Гніздова алопеція – захворювання з колоподібним, нерубцевим випадінням волосся на волосяній частині голови, обличчі та інших ділянках гладкої шкіри.
Клас ХІІ. Хвороби шкіри та підшкірної клітковини (L00-L99)
L60-L75 Хвороби придатків шкіри
L63 Гніздова алопеція
L63.0 Алопеція тотальна
L63.1 Алопеція універсальна
L63.2 Гніздова плішивість (стрічкоподібна форма)
L63.8 Інша гніздова алопеція
L63.9 Гніздова алопеція, неуточнена
Протокол надання медичної допомоги хворим на алопецію
7.1.4 Модель пацієнта. Код МКХ-10: L63 – Гніздова алопеція
Код МКХ-10: L 63.0 – Тотальна алопеція
Код МКХ-10: L 63.1 – Універсальна алопеція
Код МКХ-10: L 63.2 – Гніздова алопеція (Стрічкоподібна форма)
Лікувально-профілактична допомога здійснюється в спеціалізованих закладах – шкірно-венерологічних диспансерах (районних і міжрайонних, міських, обласних диспансерах), клініках науково-дослідних інститутів та вищих навчальних закладів, в амбулаторно-поліклінічних закладах, що мають шкірно-венерологічні кабінети (наказ МОЗ України № 385 від 28.10.2002).
Профіль відділення – дерматологічний.
Профіль спеціаліста – дерматовенеролог (наказ МОЗ України № 333 від 06.07.2005).
Тотальна та універсальна форми алопеції та форми алопеції, які прогресують на фоні лікування підлягають госпіталізації. Інші форми лікують в умовах поліклініки.
За необхідності призначають антистресорні адаптогени (гліцин), у тяжких випадках – транквілізатори (гідазепам).
За відсутності ефекту лікування змінюють системну та зовнішню терапію. Посилюють терапію супутньої патології. Можлива трансплантація волосся.
Амбулаторно – 2-4 місяці (лікування легких форм гніздової алопеції).
Стаціонарно – 28-30 днів (лікування хворих з тотальною та універсальною алопецією), з подальшим амбулаторним лікуванням до 6 місяців.
Пожвавлення фолікулярного апарату, припинення випадіння волосся, відновлення росту волосся (спочатку – пушкового, потім – остистого).
Пацієнти підлягають диспансерному нагляду за місцем проживання. Необхідний контроль стану спалахів хронічної інфекції та інтеркурентних захворювань. Дієтотерапія: повноцінне харчування, збагачене вітамінами та мікроелементами. Систематичне диспансерне обстеження суміжними спеціалістами за показанням: невропатолог, ендокринолог, гінеколог, гастроентеролог, отоларинголог, стоматолог. Алопеція не впливає на загальний стан, але створює косметичну проблему, тому такі хворі підлягають психологічній реабілітації. Після проведення курсу стаціонарного лікування хворим доцільно призначати адаптогени та загальнозміцнюючі засоби, зовнішню терапію з використанням фізіотерапевтичних процедур. Рекомендувати дотримання режиму праці та відпочинку з обмеженням психоемоційних навантажень.