У центрі уваги — замісна гормональна терапія

29 січня 2004 року в залі «Прем’єр-Палацу» за ініціативи Української асоціації з менопаузи та за підтримки МОЗ України була проведена прес-конференція, присвячена актуальним питанням замісної гормональної терапії (ЗГТ). У

Підготувала Галина Бут

29 січня 2004 року в залі «Прем'єр-Палацу» за ініціативи Української асоціації з менопаузи та за підтримки МОЗ України була проведена прес-конференція, присвячена актуальним питанням замісної гормональної терапії (ЗГТ). У ній взяли участь провідні українські спеціалісти, що мають досвід роботи з ЗГТ, які висловили свої погляди на цю проблему.

Унаслідок значного збільшення частки старшої вікової групи в загальній структурі жіночого населення профілактика та лікування клімактеричних порушень у менопаузі залишаються пріоритетними напрямами сучасної медицини. Оскільки сучасна жінка третину свого життя проводить у менопаузі, тому здоров'я та якість її життя у цьому віковому періоді залишаються досить важливими. У цьому плані найбільш перспективним та ефективним вбачається застосування гормональних препаратів для проведення замісної гормональної терапії. Згідно із статистичними даними, на сьогоднішній день близько 20 млн. жінок у всьому світі (від 20 до 40% у західних країнах і тільки приблизно 2% в Україні) приймають ЗГТ у клімактеричному періоді. Питання ефективності та безпечності ЗГТ широко обговорюються і в медичних колах, і в пресі, що пов'язано з проведенням великої кількості досліджень та отриманням іноді суперечливих результатів, а також з численними публікаціями, де не завжди об'єктивно представляється інформація щодо ЗГТ.

Раїса Олександрівна Моїсеєнко, начальник управління організації медичної допомоги дітям і матерям МОЗ України зазначила, що проблеми похилого віку, перш за все, стосуються жінок (у віковій категорії понад 60 років жінок у 2 рази більше, ніж чоловіків). І від того, наскільки жінки похилого віку будуть почувати себе комфортно, значною мірою залежатиме «самопочуття» нашого суспільства загалом. Проблема, з якою сьогодні зіткнулися фахівці, полягає в тому, що в нашому суспільстві існує певна упередженість щодо вживання гормональних препаратів. Велике значення в цьому має і сумний для України факт наявності та продажу в аптечній мережі фальсифікованих лікарських засобів, вживання яких є шкідливим, а іноді небезпечним для здоров'я пацієнта. Усі ці, а також багато інших чинників, безумовно, впливають та визначають ставлення пацієнток до призначення та тривалого проведення замісної гормональної терапії.

Але говорити про неефективність та небезпечність ЗГТ загалом не має підстав, оскільки на сьогодні міжнародними експертами в галузі ендокринної гінекології ЗГТ визнана найефективнішим методом лікування клімактеричних порушень. Важливим принципом ЗГТ є індивідуальний підхід у виборі препарату, схеми та тривалості лікування після обов'язкового клінічного обстеження пацієнтки.

Тетяна Феофанівна Татарчук, доктор медичних наук, професор, президент Української асоціації з менопаузи, завідувач відділу ендокринної гінекології Інституту ПАГ АМН України, наголосила на актуальності проблеми клімактеричних порушень та застосування ЗГТ в Україні. Згідно із статистичними даними, Україна — це держава старіючих жінок. Тому постає питання забезпечення та збереження належної якості їхнього життя, що неможливо без усунення основних патологічних процесів, що виникають у цьому періоді і насамперед клімактеричних порушень, які супроводжуються такими класичними симптомами як припливи, напади серцебиття, перепади артеріального тиску, порушення сну, депресивні стани. Основними напрямами вирішення цієї проблеми, якою в нашій країні займається Українська асоціація з менопаузи, є ліквідація класичних ознак клімактеричних порушень, а також корекція поєднаних патологічних станів, однією з причин яких є дефіцит жіночих статевих гормонів через зниження функції яєчників (передчасна або рання менопауза) або внаслідок хірургічного їх видалення (хірургічна менопауза) у зв'язку з онкопатологією, запальними захворюваннями. Такі патологічні стани характеризуються розладами пам'яті, урогенітальними захворюваннями (порушення сечовипускання, стресове нетримання сечі, атрофічні зміни сечостатевої системи), проблемами з боку кісткової системи, порушеннями серцево-судинної діяльності тощо. Саме в цих випадках слід розглядати питання про доцільність та необхідність їх медикаментозної корекції.

