Синдроми Лайела та Стівенса-Джонсона – важкі варіанти багатоформної ексудативної еритеми або прояв побічної дії на медикаментозні препарати, що протікають з порушенням загального стану й великим ураженням шкіри та слизових оболонок, переважно в ділянці природних отворів.
Клас ХІІ. Хвороби шкіри та підшкірної клітковини (L00-L99)
L50-L54 Кропив’янка та еритема
L51 Еритема багатоформна
L51.1 Бульозна еритема багатоформна Синдром Стівенса-Джонсона
L51.2 Токсичний епідермальний некроліз [Лайєлла]
Протокол надання медичної допомоги хворим на синдроми Стівенса-Джонсона та Лайела
7.1.24. Модель пацієнта. Код МКХ-10: L51.1 – Синдром Стівенса-Джонсона
L51.2 – синдром Лайела
Лікувально-профілактична допомога здійснюється в спеціалізованих закладах – шкірно-венерологічних диспансерах (районних і міжрайонних, міських, обласних диспансерах), клініках науково-дослідних інститутів та вищих навчальних закладів, в амбулаторно-поліклінічних закладах, що мають шкірно-венерологічні кабінети (наказ МОЗ України № 385 від 28.10.2002).
Профіль відділення – дерматологічний.
Профіль спеціаліста – дерматовенеролог (наказ МОЗ України № 333 від 06.07.2005).
Хворі з цими синдромами підлягають обов’язковій госпіталізації. У подальшому – диспансерному нагляду в ШВД.
Виявлення і ліквідація причинного фактора, що викликав захворювання.
Стаціонарно – 20-25 днів.
Нормалізація температури тіла, поліпшення загального стану, зникнення елементів висипки на шкірі та слизових оболонках порожнини рота й геніталій.
Реабілітація направлена на попередження сенсібілізації до алергенів, їх елімінацію та лікування захворювань, на фоні яких вона розвинулась, санацію вогнищ фокальної хронічної інфекції, дотримання гіпоалергенної дієти.
Диспансеризація проводиться 2 рази на рік.