Використання рослинних комплексів у лікуванні церебрастенічного синдрому у хворих похилого віку

Церебральний атеросклероз — це стан, що проявляється прогресуючим, багатовогнищевим розладом функцій головного мозку, обумовленим недостатністю мозкового кровообігу. У зв’язку з облігатною наявністю при цьому патології судин головного

Церебральний атеросклероз — це стан, що проявляється прогресуючим, багатовогнищевим розладом функцій головного мозку, обумовленим недостатністю мозкового кровообігу. У зв’язку з облігатною наявністю при цьому патології судин головного мозку, він є одним з головних факторів ризику розвитку і прогресування гострого порушення мозкового кровообігу, тому профілактика церебрального атеросклерозу є, перш за все, первинною профілактикою інсульту.

Незважаючи на те, що церебральний атеросклероз є вікозалежною патологією (А. Я. Минц, 1970), його клінічні прояви можуть спостерігатись у людей будь-якого віку. Початкові прояви церебрального атеросклеротичного процесу у людей середнього і похилого віку нерідко не діагностуються. Типові скарги хворих у цьому періоді на: зниження працездатності, швидку втомлюваність, важкість зосередження уваги, послаблення пам’яті, особливо на поточні події, порушення формули сну, важкості при перебудові динамічного стереотипу і переході з одного виду діяльності на інший, подразнювальність, змінність настрою, легкодухість, іпохондричні, депресивні і фобічні явища. Важливими особливостями астенічного синдрому у хворих атеросклеротичною енцефалопатією є його динамічність, залежність виявлення його ознак від ряду факторів, у тому числі втоми, недосипання і т.п. Церебрастенічний синдром при церебральному атеросклерозі початкових стадій, як правило, супроводжується органічною неврологічною мікросимптоматикою, а саме: послабленням конвергенції очних яблук, формуванням субклінічної недостатності черепних нервів, появою легких пірамідних, екстрапірамідних симптомів, легких статико-динамічних порушень, порушень вегетативної регуляції (вазомоторна лабільність, тахікардія або брадикардія, пітливість, акроціаноз, послаблення або посилення дермографізму, почуття нестачі повітря, «завмирання» серця, порушення ритму дихання). У подальшому і на більш пізніх етапах перебігу церебрального атеросклерозу церебрастенічна симптоматика «перекривається» іншими більш масивними розладами (вогнищеві і дифузні неврологічні та психопатологічні порушення), але повністю не зникає, беручи участь у конструюванні всієї клінічної картини. Ознаки, що були раніше динамічнішими, виявлялися лише при певних несприятливих умовах і, звичайно, порівняно легко компенсувалися, стають більш стабільними, стійкими, постійно присутніми в клінічній картині захворювання. Значну еволюцію роблять емоційні порушення в сторону переважання вираженої легкодухості, розвитку дисфорії грубо органічного характеру при послабленні симптомів, що відображають реакцію особистості на захворювання.

Література, присвячена лікуванню хворих церебральним атеросклерозом, надзвичайно численна. Багато робіт присвячено оцінці ефективності того чи іншого засобу, інші — досвіду цілеспрямованого лікування при якій-небудь певній формі захворювання (атеросклеротичний паркінсонізм, психози, пізня епілепсія тощо). При терапії неврологічних хворих старшого віку і, зокрема, з цереброваскулярною патологією необхідно зважати, насамперед, на зміни гуморальної регуляції організму, що старіє, і особливості реакцій нервової і серцево-судинної систем. Підвищена чутливість до деяких ліків, а також порушення всмоктування і виділення, що приходять з віком, визначають основні принципи і специфіку фармакотерапії в нейрогеріатрії. Важливим принципом є поєднання біологічно активних речовин загальногеріатричної дії з терапією у відповідності з етіологією, клінічною картиною і перебігом захворювання.

Виходячи з вищесказаного, позитивний клінічний ефект у лікуванні початкових стадій церебрального атеросклерозу може бути отриманий при застосуванні комплексних препаратів на основі рослинних екстрактів, представником якого є Седавіт^®, розчин для пиття виробництва АТ «Галичфарм». До складу Седавіту^® входять: піридоксину гідрохлорид, нікотинамід, сорбіт, комплексний екстракт лікарських рослин (кореневища з коренями валеріани, трава звіробою, листя м’яти перцевої, шишки хмелю, плоди глоду). Враховуючи склад препарату, можна передбачити його позитивний вплив переважно на регресію таких елементів церебрастенічного синдрому, як відчуття страху, тривожність, порушення формули сну; нікотинамід та піридоксину гідрохлорид, що входять до складу Седавіту^®, є коферментами ферментактивных систем, які беруть участь в окисно-відновних процесах клітини, у процесах тканинного дихання, метаболізму, нормалізують функцію центральної та периферичної нервової систем.

