіл, феноболіл);
  • фітотерапія (відвари хвощу, череди, деревію, споришу, кропиви).

Зовнішня терапія

  • внутрішньошкірне введення кортикостероїдних препаратів у осередки ураження (бетаметазон, тріамцинолон);
  • подразнюючі засоби (настоянка стручкового перцю, сік цибулі, часнику, настоянка коріння лопуха, хрону, втирання кортикостероїдних препаратів для зовнішнього використання).

Фізіотерапія

  • електросон,
  • фонофорез,
  • дарсонваль,
  • кріомасаж.

Тактика ведення при неефективності лікування

За відсутності ефекту лікування змінюють системну та зовнішню терапію. Посилюють терапію супутньої патології. Можлива трансплантація волосся.

Тривалість лікування

Амбулаторно – 2-4 місяці (лікування легких форм гніздової алопеції).

Стаціонарно – 28-30 днів (лікування хворих з тотальною та універсальною алопецією), з подальшим амбулаторним лікуванням до 6 місяців.

Очікувані результати лікування

Пожвавлення фолікулярного апарату, припинення випадіння волосся, відновлення росту волосся (спочатку – пушкового, потім – остистого).

Санітарно-гігієнічні, реабілітаційні заходи та диспансеризація

Пацієнти підлягають диспансерному нагляду за місцем проживання. Необхідний контроль стану спалахів хронічної інфекції та інтеркурентних захворювань. Дієтотерапія: повноцінне харчування, збагачене вітамінами та мікроелементами. Систематичне диспансерне обстеження суміжними спеціалістами за показанням: невропатолог, ендокринолог, гінеколог, гастроентеролог, отоларинголог, стоматолог. Алопеція не впливає на загальний стан, але створює косметичну проблему, тому такі хворі підлягають психологічній реабілітації. Після проведення курсу стаціонарного лікування хворим доцільно призначати адаптогени та загальнозміцнюючі засоби, зовнішню терапію з використанням фізіотерапевтичних процедур. Рекомендувати дотримання режиму праці та відпочинку з обмеженням психоемоційних навантажень.