Бородавки (венеричні) анальної ділянки та статевих органів (гострокінцеві кондиломи)

Бородавки (венеричні) анальної ділянки та статевих органів (гострокінцеві кондиломи)

Кондиломи – це доброякісні аногенітальні бородавки, викликані вірусом папіломи людини (ВПЛ), причому генотипи 6 і 11 вірусу виявляються більш ніж у 90% випадків.

МКХ-10:А63.0

МКХ-10

А50-А64 Інфекційні хвороби, що передаються переважно статевим шляхом
А63 Інші хвороби, що передаються переважно статевим шляхом, НКІР
А63.0 Бородавки (венеричні) анальної ділянки та статевих органів

Загальна інформація

Пацієнти з видимими бородавками можуть бути одночасно інфіковані ВПЛ високого ступеня онкогенного ризику типів 16 і 18, які є джерелом субклінічних уражень, що асоціюються з внутрішньоепітеліальною неоплазією (ВЕН) і аногенітальним раком.

Діагностика

Клінічна діагностика

Кондиломи з'являються на ділянках, травмованих під час статевого контакту і можуть бути поодинокими, однак звичайно виявляють від 5 до 15 і більше вогнищ діаметром від 1 до 10 мм. Елементи можуть зливатися у великі бляшки. Існують три основних типи кондилом:

  • гострі бородавки
    (переважно локалізуються на епітелії слизових, включаючи слизову в препуциальній порожнині, зовнішнього отвору сечівника, малих статевих губ, входу в піхву, на шийці матки, ануса й анального каналу, але можуть також спостерігатися й у паховій області, промежині й анальній області. Ці пальцеподібні випинання мають сильно васкуляризованні ділянки, що дають типовий крапково-плямистий і/чи петлеподібний малюнок за винятком тих випадків, коли судини сховані через виражену кератинізацію);
  • бородавки у вигляді папул
    (найчастіше локалізовані на кератинізованому епітелії: зовнішній листок крайньої плоті, тіло статевого члена, мошонка, латеральна ділянка вульви, лобок, промежина і періанальна область; для таких бородавок характерними є гіперкератоз і пігментація);
  • ураження у вигляді плям
    (виявляються на слизових у вигляді незначної зміни кольору – сірувато-білі, рожево-червоні або червоно-коричневі плями).

Лабораторна діагностика

Проба з оцтовою кислотою

Після обробки 5% розчином оцтової кислоти ураження, викликані ВПЛ, на кілька хвилин стають сірувато-білими.

Гістологічне дослідження

Біопсія рекомендується для диференціальної діагностики при атипових проявах та у всіх випадках, коли доброякісна природа папульозних чи плямистих уражень викликає сумнів.

Лікування

Медичну допомогу хворим надають в спеціалізованих лікувально-профілактичних закладах: шкірно-венерологічних кабінетах багатопрофільної поліклініки, шкірно-венерологічних диспансерах (районні, міські, обласні), в клініці інституту дерматології та венерологіії АМН України, в клініках вищих навчальних закладів.

Профіль відділення – дерматовенерологічний.

Профіль спеціаліста – дерматовенеролог.

Недоліком сучасних терапевтичних методик є те, що ні одній з них не вдається цілком вилікувати бородавки, зберегти тривалу ремісію й усунути вірус. Частота рецидивів, в тому числі поява нових вогнищ, складає 20-30%. Терапія ВПЛ зводиться до симптоматичного лікування і спрямована на вилучення ділянок зміненого епітелію. Для цього застосовують такі методи:

  • хірургію, електрокоагуляцію, рідкий азот, лазер;
  • хімічні речовини: азотну, трьохлороцтову та інші органічні кислоти;
  • цитотоксичні препарати: подофілін, подофілотоксин;
  • імунотерапія (специфічна – вакцини, неспецифічна – інтерферони).

Часто застосовують комбіноване лікування.

Тривалість лікування

Амбулаторно – 1-10 діб, стаціонарно – 5-10 діб.

Очікувані результати лікування

Клінічне одужання.

Профілактика

Консультування пацієнтів, надання їм інформації та психологічна підтримка є найважливішими умовами ефективного лікування. При проведенні консультації необхідно звернути увагу на причини захворювання, проінформувати про очікувані результати і можливі ускладнення лікування.

Ступінь наукової доказовості запропонованих медичних заходів – А.