Показаннями для застосування Седавіту^® є: неврастенія і неврастенічні реакції, що супроводжуються роздратованістю, тривогою, страхом, втомою, неуважністю, порушенням пам’яті, психічним виснаженням; мігрень; сверблячі дерматози (екзема, кропив’янка); безсоння (легкі форми); синдром «менеджера» (стан постійного психічного напруження); головний біль, зумовлений нервовим напруженням; як симптоматичний засіб при клімактеричному синдромі.

Дорослим та дітям від 12 років препарат призначають внутрішньо, 3 рази на день по 5 мл (1 чайна ложка). При необхідності разову дозу збільшують до 10 мл. У випадку появи небажаної загальмованості призначають по 2,5 мл вранці і вдень та 5 мл на ніч. Інтервал між прийомами — 8 год. Препарат можна застосовувати одноразово по 5-10 мл за 20-30 хв до можливого емоційного навантаження. Препарат приймають нерозведеним разом з напоями. У випадку появи нудоти препарат необхідно приймати під час їжі.

У поодиноких випадках при прийманні Седавіту^® можуть з’являтися наступні небажані ефекти: запаморочення, втома, сонливість, екзантема, нудота, блювання, печія, запор, легка м’язова в’ялість.

Протипоказаннями для застосування Седавіту^® є міастенія, підвищена чутливість до компонентів препарату, вік до 12 років.

При передозуванні Седавіту^® можуть спостерігатися відчуття пригніченості і сонливості. Надалі ці симптоми можуть супроводжуватися нудотою, м’язовою слабкістю, болем у суглобах і відчуттям важкості в шлунку. Також можуть проявлятися симптоми передозування нікотинаміду (тахікардія, тремор, нудота, блювання, пітливість, кашель, шкірна висипка, артеріальна гіпотензія). При лікуванні передозування використовують симптоматичну терапію.

З обережністю призначають препарат пацієнтам з тяжкими органічними захворюваннями травного тракту, в період вагітності, особливо протягом першого триместру, і в період годування груддю. Пацієнтам, що приймають Седавіт^®, необхідно утримуватися від видів діяльності, що потребують підвищеної уваги і швидкої рухової і психічної реакції (керування транспортними засобами, робота із складними механізмами). Препарат посилює дію речовин, що чинять вплив на ЦНС, а також алкоголю. Можлива взаємна інактивація леводопи і піридоксину гідрохлориду.

Матеріали та методи

Клінічна апробація Седавіту^® проводилася на базі відділення реабілітації хворих із порушенням мозкового кровообігу під керівництвом завідуючої відділом, доктора медичних наук, професора С. М. Кузнецової.

Курсове лікування Седавітом^® (по чайній ложці 3 рази на день) проводилось у хворих церебральним атеросклерозом І-ІІ стадії у віці від 38 до 74 років (50 человік). Референтним препаратом був Ново-Пасит, розчин для внутрішнього прийому виробництва компанії «Galena». Контрольну групу становили 30 хворих церебральним атеросклерозом І-ІІ стадії у віці від 41 до 73 років. Хворі як основної, так і контрольної групи до і після лікування проходили комплексне обстеження, яке включало неврологічний огляд, нейропсихологічне обстеження, ЕЕГ, УЗДГ магістральних судин голови і шиї, загальноклінічні аналізи крові та сечі, біохімічне дослідження крові.

Результати та обговорення

Аналіз динаміки суб’єктивних, об’єктивних даних показав, що на фоні курсового лікування Седавітом^® у значній мірі регресує цефалгічний синдром, зменшуються запаморочення, нормалізується сон.

По даним нейропсихологічного обстеження (тест запам’ятовування 10 слів, геронтологічна шкала депресивності, шкала оцінки депресії Гамільтона, шкала тривожності Спілберга-Ханіна) у хворих церебральним атеросклерозом на фоні прийому Седавіту^® відмічається покращення короткочасної пам’яті, зменшення рівня депресивності, значно зменшується тривожність, нормалізується формула сну.

Седавіт^® виявляє також виражений позитивний ефект на біоелектричну активність головного мозку, що проявляється в збільшенні частоти альфа- і бета-ритму у всіх ділянках головного мозку, зменшенні питомої ваги повільнохвильової активності (за рахунок зменшення інтенсивності дельта-ритму) і збільшенні питомої ваги високочастотної активності (за рахунок збільшення интенсивності альфа- і бета-ритмів), переважно в центральній і потиличній ділянках, що свідчить про нормалізацію електрогенезу головного мозку у хворих церебральним атеросклерозом І-ІІ стадії на фоні курсового прийому Седавіту^®.

