Перегревание

Етіологія: підвищена температура навколишнього середовища, прямий вплив сонячних променів.

Общая информация

В.І. Слива, О.В. Ткачов

Порушенню механізмів терморегуляції сприяють:

• недостатність питного режиму;
• розвинена підшкірно-жирова клітковина;
• перенесена пологова черепно-мозкова травма;
• наявність кістофіброзу підшлункової залози.

Патогенез: при перегріванні спостерігаються порушення водно-електролітного обміну (дегідратація, втрата електролітів), ЦНС, кровообігу, дихання.

Клиническая картина

Клініка:

1. Тепловий спазм – спазми м'язів кінцівок, при дефіциті натрію температура тіла може бути нормальною.
2. Теплове виснаження – підвищена нервова збудливість, тремор кінцівок, судоми, сопор, вододефіцитне зневоднення.
3. Тепловий або сонячний удар – утрата свідомості і припинення потовиділення:
   • асфіктична форма: переважає пригнічення дихального і судиннорухового центру;
   • паралітична форма: кома спочатку супроводжується судомами, що повторюються кожні 3-5 хв, потім рідше, з переходом у мляву кому;
   • психопатична форма: розлад свідомості у вигляді марення, галюцинацій, судом, паралічу, виявляється через 5-6 годин після початку теплового удару.

Прогностично несприятливі симптоми:

• Припинення потовиділення.
• Підвищення температури тіла.
• Суха і гаряча на дотик шкіра.
• Утрата свідомості.
• Швидке наростання розладу частоти і ритму дихання і пульсу.

Лечение

Етап А

1. Помістити потерпілого в тінь чи у холодне приміщення.
2. Звільнити шию і груди від стискаючого одягу.
3. Забезпечити доступ свіжого повітря.
4. Фізичні методи охолодження: покласти холодні компреси на голову, шию, ділянку грудей (припинити при зниженні температури тіла до 38,5°С).
5. Якщо пацієнт притомний – напоїти: вода, сольовий розчин (0,5 чайної ложки натрію хлориду і натрію гідрокарбонату + 2 столові ложки цукру на 1 літр води), регідрон, глюкосолан чи мінеральні води (можна фруктові соки). Припинити відпоювання при зникненні спраги і відновленні годинного діурезу.
6. При втраті свідомості – забезпечення прохідності дихальних шляхів, при необхідності – ШВЛ. Оксигенотерапія (за можливості).
7. Госпіталізація при сполученні перегрівання з діареєю і соледефіцитним зневоднюванням чи при виникненні протягом 1 години спостереження негативних клінічних ознак.
   Антипіретики не застосовують.

Етап Б

1. Оксигенотерапія.
2. При судомах: седуксен 0,5% розчин у дозі 0,05-0,1 мл/кг (0,3-0,5 мг/кг) в/м, аміназин 2,5% розчин у дозі 0,02 мл/кг в/м.
3. Інфузійна терапія: 0,9% розчин хлориду натрію – 20-30 мл/кг/годину.
4. При прогресуванні порушень дихання і кровообігу: інтубація і переведення на ШВЛ (атропін не застосовувати!).

Читайте также

Современные принципы лечения сахарного диабета и его осложнений Лечение раны: простое решение сложной задачи Бесплодный брак или как быть, когда на тесте опять одна полоска. Часть 2. Бесплодие: лечение, профилактика Лечение молочницы: как избавиться от назойливой спутницы