Професор Т. Ф. Татарчук висловила своє занепокоєння з приводу занадто упередженого ставлення пацієнтів до гормонотерапії. Негативну роль у цьому найчастіше відіграють засоби масової інформації, які використовують неперевірені, «сенсаційні» матеріали, отримані з недостовірних джерел. Подібні публікації залишають лікаря «неозброєним» перед недугою, особливо коли пацієнт відмовляється від гормонотерапії, призначеної за життєвими показниками. Втім, 10-літній досвід застосування ЗГТ в Україні показує, що подібні страхи безпідставні.

Що стосується профілактики клімактеричних порушень, то не слід забувати про те, що універсальних ліків проти усіх захворювань не існує, так само як не можливо за допомогою медикаментозного втручання запобігти клімактеричним порушенням. Профілактика будь-яких захворювань взагалі і клімактеричних порушень зокрема перш за все полягає в здоровому способі життя, раціональному харчуванні, позитивному типі сприйняття життя і подій. Тобто не потрібно приймати ліки просто так, задля профілактики, але якщо є проблема, то її необхідно вирішувати і в цьому разі велике значення має призначення гормональних препаратів для ЗГТ.

Олександр Григорович Резніков, доктор медичних наук, професор, член-кореспондент НАН і АМН України, завідувач відділу Інституту ендокринології та обміну речовин ім. В. П. Комісаренка АМН України, ознайомив присутніх з Рекомендаціями Цюрихського дискусійного клубу незалежних експертів у галузі замісної гормональної терапії (жовтень 2003 р.). У них, зокрема, наголошується, що «неправильне висвітлення даної теми і дискусії в пресі зумовлюють невпевненість пацієнтки при призначенні їй гормональної терапії». О. Г. Резніков зазначив, що необхідність розробки таких Рекомендацій зумовлено отриманими негативними, унаслідок необ'єктивної та некваліфікованої інтерпретації, результатами дослідження «Ініціатива в ім'я жінки» щодо збільшення захворюваності на рак молочної залози та серцево-судинні захворювання при призначенні ЗГТ, що викликало велику дискусію в засобах масової інформації. Аналізуючи дизайн дослідження, слід зазначити, що в ньому взяли участь жінки, середній вік яких становив 63,5 року, тобто ЗГТ було призначено досить пізно, щоб очікувати позитивних результатів, а оскільки у кожної третьої пацієнтки виявлено артеріальну гіпертензію (36%), надмірну масу тіла та інші фактори ризику, то вивчалася ефективність ЗГТ в якості не первинної, а вторинної профілактики серцево-судинних захворювань. Згідно з існуючими на сьогодні даними, ЗГТ не призначається для вторинної профілактики серцево-судинних захворювань, оскільки вперше призначена гормональна терапія за наявності кардіоваскулярної патології (атеросклероз, стенокардія, перенесений інфаркт міокарда) може несприятливо вплинути на її перебіг, що і було ще раз доведено в цьому дослідженні. Що стосується інформації про збільшення частоти виявлення раку молочної залози, то сьогодні показано, що збільшення частоти захворюваності на рак молочної залози на фоні тривалої (8-10 років) замісної монотерапії естрогенами або комбінаціями естрогенів та гестагенів є несуттєвим і не пов'язане зі збільшенням смертності. Крім того, доведено, що пухлини молочної залози на фоні ЗГТ менш інвазивні і характеризуються більш сприятливим прогнозом. Тоді як ризик раку ободової та прямої кишки, ендометрія, легенів при тривалій ЗГТ значно зменшується (у 1,5-2 рази). Сьогодні не є протипоказаннями для призначення ЗГТ вилікуваний рак молочної залози, рак шийки матки та яєчників.