Курсовий прийом Седавіту^® не викликає статистично достовірних змін показників гемодинаміки в судинах каротидного і вертебро-базилярного басейнів у хворих церебральним атеросклерозом І-ІІ стадії, але відмічається статистично достовірне зменшення проявів церебрального ангіоспазму, а також позитивна динаміка в регуляції венозного відтоку.

Препарат Седавіт^® добре переноситься, не викликає статистично достовірних змін показників загальноклінічних аналізів крові і сечі, біохімічного дослідженні крові.

В порівнянні з препаратом Ново-Пасит Седавіт^® виявляє більш виражений позитивний ефект на суб’єктивний стан пацієнтів, результати нейропсихологічних досліджень, динаміку електрогенезу мозку і показників церебральної гемодинаміки у хворих церебральним атеросклерозом І-ІІ стадії.

На закінчення варто відмітити, що дані клінічної апробації Седавіту^® вказують на те, що препарат можна рекомендувати для лікування хворих церебральним атеросклерозом І-ІІ стадії.

Висновки

1. У хворих церебральним атеросклерозом І-ІІ ступеня під впливом курсового прийому препарату Седавіт^® визначається покращення суб’єктивного стану хворих, що проявляється в зменшенні цефалгічного синдрому (з 80% до лікування до 22% після лікування), покращенні сну, зменшенні частоти і вираженості запаморочень.
2. Курсовий прийом Седавіту^® статистично достовірно покращує показник, який характеризує короткочасну пам’ять (тест запам’ятовування 10 слів), статистично достовірно понижує рівень депресивності, який оцінювали за сумарним балом геронтологічної шкали депресивності; статистично достовірно знижує рівень тривожності, який оцінювали за данними шкали Спілберга-Ханіна у хворих церебральним атеросклерозом І-ІІ ступеня.
3. Під впливом курсового прийому Седавіту^® у хворих церебральним атеросклерозом I-II ступеня спостерігали збільшення частоти альфа- і бета-ритмів у всіх ділянках головного мозку, зменьшення питомої ваги інтенсивності повільнохвильової активності в дельта-диапазоні, збільшення питомої ваги високохвильової активності переважно в центральній і потиличній ділянках за рахунок підвищення інтенсивності альфа- і бета-ритмів.
4. Курсовий прийом Седавіту^® суттєво не впливає на динаміку гемодинамічних показників у судинах каротидного і вертебро-базилярного басейнів, викликаючи лише статистично достовірне зменшення явищ церебрального ангіоспазму, і покращення стану венозного кровообігу.
5. Препарат Седавіт^® добре переноситься хворими церебральним атеросклерозом І-ІІ ступеня, викликаючи лише транзиторні гастралгії і нудоту, що не потребують відміни препарату чи корекції дози. Курсовий прийом Седавіту^® не викликає статистично достовірних змін показників загальноклінічних аналізів крові і сечі і біохімічного дослідження крові.
6. При порівнянні ефективності курсового прийому препаратів Седавіт^® і Ново-Пасит можна відмітити більш високу ефективність препарату Седавіт^® в зменшенні цефалгічного синдрому, нормализації формули сну, ретенції депресивності і тривожності, покращенні біоелектричної активності головного мозку, покращенні стану венозного кровообігу.

Література

1. Ваизова О.Е., Плотникова Т.М., Плотников М.Б. //Экспериментальная и клиническая фармакология, 1994, т. 57, №1.
2. Чеботарев А.Ф., Коркушко О.В., Маньковский Н.Б., Минц А.Я. Атеросклероз и возраст. М., 1982, 235 с.
3. Научный центр сердечно-сосудистой хирургии им. А.Н. Бакулева РАМН. Клиническая допплерография окклюзирующих поражений артерий мозга и конечностей. 1997.
4. Шахнович А.Р., Шахнович В. А. Диагностика нарушений мозгового кровообращения. М., 1996.
5. Волошин П.В., Тайцлин В.И. Лечение сосудистых заболеваний головного и спинного мозга. К., «Здоров’я», 1991.
6. Киршева Н.В., Рябчикова Н.В. Психология личности. М., 1995.

Читайте также

Характерные проявления головных болей при шейном остеохондрозе, методы лечения Головная боль: дифференциальная диагностика и принципы лечения Головные боли в общеврачебной практике Особенности клиники и лечения первичных головных болей у детей