Немає жодного дослідження, яке показало б, що гормони викликають будь-яку форму раку. Призначення ЗГТ можна охарактеризувати як фактор, що сприяє виявленню пухлини молочної залози, завдяки обов'язковому проведенню мамографії (оскільки доклінічний етап розвитку раку молочної залози триває 8-10 років, перш ніж можна виявити пухлину іншими методами).

Дані багатьох досліджень підтверджують позитивний вплив ЗГТ на суттєве зниження ризику тяжких захворювань, а саме нейродегенеративних хвороб, психозів, хвороби Альцгеймера, остеопорозу (ризик зменшується у 1,5-2, а згідно з іншими даними, у 3 рази). Отже, при призначенні тривалої ЗГТ слід враховувати користь та ризик цієї терапії, але можна з упевненістю говорити про ефективність ЗГТ за умови грамотного, індивідуалізованого підходу до лікування таких пацієнток.

Віра Іванівна Пирогова, доктор медичних наук, професор, завідувач кафедри акушерства та гінекології факультету післядипломної освіти Львівського національного медичного університету ім. Данила Галицького, зупинилася на проблемі збереження якості життя жінок з клімактеричними порушеннями. В. І. Пирогова зауважила, що сьогодні на плечі жіноцтва лягає досить великий тягар суспільної роботи, жінки відіграють велику роль у житті суспільства як в Україні, так і в цілому світі. Тому проблема клімактеричних порушень є досить актуальною, оскільки така активна жінка часто стає непрацездатною, вона не може виконувати свої обов'язки. Сьогодні не викликає сумнівів той факт, що висока якість життя жінок у період менопаузи зберігається саме завдяки призначенню ЗГТ. Доведено, що якість життя знижується через дефіцит жіночих статевих гормонів — естрогенів, а застосування ЗГТ дозволяє покращити її до рівня, порівняного з якістю життя до настання менопаузи.

Ірина Володимирівна Давидова, старший науковий співробітник Інституту кардіології ім. М. Д. Стражеска АМН України, доцент кафедри кардіології КМАПО ім. П. Л. Шупика, зазначила, що проблема дисгормональних порушень є загальномедичною, отже лікуванням цих станів повинні займатися гінекологи-ендокринологи, терапевти, кардіологи та інші спеціалісти. Для ефективного лікування таких пацієнтів, перш за все, слід всебічно вивчати причини їх розвитку в даної конкретної пацієнтки, та за можливості призначати адекватне лікування з метою усунення основних патологічних проявів захворювань. У дослідженнях показано, що на ранніх стадіях призначення ЗГТ запобігає розвитку атеросклерозу за рахунок позитивного (захисного) впливу на судинну стінку, а також жировий обмін. Завдяки захисному впливу і вазодилататорному ефекту естрогени позитивно впливають на артеріальну систему за умов відсутності тяжких атеросклеротичних порушень. Якщо у пацієнтки на фоні клімактеричних порушень діагностовано патологію серцево-судинної системи, то препарати для ЗГТ в якості базисного лікування поєднують з відповідними лікарськими засобами (наприклад, статинами, фібратами) під наглядом гінеколога і кардіолога.

Учасники прес-конференції висловили своє занепокоєння щодо неможливості проведення в Україні дослідження фармакоекономічної доцільності ЗГТ через неузгодженість наших законів з міжнародними стандартами та через відсутність можливості простежити фінансові витрати на медичне обслуговування. Але опитування, що проводилися Асоціацією з менопаузи, дозволяють стверджувати, що ЗГТ є економічно вигідною, оскільки при цьому кількість днів непрацездатності знижується, в середньому, в 4 рази і значно зменшується кількість звертань до медичних закладів.

Таким чином, ЗГТ перебуває під постійною увагою як практичних лікарів, так і науковців. Спеціалісти наголошують на головному принципі замісної гормональної терапії — індивідуальному підході, який дозволяє найбільш ефективно використовувати цей метод лікування клімактеричних розладів.